| 1 Εν τω τριτω ετει της βασιλειας του βασιλεως Βαλτασαρ ορασις εφανη εις εμε, εις εμε τον Δανιηλ, μετα την εις εμε φανεισαν προτερον. | 1 «Третього року царювання царя Валтасара з’явилось мені, Даниїлові, видіння після того, що з’явилось було мені раніше. |
| 2 Και ειδον εν τη ορασει? και οτε ειδον, ημην εν Σουσοις τη βασιλευουση τη εν τη επαρχια Ελαμ? και ειδον εν τη ορασει και εγω ημην πλησιον του ποταμου Ουλαι. | 2 Бачив я у видінні, — а був я, коли його бачив, в Сузах-замку, що в Елам-країні, — бачив я у видінні, ніби був я коло ріки Улаю. |
| 3 Και εσηκωσα τους οφθαλμους μου και ειδον και ιδου, ιστατο εμπροσθεν του ποταμου κριος εις εχων κερατα? και τα κερατα ησαν υψηλα, το εν ομως υψηλοτερον του αλλου? και το υψηλοτερον εξεφυτρωσεν υστερον. | 3 Підвів я очі й дивлюся, аж ось стоїть один баран над рікою; в нього два роги, високі роги, але один вищий від другого, і вищий виріс навпісля. |
| 4 Ειδον τον κριον κερατιζοντα προς δυσιν και προς βορραν και προς νοτον? και ουδεν θηριον ηδυνατο να σταθη εμπροσθεν αυτου και δεν υπηρχεν ο ελευθερων εκ της χειρος αυτου? αλλ' εκαμνε κατα την θελησιν αυτου και εμεγαλυνθη. | 4 І бачив я, як той баран бив рогами на захід і на північ і на південь, і ніякий звір не міг устоятися проти нього, й ніхто не міг визволитися з його лабет; він робив, що хотів, і став великим. |
| 5 Ενω δε εγω εσκεπτομην, ιδου, τραγος ηρχετο απο της δυσεως επι προσωπον πασης της γης και δεν ηγγιζε το εδαφος? και ο τραγος ειχε κερας περιβλεπτον μεταξυ των οφθαλμων αυτου. | 5 Отже, коли я уважно придивлявся, аж ось від заходу козел надходить зверху по всій землі, не доторкаючися землі, і в того козла видко було ріг між очима. |
| 6 Και ηλθεν εως του κριου του εχοντος τα δυο κερατα, τον οποιον ειδον ισταμενον εμπροσθεν του ποταμου, και εδραμε προς αυτον εν τη ορμη της δυναμεως αυτου. | 6 Він підійшов до барана, який мав два роги й якого я бачив, як він стояв над рікою, — і кинувся на нього шаленою силою. |
| 7 Και ειδον αυτον οτι επλησιασεν εις τον κριον και εξηγριωθη κατ' αυτου και εκτυπησε τον κριον και συνετριψε τα δυο κερατα αυτου? και δεν ητο δυναμις εν τω κριω να σταθη εμπροσθεν αυτου, αλλ' ερριψεν αυτον κατα γης και κατεπατησεν αυτον? και δεν υπηρχεν ο ελευθερων τον κριον εκ της χειρος αυτου. | 7 Я бачив, як він, наблизившись до барана, розлютився на нього й вдарив його, і зламав у нього обидва роги, і не мав баран сили встоятися проти нього; повалив він його на землю й розтоптав його, і не було нікого, хто б міг визволити барана з його лабет. |
| 8 Δια τουτο ο τραγος εμεγαλυνθη σφοδρα? και οτε ενεδυναμωθη, συνετριβη το κερας το μεγα? και αντ' αυτου ανεβησαν τεσσαρα αλλα περιβλεπτα προς τους τεσσαρας ανεμους του ουρανου. | 8 Козел став дуже великим, і коли він став сильним, зламався великий ріг, а замість нього виросли чотири інші, звернені за чотирма вітрами неба. |
| 9 Και εκ του ενος εξ αυτων εξηλθεν εν κερας μικρον, το οποιον εμεγαλυνθη καθ' υπερβολην προς τον νοτον και προς την ανατολην και προς την γην της δοξης? | 9 Від одного з них виріс другий, маленький ріг, що став незмірно великим, на південь, на схід і на славний край. |
| 10 και εμεγαλυνθη εως του στρατευματος του ουρανου? και ερριψεν εις την γην μερος εκ της στρατιας και εκ των αστερων και κατεπατησεν αυτα? | 10 І піднявся аж до небесного воїнства й скинув на землю частину воїнства й зір, і розтоптав їх. |
| 11 μαλιστα εμεγαλυνθη εως κατα του αρχοντος του στρατευματος? και αφηρεσεν απ' αυτου την παντοτεινην θυσιαν, και το αγιον κατοικητηριον αυτου κατεβληθη? | 11 Він піднявся аж до начальника воїнства й забрав у нього повсякчасну жертву й перевернув місце його святині, |
| 12 και το στρατευμα παρεδοθη εις αυτον μετα της παντοτεινης θυσιας εξ αιτιας της παραβασεως, και ερριψε κατα γης την αληθειαν? και επραξε και ευωδωθη. | 12 тож на повсякчасну жертву був покладений гріх, і правду кинуто на землю; він учинив так, і йому пощастило. |
| 13 Τοτε ηκουσα αγιου τινος λαλουντος? και αλλος αγιος ελεγε προς τον δεινα λαλουντα, Εως ποτε θελει διαρκει ορασις η περι της παντοτεινης θυσιας και της παραβασεως, ητις φερει την ερημωσιν, και το αγιαστηριον και το στρατευμα παραδιδονται εις καταπατησιν; | 13 І я почув, як один святий говорив, а другий святий сказав тому, який говорив: Докіль триватиме видіння про скасовану повсякчасну жертву, про гріх руїнницький, поставлений там, і святиню та потоптане небесне воїнство? |
