| 1 POI egli entrò di nuovo nella sinagoga, e quivi era un uomo che avea la mano secca. | 1 І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку. |
| 2 Ed essi l’osservavano se lo sanerebbe in giorno di sabato, per accusarlo. | 2 Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, — щоб його обвинуватити. |
| 3 Ed egli disse all’uomo che avea la mano secca: Levati là nel mezzo. | 3 І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: Стань посередині! |
| 4 Poi disse loro: È egli lecito di far bene o male; di salvare una persona, o di ucciderla, in giorno di sabato? Ma essi tacevano. | 4 А потім до них і каже: Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити? Вони ж мовчали. |
| 5 Allora, avendoli guardati attorno con indegnazione, contristato per l’induramento del cuor loro, disse a quell’uomo: Distendi la tua mano. Ed egli la distese. E la sua mano fu restituita sana come l’altra. | 5 Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка: Простягни лишень руку! І той простягнув, і рука його одужала. |
| 6 E i Farisei, essendo usciti, tenner subito consiglio con gli Erodiani contro a lui, come lo farebber morire. | 6 І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити. |
| 7 Ma Gesù, co’ suoi discepoli, si ritrasse al mare, e gran moltitudine lo seguitò, | 7 Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї, |
| 8 da Galilea, e da Giudea, e da Gerusalemme, e da Idumea, e da oltre il Giordano; parimente, una gran moltitudine da’ contorni di Tiro, e di Sidon, avendo udite le gran cose ch’egli faceva, venne a lui. | 8 з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього. |
| 9 Ed egli disse a’ suoi discepoli, che vi fosse sempre una navicella appresso di lui, per la moltitudine; che talora non l’affollasse. | 9 Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його. |
| 10 Perciocchè egli ne avea guariti molti; talchè tutti coloro che aveano qualche flagello si avventavano a lui, per toccarlo. | 10 Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись. |
| 11 E gli spiriti immondi, quando lo vedevano, si gettavano davanti a lui, e gridavano, dicendo: Tu sei il Figliuol di Dio. | 11 І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: Ти — Син Божий! |
| 12 Ma egli li sgridava forte acciocchè nol manifestassero | 12 Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його. |
| 13 POI egli montò in sul monte, e chiamò a sè coloro ch’egli volle; ed essi andarono a lui. | 13 Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього. |
| 14 Ed egli ne ordinò dodici, per esser con lui, e per mandarli a predicare; | 14 І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю; |
| 15 e per aver la podestà di sanare le infermità, e di cacciare i demoni. | 15 і дав їм владу виганяти бісів. |
| 16 Il primo fu Simone, al quale ancora pose nome Pietro. | 16 Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро; |
| 17 Poi Giacomo figliuol di Zebedeo; e Giovanni, fratello di Giacomo, a’ quali pose nome Boanerges, che vuol dire: Figliuoli di tuono; | 17 Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім’я Воанергес, у перекладі — Сини грому; |
| 18 e Andrea, e Filippo, e Bartolomeo, e Matteo, e Toma, e Giacomo figliuol di Alfeo; e Taddeo, e Simone Cananeo; | 18 та Юду Іскаріота, що його і зрадив. |
| 19 e Giuda Iscariot, il quale anche lo tradì. | |
| 20 POI vennero in casa. Ed una moltitudine si raunò di nuovo; talchè non potevano pur prender cibo. | 20 Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти. |
| 21 Or i suoi, udite queste cose, uscirono per pigliarlo, perciocchè dicevano: Egli è fuori di sè | 21 Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: Він не при собі! |
| 22 Ma gli Scribi ch’eran discesi di Gerusalemme, dicevano: Egli ha Beelzebub; e per lo principe de’ demoni, caccia i demoni. | 22 А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє. |
| 23 Ma egli, chiamatili a sè, disse loro in similitudine: Come può Satana cacciar Satana? | 23 Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: Як може сатана сатану виганяти? |
| 24 E se un regno è diviso in parti contrarie, egli non può durare. | 24 Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись. |
| 25 E, se una casa è divisa in parti contrarie, ella non può durare. | 25 Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти. |
| 26 Così, se Satana si leva contro a sè stesso, ed è diviso in parti contrarie, egli non può durare, anzi vien meno. | 26 Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, — не може встояти, а край йому настав! |
| 27 Niuno può entrar nella casa d’un uomo possente, e rapirgli le sue masserizie, se prima non l’ha legato; allora veramente gli prederà la casa. | 27 Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв’яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату. |
| 28 Io vi dico in verità, che a’ figliuoli degli uomini sarà rimesso qualunque peccato, e qualunque bestemmia avranno detta. | 28 Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили. |
| 29 Ma chiunque avrà bestemmiato contro allo Spirito Santo, giammai in eterno non ne avrà remissione; anzi sarà sottoposto ad eterno giudicio. | 29 Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, — тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний. |
| 30 Or egli diceva questo, perciocchè dicevano: Egli ha lo spirito immondo | 30 Вони бо мовили: Він має нечистого духа. |
| 31 I SUOI fratelli adunque, e sua madre, vennero; e, fermatisi di fuori, mandarono a chiamarlo. | 31 Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати. |
| 32 Or la moltitudine sedeva d’intorno a lui, e gli disse: Ecco, tua madre, e i tuoi fratelli son là di fuori, e ti cercano. | 32 Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають. |
| 33 Ma egli rispose loro, dicendo: Chi è mia madre, o chi sono i miei fratelli? | 33 А він у відповідь їм: Хто моя мати та брати мої? |
| 34 E, guardati in giro coloro che gli sedevano d’intorno, disse: Ecco mia madre, e i miei fratelli. Perciocchè, | 34 І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: Ось моя мати та мої брати. |
| 35 chiunque avrà fatta la volontà di Dio, esso è mio fratello e mia sorella, e mia madre | 35 Бо хто чинить волю Божу, той — мені брат, сестра і мати. |
