A zsoltárok könyve 78

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Maszkíl Ászáftól. Figyelj, népem, tanításomra, hallgassatok szám szavára.	1 Маскіл. Асафа. Слухай, народе мій, мого навчання! Прихиліть ухо ваше до слів уст моїх!
2 Bölcs mondásra nyitom számat, elmondom a régi idők titkait.	2 Уста мої для приповісток я відкрию, загадки оповім з віків днедавніх.
3 Amiket hallottunk és megismertünk, s atyáink elbeszéltek nekünk,	3 Те, що ми чули і що знаєм, і батьки наші нам оповідали,
4 nem titkoljuk fiaik elől, elbeszéljük a jövendő nemzedéknek. Hirdetjük az Úr dicséretét, hatalmát, és csodáit, amelyeket végbevitt.	4 не затаїмо ми перед їхніми синами, звіщаючи родові, що прийде, хвалу Господню та його потугу, і чудеса, які він чинив.
5 Bizonyságot állított Jákobnak, törvényt adott Izraelnek; Megparancsolta atyáinknak, tanítsák meg rá fiaikat,	5 Бо він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали;
6 hogy megtanulja a következő nemzedék, a születendő gyermekek. Keljenek fel, és hirdessék fiaiknak,	6 щоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям.
7 hogy Istenbe vessék bizalmukat, ne feledjék el az Isten műveit, és parancsait teljesítsék!	7 Щоб на Бога вони покладали свою надію, не забували діл Божих і заповіді його пильнували;
8 Ne legyenek olyanok, mint atyáik, az a pártütő és lázongó nemzedék; A nemzedék, amelynek szíve nem volt kitartó, és lelke nem volt hű Isten iránt.	8 не були, як батьки їхні, — поріддя бунтівниче, непокірне, поріддя із серцем змінливим, якого дух був Богові невірний.
9 Efraim fiai felajzották és kilőtték íjukat, de a harc napján hátat fordítottak.	9 Сини Ефраїма, що напинають лука й стріляють, повернулися назад у день бою.
10 Nem tartották meg Isten szövetségét, és törvényét nem akarták követni.	10 Союзу Божого вони не пильнували, в його законі відмовились ходити;
11 Elfelejtették tetteit, a csodáit, amelyeket megmutatott nekik.	11 діла його й чудеса його забули, що він був явив їм.
12 Atyáik előtt csodákat művelt, Egyiptom földjén, Tánisz mezején.	12 Дивні діла зробив він перед їхніми батьками, в землі Єгипетській, на полі Цоан.
13 Széthasította a tengert és átvezette őket, a vizeket szinte tömlőbe fogta.	13 Він розтяв море й перевів їх; і води валом поставив.
14 Nappal a felhőben vezette őket, s egész éjjel a tűz fényében.	14 Удень їх хмарою він провадив, а цілу ніч вогненним світлом.
15 Kősziklát hasított fel a pusztában és bőséges áradattal itatta őket.	15 Розсік у пустині скелі, і напоїв їх щедро, мов з безодень.
16 Patakokat fakasztott a kősziklából és folyamként ömlesztette a vizet.	16 Він вивів із скелі потоки, і ріками пустив води.
17 Mégis egyre csak vétkeztek ellene, haragra ingerelték a Fölségest a pusztában.	17 Та вони знову грішили проти нього, збунтувалися проти Всевишнього в пустині.
18 Megkísértették szívükben Istent, amikor kedvük szerint ennivalót kértek,	18 І спокушали Бога в своїм серці, просивши собі до смаку їжі.
19 s így beszéltek Isten ellen: »Tud-e Isten – mondták – asztalt teríteni a pusztában?«	19 І проти Бога говорили й промовляли: «Чи може приготувати Бог стіл у пустині?
20 Íme megütötte a kősziklát és vizek folytak, patakok áradtak. »De vajon tud-e kenyeret is adni, és húst szerezni népének?«	20 Ось він ударив у скелю, і хлинули води, і полились потоки. Чи може дати й хліба або зготувати народові своєму м’яса?»
21 Amikor ezt az Úr meghallotta, haragra gerjedt: Tűz gyulladt fel Jákob ellen, és harag szállt Izraelre,	21 Тому, почувши те, Господь розгнівавсь, і запалав огонь проти Якова, і гнів проти Ізраїля піднявся.
22 mert nem hittek Istenben, és segítségében nem reméltek.	22 Бо вони не вірили в Бога, не покладалися на його спасіння.