| 14 Και ειπε προς εμε, Εως δυο χιλιαδων και τριακοσιων ημερονυκτιων? τοτε το αγιαστηριον θελει καθαρισθη. | 14 А той йому: Аж до двох тисяч трьох сот вечорів та ранків; тоді святиня ввійде в свої права. |
| 15 Και οτε εγω ο Δανιηλ ειδον την ορασιν και εζητουν την εννοιαν, τοτε ιδου, εσταθη εμπροσθεν μου ως θεα ανθρωπου? | 15 І сталось, коли я, Даниїл, дивився на те видіння й намагався його збагнути, аж ось передо мною став хтось, хто мав вигляд мужа. |
| 16 και ηκουσα φωνην ανθρωπου εν μεσω του Ουλαι, ητις εκραξε και ειπε, Γαβριηλ, καμε τον ανθρωπον τουτον να εννοηση την ορασιν. | 16 І я почув від середини Улая людський голос, що скричав, промовлявши: Гавриїле, витлумач йому видіння. |
| 17 Και ηλθε πλησιον οπου ισταμην? και οτε ηλθεν, ετρομαξα και επεσον επι προσωπον μου? ο δε ειπε προς εμε, Εννοησον, υιε ανθρωπου? διοτι η ορασις ειναι δια τους εσχατους καιρους. | 17 І він приступив до того місця, де я стояв; та як прийшов він, то я злякався й упав ниць, а він промовив до мене: Зрозумій, чоловічий сину, що видіння — для часу кінця. |
| 18 Και ενω ελαλει προς εμε, εγω ημην βεβυθισμενος εις βαθυν υπνον με το προσωπον μου επι την γην? πλην με ηγγισε και με εκαμε να σταθω ορθιος. | 18 Як же він говорив до мене, лежав я непритомний обличчям до землі, але він доторкнувся до мене й поставив мене на рівні ноги, |
| 19 Και ειπεν, Ιδου, εγω θελω σε καμει να γνωρισης τι θελει συμβη εν τοις εσχατοις της οργης? διοτι εν τω ωρισμενω καιρω θελει εισθαι το τελος. | 19 і мовив: Ось я показую тобі, що буде наприкінці гніву, бо видіння стосується до часу, призначеного для кінця. |
| 20 Ο κριος, τον οποιον ειδες, ο εχων τα δυο κερατα, ειναι οι βασιλεις της Μηδιας και της Περσιας. | 20 Баран, що ти бачив, з двома рогами, це царі мідянський та перський. |
| 21 Και ο τριχωτος τραγος ειναι ο βασιλευς της Ελλαδος? και το κερας το μεγα, το μεταξυ των οφθαλμων αυτου, αυτος ειναι ο πρωτος βασιλευς. | 21 А козел кудлатий — це цар грецький, великий же ріг, що межи очима в нього, це цар перший. |
| 22 Το δε οτι συνετριβη και ανεβησαν τεσσαρα αντ' αυτου, δηλοι οτι τεσσαρα βασιλεια θελουσιν εγερθη εκ του εθνους τουτου? πλην ουχι κατα την δυναμιν αυτου. | 22 А що він зламався й що замість нього виросли чотири інші, — це означає, що четверо царств повстане з його народу, але вони не матимуть такої сили, яку він мав. |
| 23 Και εν τοις εσχατοις καιροις της βασιλειας αυτων, οταν αι ανομιαι φθασωσιν εις το πληρες, θελει εγερθη βασιλευς σκληροπροσωπος και συνετος εις πανουργιας. | 23 А наприкінці їхнього царства, коли грішники довершать міру, настане цар зухвалий, хитрий. |
| 24 Και η δυναμις αυτου θελει εισθαι ισχυρα, ουχι ομως εξ ιδιας αυτου δυναμεως? και θελει αφανιζει εξαισιως και θελει ευοδουσθαι και κατορθονει και θελει αφανιζει τους ισχυρους και τον λαον τον αγιον. | 24 Сила його буде велика, і він накоїть спустошень дивовижних; і що робитиме, йому поведеться, — він вигубить потужних і народ святих. |
| 25 Και δια της πανουργιας αυτου θελει καμει να ευοδουται η απατη εν τη χειρι αυτου? και θελει μεγαλυνθη εν τη καρδια αυτου και εν ειρηνη θελει αφανισει πολλους? και θελει σηκωθη κατα του Αρχοντος των αρχοντων? πλην θελει συντριφθη ανευ χειρος. | 25 На святих він розум свій спрямує, і підступ у його руці буде здійснюватись; він загордіє своїм серцем і зненацька вигубить багато людей. Він устане проти Князя над князями, але й зламаний буде — не рукою людською. |
| 26 Και η ρηθεισα ορασις περι των ημερονυκτιων ειναι αληθης? συ λοιπον σφραγισον την ορασιν, διοτι ειναι δια ημερας πολλας. | 26 Видіння ж про вечір та про ранок, як було сказано, — воно правдиве. І ти сховай оте видіння, бо воно належить до часів далеких. |
| 27 Και εγω ο Δανιηλ ελιποθυμησα και ημην ασθενης ημερας τινας? μετα ταυτα εσηκωθην και εκαμνον τα εργα του βασιλεως? εθαυμαζον δε δια την ορασιν και δεν υπηρχεν ο εννοων. | 27 І я, Даниїл, був виснажений і лежав недужий кілька день; потім же я встав і клопотався царськими справами. Я був здивований видінням і не розумів його.» |
