Сирах 23

Біблія	SAGRADA BIBLIA
1 Господи, Отче й Владико життя мого, не залиш мене їхньому замислові, не допусти, щоб я з-за них упав.	1 Senhor, meu pai e soberano de minha vida, não me abandoneis ao conselho de meus lábios, e não permitais que eles me façam sucumbir.
2 Хто бо думки мої батогом приборкає, а серце моє — повчанням мудрости, щоб не щадити мене у моїм невігластві та й щоб не пропустити їхніх гріхів,	2 Quem fará sentir o chicote em meus pensamentos, e em meu coração a doutrina da sabedoria, para eu não ser poupado nos pecados por ignorância, a fim de que esses erros não apareçam?
3 щоб мої помилки не були побільшені, щоб мої гріхи не були помножені, щоб я не впав перед моїми ворогами й щоб не зловтішався мій ворог надо мною.	3 Para que não aumentem as minhas omissões, e não se multipliquem as minhas ignorâncias, e eu não caia diante de meus adversários, e não escarneça de mim o meu inimigo?
4 Господи, Отче й Боже життя мого, не допусти, щоб зір мій був гордовитий,	4 Senhor, meu pai e Deus de minha vida, não me abandoneis às suas sugestões;
5 і лихе пожадання відверни від мене!	5 não me deis olhos altivos e preservai-me da cobiça!
6 Змисловість і розпуста хай не володіють мною, не видавай мене сороміцьким пожаданням!	6 Afastai de mim a intemperança! Que a paixão da volúpia não se apodere de mim e não me entregueis a uma alma sem pejo e sem pudor!
7 З уст повчання слухайте, діти! Хто їх берегтиме, той не пропаде.	7 Ouvi, filhos, o conhecimento que eu vos dou: aquele que o guardar não perecerá pelos lábios, nem cairá em ações criminosas.
8 Грішника впіймають власні уста, обмовник і гордий з-за них упадуть.	8 O pecador é apanhado pela sua leviandade; o orgulhoso e o maledicente nela encontrarão motivos de queda.
9 Уст не призвичаюй твоїх до клятви, не звикай бо клястись ім’ям Святого.	9 Que tua boca não se acostume ao juramento, porque isso leva a muitos pecados.
10 Бо як слуга, допитуваний стало, прутів при тому не уникає, так і той, хто кленеться ім’ям Господа постійно, чистим від гріха не залишиться.	10 Que o nome de Deus não esteja sempre na tua boca, e que não mistures nas tuas conversas o nome dos santos, porque nisso não estarias isento de culpa.
11 Хто на клятви щедрий, сповниться беззаконням, і ніколи бич його дому не покине. Завинить, гріх його буде на ньому, а не вважатиме, то згрішить він подвійно. Нещиро поклянеться — не буде виправданий, а й хата його сповниться злиднів.	11 Pois, assim como um escravo submetido continuamente à tortura, dela trará as cicatrizes, assim, todo homem que jura pelo nome de Deus, não poderá totalmente escapar ao pecado.
12 Буває бесіда, що до смерти провадить, — нехай її не буде у спадщині Якова! Таке від благочесних далеким буде, і вони у гріхах не будуть валятися.	12 O homem que jura com freqüência será cheio de iniqüidade, e o flagelo não deixará a sua casa;
13 Не призвичаюй уст до грубої нечемности, бо саме тут і грішне слово.	13 se não cumprir o juramento, sua culpa recairá sobre ele; e, se dissimular, pecará duplamente.
14 Про батька-матір своїх згадай, коли між вельможами будеш сидіти, щоб перед ними ти на оці мав їх, щоб не поводився ти, мов той дурень, — щоб не побажав ти радше не народитись та й не лихословив день твоїх народин.	14 Se jurar em vão, isso não o justificará: sua casa será cheia de castigos.
15 Людина, що звикла робити закиди, вік свій увесь від того не виправиться.	15 Há uma outra palavra que merece a morte, e não deve ser encontrada na herança de Jacó!
16 Два роди (людей) гріхи помножують, а третій (на себе) гнів накликає:	16 Tudo isto está longe dos homens piedosos, que não se comprazem em tais crimes.