23 Ekkor ő parancsot adott fenn a fellegeknek, és megnyitotta az egek ajtóit.	23 І він велів угорі хмарам і відчинив небесні двері,
24 Ennivalóként mannát hullatott nekik, és a mennyből adott nekik kenyeret:	24 і зіслав, мов дощ, манну їм на поживу, і хліба подав їм з неба.
25 angyalok kenyerét ette az ember; Bőségesen küldött nekik ennivalót.	25 Хлібом могутніх чоловік живився, харчів послав їм до наситу.
26 Déli szelet támasztott az égen, és hatalmával elhozta a délnyugati szelet.	26 І підняв східній вітер у небі, і силою своєю прогнав вітер з півдня.
27 Annyi húst hullatott rájuk, mint a por, s annyi szárnyast, mint a tenger fövenye:	27 Пустив на них дощем, як порох, м’яса, і мов пісок морський, птаство пернате.
28 hullottak táboruk közepére, körös-körül sátraik köré.	28 І падало воно посеред їхнього табору, навколо їхніх наметів.
29 Ettek és nagyon jóllaktak, mert megadta nekik, amit kívántak.	29 Їли вони й наситилися вельми, і вдовольнив він їхнє бажання.
30 De még fel sem hagytak torkosságukkal, még szájukban volt az étel,	30 Та ще не одвернулися від своїх забаганок, ще страва була в них у роті,
31 amikor Isten haragja felgerjedt ellenük, agyonsújtotta kövéreiket, leterítette Izrael választottait.	31 як проти них знявся гнів Божий, і він вигубив їхніх чільних, і повалив Ізраїля юнацтво.
32 Mindamellett ismét csak vétkeztek, és nem hittek csodatetteinek.	32 Але вони таки грішили далі, не вірили в його чудесні дії.
33 Ezért hiábavalóságban enyésztek el napjaik, és rettegésben esztendeik.	33 Тому він звів їхні дні нінащо, немов подув, літа їхні у погибелі раптовій.
34 Ha pusztította őket, hozzá fordultak, megtértek és virradatkor hozzá folyamodtak.	34 Коли він бив їх, вони його шукали, і, навернувшись, розшукували Бога ревно.
35 Megemlékeztek arról, hogy Isten az oltalmazójuk, s a fölséges Isten a megváltójuk.	35 І згадували, що Бог — їхня скеля, що Бог Всевишній — їхній Відкупитель.
36 Szerették őt szájukkal, hazudtak neki nyelvükkel,	36 Але вони його обманювали своїми устами, своїм язиком вони йому брехали.
37 mert szívük nem volt egyenes hozzá, és nem voltak hűek szövetségéhez.	37 Їхнє серце перед ним не було щире, ані його союзові вони не були вірні.
38 De ő irgalmasan megbocsátotta bűneiket, és nem pusztította el őket. Haragját gyakran elfordította és nem öntötte ki egész bosszúságát.	38 Та він, завжди повний милосердя, дарував провину, не понищив, ба часто відвертав він гнів свій і не вергав усього свого обурення.
39 Megemlékezett arról, hogy nem egyebek testnél, olyanok, mint az elszálló s vissza nem térő lehelet.	39 Згадав він, що вони — лиш тіло, вітер, що дме й не повертається вже більше.
40 Hányszor lázongtak ellene a pusztában, haragra ingerelték őt a sivatagban!	40 Скільки разів бунтувались проти нього в пустині, в пустелі йому прикрощі коїли!
41 Újra meg újra kísértették Istent, és fellázadtak Izrael Szentje ellen.	41 Потім знов спокушували Бога, і Святому Ізраїля смутку завдавали.
42 Nem emlékeztek meg kezéről, arról a napról, amelyen megváltotta őket a szorongatásból.	42 Руки його вони не спогадали, ні того дня, як від гнобителя він їх визволив,
43 Véghezvitte jeleit Egyiptomban és csodatetteit Tánisz mezején.	43 як появив знаки свої в Єгипті і чудеса свої на полі Цоан.
44 Vérré változtatta folyóikat, ihatatlanná tette patakjaikat.	44 Перетворив він у кров їхні ріки і їхні потоки, щоб їм не дати пити.
45 Legyet bocsátott rájuk és emésztette őket, és békát, hogy romlást hozzon rájuk.	45 Він напустив на них пеських мух, що їли їх, і жаб, що їх пожирали.
46 Odaadta termésüket a vándorsáskáknak, és munkájuk gyümölcsét a szöcskéknek.	46 Віддав гусені врожай їхній, і сарані — їхню працю.
