Lettera ai Filippesi - מכתב לפיליפאים 7

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 אחרי הדברים האלה הלך ישוע בארץ הגליל הלוך ועבור כי לא אבה להתהלך ביהודה על אשר בקשו היהודים להרגו	1 І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.
2 ויקרב חג היהודים הוא חג הסכות	2 Наближалося ж юдейське свято Кучок.
3 ויאמרו אליו אחיו קום ולך מזה ארצה יהודה למען יראו גם תלמידיך את המעשים אשר אתה עשה	3 Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш.
4 כי לא יעשה איש דבר בסתר והוא חפץ להתפרסם לכן אם אתה עשה כאלה הגלה אל העולם	4 Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.»
5 כי אחיו גם הם לא האמינו בו	5 Навіть і брати його, отже, не вірували в нього!
6 ויאמר אליהם ישוע עתי לא באה עד עתה ועתכם תמיד נכונה	6 Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора — завжди готова.
7 לא יוכל העולם לשנוא אתכם ואתי ישנא באשר אני מעיד עליו כי רעים מעלליו	7 Не може світ вас ненавидіти, — а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі.
8 עלו אתם לחג את החג אני לא אעלה אל החג הזה כי עתי לא מלאה עד עתה	8 Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.»
9 כזאת דבר וישב בגליל	9 Мовивши так до них, залишився у Галилеї.
10 ויהי כאשר עלו אחיו לרגל ויעל גם הוא לא בגלוי כי אם כמסתתר	10 Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай.
11 והיהודים בקשהו בחג ויאמרו איה הוא	11 Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?»
12 ותהי תלונה רבה על אדותיו בתוך העם אלה אמרו טוב הוא ואלה אמרו לא כי מתעה הוא את העם	12 І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, — він лише народ туманить.
13 אך אין איש מדבר עליו בגלוי מפני יראת היהודים	13 Однак ніхто не говорив про нього явно — зо страху перед юдеями.
14 ויהי בחצי ימי החג עלה ישוע אל המקדש וילמד	14 А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати.
15 ויתמהו היהודים ויאמרו איך ידע זה ספר והוא לא למד	15 І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.»
16 ויען אתם ישוע ויאמר לקחי לא שלי הוא כי אם לאשר שלחני	16 А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене.
17 האיש החפץ לעשות רצונו ידע לקחי אם מאת אלהים הוא ואם מנפשי אדבר	17 Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе.
18 המדבר מנפשי כבוד עצמו יבקש אבל המבקש כבוד שלחו נאמן הוא ואין עולתה בו	18 Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому.
19 הלא משה נתן לכם את התורה ואין איש מכם עשה התורה מדוע תבקשו להרגני	19 Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?»
20 ויען העם ויאמר שד בקרבך מי מבקש להרגך	20 Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?»
21 ויען ישוע ויאמר להם פעלה אחת פעלתי וכלכם עליה תתמהו	21 А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь.
22 משה נתן לכם המילה אך לא ממשה היא כי אם מן האבות וביום השבת תמולו כל זכר	22 Тим то дав вам Мойсей обрізання, — воно й не від Мойсея, лише від предків, — і ви обрізуєте чоловіка в суботу.
23 ועתה אם ימול זכר בשבת למען אשר לא תופר תורת משה מה תקצפו עלי כי רפאתי איש כלו בשבת	23 Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, — ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив!
24 אל תשפטו למראה עין כי אם משפט צדק שפטו	24 Не судіте з вигляду зовнішнього — судіте справедливим судом!»
25 ויאמרו אנשים מישבי ירושלים הלא זה הוא אשר בקשו להמיתו	25 Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити?
26 והנה הוא דבר בגלוי ולא יגערו בו האף אמנם ידעו ראשינו כי באמת זה הוא המשיח	26 Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос?
27 אך את זה ידענו מאין הוא וכאשר יבוא המשיח לא ידע איש אי מזה הוא	27 Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.»
28 אז קרא ישוע במקדש וילמד לאמר הן ידעתם אתי אף ידעתם מאין אני ומנפשי לא באתי אכן יש אמתי אשר שלחני ואתו לא ידעתם	28 Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, — а того ви не знаєте.
29 ואני ידעתיו כי מאתו אני והוא שלחני	29 Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.»
30 ויבקשו לתפשו ואיש לא שלח בו יד כי לא בא עתו	30 Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього — не настала бо ще його година.
31 ורבים מן העם האמינו בו ויאמרו אם יבא המשיח הגם יעשה אתות רבות מאשר עשה זה	31 Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?»
32 והפרושים שמעו את העם מתלחשים עליו כזאת וישלחו הפרושים וראשי הכהנים משרתים לתפשו	32 Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити.
33 ויאמר אליהם ישוע אך למצער עודני עמכם והלכתי אל אשר שלחני	33 Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами — і піду до того, хто мене послав.
34 תשחרנני ולא תמצאנני ובאשר אני שם אתם לא תוכלו לבוא	34 Шукатимете мене — і не знайдете. І де я буду — не зможете прийти.»
35 ויאמרו היהודים איש רעהו אנה ילך זה ואנחנו לא נמצאהו הכי ילך אל הנפוצים בין היונים וילמד אנשי יון	35 Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його? Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати?
36 מה זה הדבר אשר אמר תשחרנני ולא תמצאנני ובאשר אני שם אתם לא תוכלו לבוא	36 Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?»
37 ויהי ביום החג האחרון הגדול עמד ישוע ויקרא לאמר איש כי יצמא יבא נא אלי וישתה	37 Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п’є!
38 המאמין בי כדבר הכתוב מבטנו ינהרו נהרי מים חיים	38 Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»
39 וזאת אמר על הרוח אשר יקחהו המאמינים בו כי לא נתן רוח הקדש עדנה יען אשר ישוע עוד לא נתפאר	39 Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений.
40 ורבים מהמון העם כשמעם את הדבר הזה אמרו אכן זה הוא הנביא	40 Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.»
41 ויש אשר אמרו זה הוא המשיח ואחרים אמרו המן הגליל יבא המשיח	41 Інші ж: «Він — Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?
42 הלא הכתוב אמר כי מזרע דוד ומכפר בית לחם מקום דוד יצא המשיח	42 Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?»
43 ותהי מחלקת בתוך העם על אדותיו	43 І роздор виник із-за нього серед народу.
44 ומקצתם רצו לתפשו ואיש לא שלח בו יד	44 Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього.
45 וישובו המשרתים אל הכהנים הגדולים והפרושים והמה אמרו אליהם מדוע לא הבאתם אתו	45 Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?»
46 ויענו העבדים מעולם לא דבר איש כאיש הזה	46 Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.»
47 ויאמרו אליהם הפרושים הכי נדהתם גם אתם	47 Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести?
48 הגם האמין בו איש מן השרים או מן הפרושים	48 Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?
49 רק ההמון הזה אשר אינם ידעים את התורה ארורים המה	49 Та проклятий той народ, що закону не знає!»
50 ויאמר אליהם נקדימון אשר בא אליו בלילה והוא היה אחד מהם	50 Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них:
51 התשפט תורתנו איש בטרם תחקרהו לדעת את אשר עשה	51 «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»
52 ויענו ויאמרו אליו הגם אתה מן הגליל דרש נא וראה כי לא קם נביא מן הגליל	52 Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.»
53 וילכו איש איש לביתו	53 І розійшлися кожен до свого дому.