17 пристрасть, мов жар палкий, гаряча, — вона не погасне, аж поки не зникне; чоловік, що нечистий власним тілом, — він не спочине, аж вогонь його спалить, — бо безстидний смакує від кожного хліба, тож не заспокоїться до самої смерти;	17 Não acostumes tua boca a uma linguagem grosseira, pois aí sempre haverá pecado.
18 чоловік, що грішить супроти власного ложа, — він каже сам до себе: «Хто бо мене бачить? Темнота круг мене й стіни мене закривають, мене ніхто не бачить, — то чого мав би боятись? Всевишній гріхів моїх не згадає»,	18 Lembra-te de teu pai e de tua mãe, quando te achares no meio dos poderosos,
19 а боїться ж бо він лиш людських очей і не знає того, що Господні очі, тисячекротно світліші від сонця, за всіма дорогами людськими наглядають та й промикаються в таємні закутини.	19 para não acontecer que Deus se esqueça de ti na presença deles, e que, tornando-te insensato pela tua excessiva familiaridade, tenhas de suportar um insulto, e desejes não ter nascido, e amaldiçoes o dia do teu nascimento.
20 Ще перед сотворенням було йому все знане, а вже ж і тоді, коли воно — довершене.	20 O homem acostumado a dizer palavras injuriosas jamais se corrigirá disso.
21 Тож такого серед майдану міського скарають, і впіймають якраз там, де він і не сподівався.	21 Duas espécies de pessoas multiplicam os pecados, e a terceira atrai sobre si a cólera e a perdição.
22 А так і з жінкою, що покинула чоловіка й придбала спадкоємця від іншого:	22 A alma que queima como um fogo ardente não se apagará antes de ter devorado alguma coisa.
23 перше бо — законові Всевишнього не корилась, потім — чоловікові кривду заподіяла, а по-третє — вона перелюбом осквернилась і дітей привела від іншого чоловіка.	23 O homem que abusa de seu próprio corpo, não terá sossego enquanto não acender uma fogueira.
24 Тож і таку бо виведуть перед громаду, і дітей її як слід розслідять:	24 Para o fornicador todo o alimento é doce; não se cansará de pecar até à morte.
25 і діти її не закоріняться, не принесе плодів її віття.	25 O homem que profana seu leito prejudica-se a si mesmo, e diz: Quem me vê?
26 Спомин про себе вона лишить на прокляття, і ганьба її не зітреться ніколи, —	26 As trevas me rodeiam, as paredes me escondem; ninguém me olha; a quem temerei? O Altíssimo não se recordará de meus pecados.
27 і ті довідаються, що потім прийдуть, що немає нічого над острах Господній — нічого солодшого над зберігання Господніх заповідей.	27 E ele não compreende que o olhar de Deus tudo vê, que um semelhante temor humano exclui dele o temor a Deus, e que os olhos dos homens o temem.
	28 Ele não sabe que os olhos do Senhor são muito mais luminosos que o sol, que examinam por todos os lados o procedimento dos homens, as profundezas do abismo, e investigam o coração humano até em seus mais íntimos esconderijos.
	29 Pois, o Senhor Deus conhecia todas as coisas antes de tê-las criado, e as vê todas, depois que as completou.
	30 Este tal será castigado nas praças públicas da cidade; será posto em fuga como o potro da égua, e será apanhado onde menos o esperar.
	31 Será vexado diante de todos, porque não compreendeu o que é o temor a Deus.
	32 Assim também perecerá toda mulher que deixar seu marido, e lhe der como herdeiro um filho adulterino, 33. porque primeiramente ela foi desobediente à lei do Altíssimo, em segundo lugar pecou contra o seu marido, cometendo assim um adultério, dando-se a si filhos de outro homem.
	34 Essa mulher será trazida perante a assembléia, e seus filhos serão vigiados.
	35 Seus filhos não pegarão raízes; seus ramos não darão frutos.
	36 Ela deixará uma memória maldita, e sua desonra jamais se apagará.
	37 E todos aqueles que lhe sobreviverem reconhecerão que nada é melhor do que o temor a Deus, e nada mais suave que guardar os seus preceitos.