47 Szőlőiket megverte jéggel, szederfáikat dérrel.	47 Їхні виноградники він побив градом, смоковниці їхні — памороззю.
48 Odavetette állataikat a jégesőnek, jószágukat a tűznek.	48 Віддав градові їхню скотину, їхні отари — блискавицям.
49 Rájuk bocsátotta haragjának tüzét, bosszúját, haragját, szorongatását, gonosz angyalok csapását.	49 Послав на них жар свого гніву, — обурення, погрозу й напасті, юрбу посланців нещастя.
50 Szabad utat engedett haragjának, nem kímélte meg lelküket a haláltól, dögvésszel vetett véget életüknek.	50 Він простелив дорогу гнівові своєму; від смерти не зберіг їхнє життя і пошесті віддав життя їхнє.
51 Megölte Egyiptom földjének minden elsőszülöttjét, erejük zsengéjét Kám sátraiban.	51 Побив усіх перворіднів у Єгипті, первістків, цвіт сили, у наметах Хана.
52 Mint juhokat kihozta népét, mint nyájat vezette a pusztában.	52 І вивів свій народ, як овець, і вів їх, як отару, пустинею.
53 Biztonságban vezette őket, nem féltek, de ellenségeiket tenger borította el.	53 Провадив їх безпечно, і вони не боялись, а ворогів їхніх покрило море.
54 Elvitte őket a szent helyre, a hegyre, amelyet jobbja szerzett.	54 Привів їх до землі своєї святої, до гір, що здобула його правиця.
55 Kiűzte előlük a nemzeteket, mérőzsinórjával nekik osztotta ki az országot, és letelepítette sátraikban Izrael törzseit.	55 Прогнав народи перед ними, і жеребком розпаював їм у спадщину, і оселив коліна Ізраїля в їхніх наметах.
56 Mégis megkísértették és bosszantották a fölséges Istent, és nem tartották meg rendeléseit.	56 Але вони спокушали й гнівили Бога Всевишнього і свідоцтв його не пильнували.
57 Elpártoltak és hűtlenek lettek, akárcsak atyáik, visszavágtak, mint az álnok íj.	57 І відступили й зрадили, як і батьки їхні; і відвернулися, неначе лук зрадливий.
58 Haragították őt a magaslatokon, féltékenységre ingerelték faragott bálványaikkal.	58 Розсердили його узвишшями своїми, і своїми бовванами ревнощі його збудили.
59 Meghallotta ezt Isten, haragra lobbant és messze eltaszította Izraelt.	59 Почув те Бог і розгнівався, і геть Ізраїля відкинув.
60 Elvetette silói hajlékát, sátrát, ahol az emberek közt lakott.	60 Покинув у Шіло житло, намет, де між людьми був оселився.
61 Fogságra adta erejét, és ékességét az ellenség kezére.	61 Він видав у неволю свою силу, і славу свою — у ворожі руки.
62 Kardélre vetette népét, és haragra gyúlt öröksége ellen.	62 Під меч видав народ свій, обурився на свою спадщину.
63 Ifjaikat tűz emésztette meg, szűzeiket senki sem jegyezte el.	63 Вогонь пожер їхніх хлопців, дівчатам їхнім не співано весільних.
64 Papjaik kard által estek el, özvegyeiket senki sem siratta.	64 Священики їхні під мечем упали, — і не плакали вдовиці.
65 Felébredt ekkor az Úr, mint az alvó, mint a hős, aki mámoros a bortól.	65 Тоді Господь мов зо сну пробудився, неначе витязь, вином одолілий.
66 Visszaverte ellenségeit, örök gyalázatot hozott rájuk.	66 І ворогів своїх відбив назад, завдав їм вічного сорому.
67 Ám József sátrát elvetette, Efraim törzsét nem választotta ki,	67 І погордував Йосифа наметом, коліна Ефраїмового більш не вибрав.
68 hanem kiválasztotta Júda törzsét, Sion hegyét, amelyben kedvét lelte.	68 Але Юди коліно вибрав, гору Сіон, котру собі вподобав.
69 Felépítette szentélyét, mint az égboltot, mint a földet, amelyet örökre megszilárdított.	69 І збудував, мов небо, свою святиню, — як землю, що заснував її повіки.
70 Kiválasztotta szolgáját, Dávidot, elhozta őt a juhnyájaktól,	70 І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від кошар овечих.
71 elhozta őt a szoptatós juhok mögül, hogy legeltesse Jákob népét, s örökségét, Izraelt.	71 Від дійних овець його покликав пасти Якова, народ свій, та Ізраїля — свою спадщину.
72 Ő tiszta lélekkel legeltette, bölcs kézzel vezette őket.	72 І пас він їх у правоті серця свого, і вправними руками їх провадив.