Mark 4

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Versetti esaminati

Torna indietro

King James Bible Біблія
1 And he began again to teach by the sea side: and there was gathered unto him a great multitude, so that he entered into a ship, and sat in the sea; and the whole multitude was by the sea on the land.1 Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.
2 And he taught them many things by parables, and said unto them in his doctrine,2 І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;
3 Hearken; Behold, there went out a sower to sow:3 Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.
4 And it came to pass, as he sowed, some fell by the way side, and the fowls of the air came and devoured it up.4 Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.
5 And some fell on stony ground, where it had not much earth; and immediately it sprang up, because it had no depth of earth:5 Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.
6 But when the sun was up, it was scorched; and because it had no root, it withered away.6 Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.
7 And some fell among thorns, and the thorns grew up, and choked it, and it yielded no fruit.7 А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.
8 And other fell on good ground, and did yield fruit that sprang up and increased; and brought forth, some thirty, and some sixty, and some an hundred.8 Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше.
9 And he said unto them, He that hath ears to hear, let him hear.9 І додав: Хто має вуха слухати, хай слухає!
10 And when he was alone, they that were about him with the twelve asked of him the parable.10 А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.
11 And he said unto them, Unto you it is given to know the mystery of the kingdom of God: but unto them that are without, all these things are done in parables:11 І він сказав їм: Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,
12 That seeing they may see, and not perceive; and hearing they may hear, and not understand; lest at any time they should be converted, and their sins should be forgiven them.12 щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось.
13 And he said unto them, Know ye not this parable? and how then will ye know all parables?13 І сказав їм: Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?
14 The sower soweth the word.14 Сіяч сіє слово.
15 And these are they by the way side, where the word is sown; but when they have heard, Satan cometh immediately, and taketh away the word that was sown in their hearts.15 Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.
16 And these are they likewise which are sown on stony ground; who, when they have heard the word, immediately receive it with gladness;16 Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,
17 And have no root in themselves, and so endure but for a time: afterward, when affliction or persecution ariseth for the word's sake, immediately they are offended.17 але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.
18 And these are they which are sown among thorns; such as hear the word,18 Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,
19 And the cares of this world, and the deceitfulness of riches, and the lusts of other things entering in, choke the word, and it becometh unfruitful.19 але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.
20 And these are they which are sown on good ground; such as hear the word, and receive it, and bring forth fruit, some thirtyfold, some sixty, and some an hundred.20 А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше.
21 And he said unto them, Is a candle brought to be put under a bushel, or under a bed? and not to be set on a candlestick?21 І говорив їм: Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?
22 For there is nothing hid, which shall not be manifested; neither was any thing kept secret, but that it should come abroad.22 немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.
23 If any man have ears to hear, let him hear.23 Хто має вуха слухати, хай слухає!
24 And he said unto them, Take heed what ye hear: with what measure ye mete, it shall be measured to you: and unto you that hear shall more be given.24 І казав їм: Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.
25 For he that hath, to him shall be given: and he that hath not, from him shall be taken even that which he hath.25 Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
26 And he said, So is the kingdom of God, as if a man should cast seed into the ground;26 І казав: Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:
27 And should sleep, and rise night and day, and the seed should spring and grow up, he knoweth not how.27 чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає.
28 For the earth bringeth forth fruit of herself; first the blade, then the ear, after that the full corn in the ear.28 Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.
29 But when the fruit is brought forth, immediately he putteth in the sickle, because the harvest is come.29 А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали.
30 And he said, Whereunto shall we liken the kingdom of God? or with what comparison shall we compare it?30 І мовив: До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо?
31 It is like a grain of mustard seed, which, when it is sown in the earth, is less than all the seeds that be in the earth:31 Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.
32 But when it is sown, it groweth up, and becometh greater than all herbs, and shooteth out great branches; so that the fowls of the air may lodge under the shadow of it.32 А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись.
33 And with many such parables spake he the word unto them, as they were able to hear it.33 І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.
34 But without a parable spake he not unto them: and when they were alone, he expounded all things to his disciples.34 Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.
35 And the same day, when the even was come, he saith unto them, Let us pass over unto the other side.35 Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: Перепливімо лишень на той бік!
36 And when they had sent away the multitude, they took him even as he was in the ship. And there were also with him other little ships.36 І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.
37 And there arose a great storm of wind, and the waves beat into the ship, so that it was now full.37 І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.
38 And he was in the hinder part of the ship, asleep on a pillow: and they awake him, and say unto him, Master, carest thou not that we perish?38 А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: Учителю, тобі байдуже, що гинемо?
39 And he arose, and rebuked the wind, and said unto the sea, Peace, be still. And the wind ceased, and there was a great calm.39 Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: Замовкни! Ущухни! І затих вітер, і залягла велика тиша.
40 And he said unto them, Why are ye so fearful? how is it that ye have no faith?40 Тоді сказав до них: Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?
41 And they feared exceedingly, and said one to another, What manner of man is this, that even the wind and the sea obey him?41 І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: Хто це такий, що йому вітер і море послушні?