Der Brief an die Römer 12

Pattloch Bibel	Біблія
1 Ich ermahne euch nun, Brüder, um der Erbarmungen Gottes willen: Bringt eure Leiber dar als ein lebendiges, heiliges, Gott wohlgefälliges Opfer, als euren sinnvoll entsprechenden Gottesdienst.	1 Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну.
2 Macht euch nicht die Art dieser Welt zu eigen, sondern wandelt euch um durch Erneuerung eures Denkens, um zu prüfen, was der Wille Gottes ist, was gut, wohlgefällig und vollkommen.	2 І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале.
3 Denn kraft der mir verliehenen Gnade sage ich einem jeden unter euch: Sinnet nicht nach mehr, als zu sinnen recht ist; sinnet vielmehr darauf, besonnen zu sein nach dem Maß des Glaubens, wie Gott einem jeden zuteil werden ließ!	3 Ласкою, яка мені дана, я кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, а думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному.
4 Wie wir nämlich an dem einen Leib viele Glieder haben, die Glieder aber nicht alle den gleichen Dienst verrichten,	4 Бо як в одному тілі маємо багато членів і всі члени не виконують ту саму роботу,
5 so sind wir als viele ein einziger Leib in Christus, im einzelnen aber untereinander Glieder.	5 отак і ми: численні — одне в Христі тіло, кожен один одному член.
6 Wir besitzen Gaben, die entsprechend der uns verliehenen Gnade verschieden sind: Hat einer Prophetengabe, so nach Maßgabe des Glaubens;	6 Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри;
7 hat einer ein Amt, der sei tätig im Amt; der Lehrende widme sich der Lehre;	7 хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає;
8 wer Prediger ist, der predige; wer gibt, der gebe in Einfalt; wer Vorsteher ist, habe Eifer; wer Barmherzigkeit übt, tue es mit Frohsinn.	8 хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає — у простоті; хто головує — дбайливо; хто милосердиться — то з радістю.
9 Die Liebe sei ungeheuchelt. Verabscheut das Böse, hanget an dem Guten!	9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра.
10 Seid einander zugetan in brüderlicher Liebe, kommt einander mit Achtung zuvor;	10 Любіть один одного братньою любов’ю. Пошаною один одного випереджайте.
11 im Eifer nicht lässig, im Geiste glühend, dem Herrn dienend;	11 В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть;
12 in der Hoffnung fröhlich, in der Drangsal geduldig, im Beten beharrlich;	12 веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі;
13 um die Bedürfnisse der Heiligen besorgt, auf Gastfreundschaft bedacht!	13 святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність.
14 Segnet eure Verfolger, segnet und fluchet nicht!	14 Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте.
15 Freut euch mit den Fröhlichen, weint mit den Weinenden!	15 Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть.
16 Seid eines Sinnes untereinander; trachtet nicht nach Hohem, sondern befaßt euch mit dem Geringen! "Seid nicht klug vor euch selbst" (Spr 3,7)!	16 Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте, радше до покірного схиляйтеся; не будьте зарозумілі на себе.
17 Vergeltet niemand Böses mit Bösem! "Seid auf Gutes bedacht [nicht nur vor Gott, sondern auch] vor allen Menschen" (Spr 3,4)!	17 Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро.
18 Wenn möglich, haltet, soviel an euch liegt, Frieden mit allen Menschen!	18 Коли можливо, оскільки це від вас залежить, будьте з усіма людьми в мирі.
19 Rächt euch nicht selbst, Geliebte, sondern gebt Raum dem Zorngericht; es steht ja geschrieben: "Mein ist die Rache; ich will vergelten, spricht der Herr" (5Mos 32,35).	19 Самих себе не відомщайте, любі, а дайте місце гніву, написано бо: «Мені належить помста, я відплачу», — говорить Господь.
20 Sondern "wenn dein Feind hungert, gib ihm zu essen; wenn er dürstet, gib ihm zu trinken; denn tust du das, wirst du feurige Kohlen sammeln auf sein Haupt" (Spr 25,21-23).	20 Але коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо, роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля.
21 Laß dich nicht überwinden vom Bösen, sondern überwinde mit dem Guten das Böse!	21 Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром.