2 Kings 18

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 In the third year of Hoshea, son of Elah, king of Israel, Hezekiah, son of Ahaz, king of Judah, began to reign.	1 На третьому році Осії, сина Ели, ізраїльського царя, став Єзекія, син Ахаза, юдейським царем.
2 He was twenty-five years old when he became king, and he reigned twenty-nine years in Jerusalem. His mother's name was Abi, daughter of Zechariah.	2 Було йому 25 років, як став царем, і царював він 29 років у Єрусалимі. Мати його звалась Авія, дочка Захарії.
3 He pleased the LORD, just as his forefather David had done.	3 Він чинив те, що Господеві було довподоби, цілком так, як чинив Давид, його предок.
4 It was he who removed the high places, shattered the pillars, and cut down the sacred poles. He smashed the bronze serpent called Nehushtan which Moses had made, because up to that time the Israelites were burning incense to it.	4 Він зніс узвишшя, розбив кам’яні стовпи, порубав ашери, розторощив мідного змія, що зробив був Мойсей, бо того часу сини Ізраїля кадили йому й звали його Нахуштан.
5 He put his trust in the LORD, the God of Israel; and neither before him nor after him was there anyone like him among all the kings of Judah.	5 Він уповав на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма юдейськими царями, ні після нього, ні перед ним.
6 Loyal to the LORD, Hezekiah never turned away from him, but observed the commandments which the LORD had given Moses.	6 Він був відданий Господеві й не відступав від нього, а пильнував заповіді його, що Господь заповідав Мойсеєві.
7 The LORD was with him, and he prospered in all that he set out to do. He rebelled against the king of Assyria and did not serve him.	7 Тому й Господь був з ним, і за що б він не брався, йому щастило. Він повстав проти асирійського царя й перестав йому служити.
8 He also subjugated the watchtowers and walled cities of the Philistines, all the way to Gaza and its territory.	8 Він побив філістимлян аж до Гази, аж до її границь, від вартових башт аж до міст-твердинь.
9 In the fourth year of King Hezekiah, which was the seventh year of Hoshea, son of Elah, king of Israel, Shalmaneser, king of Assyria, attacked Samaria, laid siege to it,	9 На четвертому році царя Єзекії, тобто на сьомому році Осії, сина Ели, ізраїльського царя, вирушив Салманассар, асирійський цар, проти Самарії, обложив її
10 and after three years captured it. In the sixth year of Hezekiah, the ninth year of Hoshea, king of Israel, Samaria was taken.	10 і здобув її. По 3 роках, тобто на шостому році Єзекії, а на дев’ятому році Осії, ізраїльського царя, Самарію здобуто.
11 The king of Assyria then deported the Israelites to Assyria and settled them in Halah, at the Habor, a river of Gozan, and in the cities of the Medes.	11 І виселив асирійський цар Ізраїля в Асирію й оселив їх у Халаху, при Хаворі, річці в Гозані та по мідянських містах,
12 This came about because they had not heeded the warning of the LORD, their God, but violated his covenant, not heeding and not fulfilling the commandments of Moses, the servant of the LORD.	12 бо вони не слухали голосу Господа, Бога свого, і порушували його союз. З усього, що заповідав Мойсей, слуга Господній, вони не слухали й не робили нічого.
13 In the fourteenth year of King Hezekiah, Sennacherib, king of Assyria, went on an expedition against all the fortified cities of Judah and captured them.	13 На чотирнадцятому році царя Єзекії двигнувся Санхериб, асирійський цар, проти усіх укріплених юдейських міст і опанував їх.
14 Hezekiah, king of Judah, sent this message to the king of Assyria at Lachish: "I have done wrong. Leave me, and I will pay whatever tribute you impose on me." The king of Assyria exacted three hundred talents of silver and thirty talents of gold from Hezekiah, king of Judah.	14 Тоді Єзекія, юдейський цар, послав до асирійського царя в Лахіш, сказати: «Я провинився. Іди назад від мене, і я принесу тобі все, що накладеш на мене.» І наклав асирійський цар на Єзекію, юдейського царя, 300 талантів срібла й 30 талантів золота.
15 Hezekiah paid him all the funds there were in the temple of the LORD and in the palace treasuries.	15 Єзекія віддав усе срібло, що знайшлось у Господньому храмі й у скарбницях царського палацу.
16 He broke up the door panels and the uprights of the temple of the LORD which he himself had ordered to be overlaid with gold, and gave the gold to the king of Assyria.	16 Того ж часу зняв Єзекія золото з дверей і одвірків Господнього храму, що Єзекія, юдейський Цар, поклав був золотом; і віддав його асирійському цареві.
17 The king of Assyria sent the general, the lord chamberlain, and the commander from Lachish with a great army to King Hezekiah at Jerusalem. They went up, and on their arrival in Jerusalem, stopped at the conduit of the upper pool on the highway of the fuller's field.	17 Та асирійський цар послав із Лахішу в Єрусалим до царя Єзекії головного отамана, головного урядовця й головного підчашого з великим військом. Пішли вони, підійшли під Єрусалим і стали коло водогону вищого ставу, що на дорозі до поля шаповала.
18 They called for the king, who sent out to them Eliakim, son of Hilkiah, the master of the palace; Shebnah the scribe; and the herald Joah, son of Asaph.	18 І кликали вони царя. Вийшов до них Еліяким, син Хілкії, що був над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, окличник.
19 The commander said to them, "Tell Hezekiah, 'Thus says the great king, the king of Assyria: On what do you base this confidence of yours?	19 Головний підчаший до них промовив: «Скажіть там Єзекії: Так говорить великий цар, цар асирійський: Що то за надія, на яку ти так покладався?
