Йова 39

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 «Чи знаєш час, коли гірські кози котяться? | Чи спостеріг пологи ланей?	1 Знаешь ли ты время, когда рождаются дикие козы на скалах, и замечал ли роды ланей?
2 Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять? | Чи знаєш час, коли вони родять?	2 можешь ли расчислить месяцы беременности их? и знаешь ли время родов их?
3 Вони злягають, приводять своїх діток | і пускають плід свій.	3 Они изгибаются, рождая детей своих, выбрасывая свои ноши;
4 Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині, | відходять і не повертаються вже більше.	4 дети их приходят в силу, растут на поле, уходят и не возвращаются к ним.
5 Хто пустив дикого осла на волю? | Хто розв’язав пута онагра,	5 Кто пустил дикого осла на свободу, и кто разрешил узы онагру,
6 якому я призначив степ на житло, | солонці на перебування?	6 которому степь Я назначил домом и солончаки--жилищем?
7 Він кпить з гармидеру у місті, | крик погонича не чує.	7 Он посмевается городскому многолюдству и не слышит криков погонщика,
8 Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську, | вишукуючи всяку зелень.	8 по горам ищет себе пищи и гоняется за всякою зеленью.
9 Чи схоче служити тобі буйвол? | Чи заночує він при яслах у тебе?	9 Захочет ли единорог служить тебе и переночует ли у яслей твоих?
10 Чи ти прив’яжеш йому до шиї посторонок? | Чи боронуватиме він за тобою ниву?	10 Можешь ли веревкою привязать единорога к борозде, и станет ли он боронить за тобою поле?
11 Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила, | і лишиш на нього твою працю?	11 Понадеешься ли на него, потому что у него сила велика, и предоставишь ли ему работу твою?
12 Чи будеш певний, що він назад прийде | і завезе зерно на тік твій?	12 Поверишь ли ему, что он семена твои возвратит и сложит на гумно твое?
13 Крило у струся красне, | пір’я й пух у нього гарні?	13 Ты ли дал красивые крылья павлину и перья и пух страусу?
14 Коли кладе на землі свої яйця | і на піску їх вигріває,	14 Он оставляет яйца свои на земле, и на песке согревает их,
15 він забуває, що нога їх може роздушити, | що дикий звір їх може розтоптати.	15 и забывает, что нога может раздавить их и полевой зверь может растоптать их;
16 До власних дітей він жорстокий, | мов би вони не його були; | йому байдуже, що праця його марна.	16 он жесток к детям своим, как бы не своим, и не опасается, что труд его будет напрасен;
17 Бо Бог позбавив його глузду, | не наділив його розумом.	17 потому что Бог не дал ему мудрости и не уделил ему смысла;
18 Але скоро здійметься, махнувши крильми, | з коня й комонного сміється!	18 а когда поднимется на высоту, посмевается коню и всаднику его.
19 Хіба то ти даєш коневі силу? | Вдягаєш гривою його шию?	19 Ты ли дал коню силу и облек шею его гривою?
20 Силуєш його, неначе сарану, стрибати? | Його величне іржання жах наводить.	20 Можешь ли ты испугать его, как саранчу? Храпение ноздрей его--ужас;
21 Він риє копитами землю й силою радіє, | кидається назустріч зброї.	21 роет ногою землю и восхищается силою; идет навстречу оружию;
22 Він зо страху сміється, нічого не боїться, | перед мечем не відступає.	22 он смеется над опасностью и не робеет и не отворачивается от меча;
23 Над ним гуркоче сагайдак, | вогненний спис і ратище.	23 колчан звучит над ним, сверкает копье и дротик;
24 В тріпотливому запалі він мов глитає землю, | не може встоятись коли сурма засурмить.	24 в порыве и ярости он глотает землю и не может стоять при звуке трубы;
25 Щоразу, як засурмить, він іга-га! — каже, | здалека чує битву, | грімкий голос старшин і військовії кличі.	25 при трубном звуке он издает голос: гу! гу! и издалека чует битву, громкие голоса вождей и крик.
26 Чи то твоєю мудрістю літає сокіл, | на південь простягає крила?	26 Твоею ли мудростью летает ястреб и направляет крылья свои на полдень?
27 Чи на твій наказ орел летить угору, | гніздо собі на висоті звиває?	27 По твоему ли слову возносится орел и устрояет на высоте гнездо свое?
28 Живе на скелі і ночує, | на верхах зубчастих та на твердинях.	28 Он живет на скале и ночует на зубце утесов и на местах неприступных;
29 Звідти чигає він на здобич, | очі його бачать далеко.	29 оттуда высматривает себе пищу: глаза его смотрят далеко;
30 Його орлята кров смокчуть: | де труп — і він там!»	30 птенцы его пьют кровь, и где труп, там и он.