Giobbe 33

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Ascolta adunque, o Giobbe, il mio ragionare, e pon mente a tutte le mie parole.	1 «Тож вислухай, о Іове, мою мову, | вважай на кожне моє слово.
2 Apro adesso la mia bocca, la mia lingua articola le voci sotto del mio palato.	2 Оце уста мої я розтулюю, язик мій промовляє у гортані!
3 I miei parlari verranno da cuore schietto, e le mie labbra proferiranno sentimenti di verità.	3 Серце моє повторить слова мудрі, | уста мої промовлять чисту правду.
4 Lo spirito di Dio mi creò, e il soffio dell'Onnipotente mi diede la vita.	4 Дух Божий творив мене, | і подув Всесильного мене оживлює.
5 Rispondimi se potrai, e contraddicimi in faccia.	5 Відказуй мені, коли можеш; | готуйся, стань проти мене!
6 Tu vedi, che me come te fece Dio, e che io pure fui formato del medesimo fango.	6 Ось я, як ти, у Бога, | — теж утворений із глини.
7 Ma i miei prodigj non ti recheranno terrore, né ti sbalordirà la mia eloquenza.	7 Тим страх передо мною не буде тебе лякати, | моя рука не буде тяжіти над тобою.
8 Tu adunque di mia sentita dicesti, e il suono di queste parole fu udito da me:	8 Ти промовляв до вух моїх, | і голос я вчув твоїх слів:
9 Mondo son io, e senza reato; immacolato, e scevro di iniquità.	9 Я чистий, без провини; | я бездоганний, вини в мені немає;
10 Perché ha trovate querele contro di me, per questo mi ha riguardata come suo nimico.	10 він же зачіпки шукає на мене, | за ворога собі мене вважає,
11 Ha posti ne' ceppi i miei piedi ha osservati tutti i miei andamenti.	11 ноги мої заковує в кайдани, | й усі кроки мої назирає!
12 In questo adunque tu non se' stato giusto: io ti risponderò, che Dio è più grande dell'uomo.	12 От у цьому, я відповім тобі, що ти слушности не маєш, | бо Бог є більший від людини.
13 Con lui tu vieni a contesa, perché egli non ha risposto a tutte le tue parole?	13 Чого тобі на нього нарікати, що на всі твої слова він не відповідає?
14 Dio parla una volta, e la stessa cosa non ripete due volte.	14 Бог скаже раз, скаже й двічі, | та на те не вважають.
15 In sogno, con notturne visioni, quando gli uomini vinti dal sonno riposano ne' loro letti,	15 У сні, у нічному видінні, | коли глибокий сон на людей находить, | коли вони на ліжку засинають,
16 Allora egli apre agli uomini le orecchie, e gli istruisce, e li corregge,	16 тоді розтулює він людям вухо | і втискає свою пересторогу,
17 Per ritrar l'uomo da quel ch'ei fa, e liberarlo dalla superbia:	17 щоб відвернути людину від якогось вчинку, | щоб від гордині мужа уберегти,
18 Salvando l'anima di lui dalla corruzione, e la sua vita dal taglio della spada.	18 щоб душу його зберегти від Ями, | життя його від переходу підземеллям.
19 Egli parimente lo corregge nel letto co' dolori, e fa marcir le sue ossa.	19 Бог його напоумлює хворобою на ложі | та безнастанним болем його костей,
20 In questo suo stato egli ha in orrore il pane, e il cibo una volta si grato al suo appetito.	20 тож він відвертається від хліба, | й душа його від улюбленої страви.
21 La carne di lui si va consumando, e le ossa prima ascose rimangono scoperte.	21 Тіло його очевидячки марніє, | самі лиш кості видно.
22 Egli si avvicina alla corruzione, e la sua vita da tutti i segni di morte.	22 Душа його зближається до Ями, | життя його — до місця, де померлі.
23 Se uno delle migliaia di Angeli per lui parlerà, e lo istruirà de' doveri dell'uomo,	23 Добре, коли є в когось ангел, | один на тисячу заступник, | щоб людині вказати її обов’язок,
24 Egli avrà compassione di lui, e dirà: Salvalo dal cadere nella corru zione: ho trovato motivo onde averne pietà.	24 та змилуватись над ним і сказати: | „Звільни його, нехай не сходить в Яму! | Я знайшов бо викуп за його душу!
25 La sua carne è stata consunta dai malori: ch'ei ritorni come ne' giorni di sua giovinezza.	25 Тіло його тоді стає свіжішим, ніж в юнака, | і він повертається знов до днів молодечих.
26 Egli porgerà a Dio sue preghiere; e questi con lui si placherà, è con lieta faccia lo mirerà, e renderà all'uomo la sua giustizia.	26 До Бога молиться, і Бог його приймає, | і з радістю він дивиться на нього, | повертає йому його справедливість.
27 E rivolto agli uomini dirà egli: Io peccai, e prevaricai veramente, e non fui punito com'io meritava.	27 І тоді той співає прилюдно й промовляє: | Згрішив я, кривду заподіяв, | та Бог не відплатив мені тим самим;
28 Egli ha liberata l'anima sua dal cader nella morte, e viverà, e goderà della luce:	28 він звільнив мою душу від переходу через Яму, | життя моє світ бачить.
29 Così Dio tutte queste cose fa per tre volte con ciascheduno:	29 Отак усе оце творить Бог | двічі, тричі з людиною,
30 Per richiamare le anime loro dalla corruzione, e rischiararle colla luce de' viventi.	30 щоб вирятувати її душу з Ями, | щоб світлом живих її освітлити.
31 Pon mente, o Giobbe, e ascoltami, e taci mentre io parlo.	31 Вважай же, Іове, та мене слухай; | мовчи, я буду говорити!
32 Che se qualche cosa hai da dire rispondimi, e parla; perocché io desidero, che tu comparisca giusto.	32 Відповідай, як маєш що сказати! | Кажи, я радий дати тобі слушність.
33 Ma se non hai nulla, ascoltami: taci, e ti insegnerò la saggezza.	33 А коли ні, ти мене слухай! | Мовчи, і я навчу тебе мудрости.“