20 Do you think mere words substitute for strategy and might in war? On whom, then, do you rely, that you rebel against me?	20 Гадаєш, що пусті слова можуть бути на війні замість розумної ради й сили? На кого ото покладаєшся, що збунтувався проти мене?
21 This Egypt, the staff on which you rely, is in fact a broken reed which pierces the hand of anyone who leans on it. That is what Pharaoh, king of Egypt, is to all who rely on him.	21 О, знаю: Ти покладаєшся на оту опору з надламаної тростини, на Єгипет, що кожному, хто на неї обіпреться, заб’ється в руку і її проколе. Отакий фараон, єгипетський цар, для всіх, що покладаються на нього.
22 But if you say to me, We rely on the LORD, our God, is not he the one whose high places and altars Hezekiah has removed, commanding Judah and Jerusalem to worship before this altar in Jerusalem?'	22 Коли ж ви мені скажете: Ми на Господа, Бога нашого, покладаємось, — то чи це ж не той самий, що його узвишшя та жертовники позносив Єзекія, повелівши Юді та Єрусалимові: Перед цим тільки жертовником, в Єрусалимі, маєте поклонятись?
23 "Now, make a wager with my lord, the king of Assyria: I will give you two thousand horses if you can put riders on them.	23 Тож бийся об заклад з моїм паном, аси-рійським царем: я дам тобі 2 000 коней, коли спроможешся дістати до них верхівців.
24 How then can you repulse even one of the least servants of my lord, relying as you do on Egypt for chariots and horsemen?	24 І де вже тобі приневолити до відступу хоч би й одного з найменших слуг мого пана? Та ти покладаєшся на Єгипет заради колісниць та комонних!
25 Was it without the LORD'S will that I have come up to destroy this place? The LORD said to me, 'Go up and destroy that land!'"	25 Хіба ж я без Господньої волі прийшов на це місце, щоб його спустошити? Господь сказав мені: Іди проти цієї землі й спустош її!»
26 Then Eliakim, son of Hilkiah, and Shebnah and Joah said to the commander: "Please speak to your servants in Aramaic; we understand it. Do not speak to us in Judean within earshot of the people who are on the wall."	26 Тоді Еліяким, син Хілкії, Шевна та Йоах сказали головному підчашому: «Розмовляй, будь ласка, з твоїми рабами по-арамійському, бо ми розуміємо цю мову; не говори до нас по-юдейському, щоб не розуміли люди, оті на мурі.»
27 But the commander replied: "Was it to your master and to you that my lord sent me to speak these words? Was it not rather to the men sitting on the wall, who, with you, will have to eat their own excrement and drink their urine?"	27 А головний підчаший їм на те: «Хіба мій пан послав мене до твого пана й до тебе, щоб ці слова сказати, а не до тих людей, що сидять на мурі, щоб їли свій кал і пили свою сечу разом з вами?»
28 Then the commander stepped forward and cried out in a loud voice in Judean, "Listen to the words of the great king, the king of Assyria.	28 І виступив головний підчаший і крикнув на ввесь голос по-юдейському й промовив: «Слухайте слово великого царя, асирійського царя!
29 Thus says the king: 'Do not let Hezekiah deceive you, since he cannot deliver you out of my hand.	29 Нехай вас Єзекія не зводить, бо він не зможе визволити вас із моєї руки.
30 Let not Hezekiah induce you to rely on the LORD, saying, The LORD will surely save us; this city will not be handed over to the king of Assyria.	30 Нехай Єзекія не подає надії на Господа, кажучи: Господь напевно визволить нас, це місто не потрапить у руки асирійському цареві.
31 Do not listen to Hezekiah, for the king of Assyria says: Make peace with me and surrender! Then each of you will eat of his own vine and of his own fig-tree, and drink the water of his own cistern,	31 Не слухайте Єзекії, бо так говорить асирійський цар: Зробіть мир зо мною, піддайтеся мені, і кожний їстиме свій виноград і смокви й питиме із своєї ритви,
32 until I come to take you to a land like your own, a land of grain and wine, of bread and orchards, of olives, oil and fruit syrup. Choose life, not death. Do not listen to Hezekiah when he would seduce you by saying, The LORD will rescue us.	32 покіль я прийду й заберу вас у таку землю, як ваша, у землю, багату на пшеницю й на вино, землю, багату на хліб і на виноград, у землю маслин і меду, і будете жити, не помрете. Тож не слухайте Єзекії, бо він вас зводить, кажучи: Господь вас визволить!
33 Has any of the gods of the nations ever rescued his land from the hand of the king of Assyria?	33 Хіба боги народів визволили, кожен свою землю, з рук асирійського царя?
34 Where are the gods of Hamath and Arpad? Where are the gods of Sepharvaim, Hena, and Avva? Where are the gods of the land of Samaria?	34 Де боги Хамату й Арфаду? Де боги Сефарваїму, Єни й Івви? Де боги Самарії? Чи ж визволили вони Самарію з моєї руки?
35 Which of the gods for all these lands ever rescued his land from my hand? Will the LORD then rescue Jerusalem from my hand?'"	35 Котрий з усіх богів земель визволив свою землю з моєї руки? І Господь мав би визволити Єрусалим з моєї руки?»
36 But the people remained silent and did not answer him one word, for the king had ordered them not to answer him.	36 Мовчав народ, не відповідав йому ні слова бо такий був наказ від царя: «НЕ відповідайте йому.»
37 Then the master of the palace, Eliakim, son of Hilkiah, Shebnah the scribe, and the herald Joah, son of Asaph, came to Hezekiah with their garments torn, and reported to him what the commander had	37 А Еліяким, син Хілкії, що був над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, окличник, прийшли з роздертою одежею до Єзекії та й донесли йому слова головного підчашого.