Сирах 31

¹ З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.

² Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.

³ Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.

⁴ Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний.

⁵ Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється.

⁶ Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.

⁷ Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного.

⁸ Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.

⁹ Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.

¹⁰ Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив?

¹¹ Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.

¹² Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»

¹³ Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.

¹⁴ Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.

¹⁵ Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.

¹⁶ Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний.

¹⁷ А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може.

¹⁸ І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.

¹⁹ Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме:

²⁰ 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу.

²¹ Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше.

²² Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.

²³ Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне.

²⁴ А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне.

²⁵ Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило.

²⁶ Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних.

²⁷ Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.

²⁸ Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби.

²⁹ Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.

³⁰ Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.

³¹ Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.