Сирах 2

¹ Мій сину, як приступаєш служити Господеві, приготуй свою душу на спокуси.

² Будь серцем праведний і постійний, а в нещасті — не бентежся.

³ Пристань до нього, не відступайся, щоб звеличився ти наостанку.

⁴ Все прийми, що тебе лиш спіткає, і, пониженим бувши, всі зміни стерпи.

⁵ Бо золоту проба — вогонь, а бездоганному — горно пониження,

⁶ Вір йому, і він за тебе заступиться; спрямуй на благо свою путь і надійся на нього.

⁷ Ви, що страхаєтеся Господа, чекайте на його милосердя і не схиблюйте, щоб вам не впасти.

⁸ Ви, що страхаєтеся Господа, вірте йому, і нагорода ваша не пропаде.

⁹ Ви, що страхаєтеся Господа, надійтесь на благо, на вічне раювання й на милосердя.

¹⁰ Гляньте на днедавні покоління, подивітеся: чи зазнав хтось ганьби, довірявши Господеві? Чи був хтось полишений, страхавшись його? Чи, взивавши до нього, був хтось від нього погорджений?

¹¹ Господь бо співчутливий і милосердний, він відпускає гріхи й спасає в скорботі.

¹² Горе серцям боязливим та рукам охлялим, та й грішникові, який двома стежками ходить.

¹³ Горе серцю байдужому, бо, не мавши віри, буде воно беззахисне.

¹⁴ Горе вам, у яких терпець увірвався: що чинитимете, коли то Господь навідається?

¹⁵ Ті, що Господа страхаються, не будуть нечуйні до слів його, і ті, що його люблять, пильнуватимуть путі його.

¹⁶ Ті, що Господа страхаються, шукатимуть його ласки, і ті, що його люблять, наситяться його законом.

¹⁷ Ті, що Господа страхаються, напоготують серця свої і смирять перед ним свої душі.

¹⁸ Киньмося в Господні руки, а не в руки людськії, бо яка його велич, таке й його милосердя.