| 1 In quel giorno, uscendo Iesù di casa, sedeva appo del mare. | 1 Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. |
| 2 Al quale raunoronsi molte turbe, per modo ch' egli ascese nella navicella, e ivi sedeva; e tutta la turba stava nel lido. | 2 І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі. |
| 3 Ai quali parlò molte cose in similitudini, dicendo: eccoti uscire uno che semina. | 3 Він говорив до них численними притчами, кажучи: «От вийшов сіяч сіяти. |
| 4 E mentre ch' egli semina, alcuni semi cadettero dietro alla via; e vennero li uccelli, e manducorono quelli. | 4 І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. |
| 5 Li altri cadettero nella petrosa, ove non avevano molta terra; e incontanente furono nasciuti, imperò che non avevano molta terra. | 5 Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. |
| 6 Ma levato il sole, abbrucioronsi; e perchè non aveano radice, si seccorono. | 6 Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. |
| 7 Ma li altri cadettero nelle spine; e crebbero le spine, e soffocorono quelli. | 7 Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його, |
| 8 Li altri cadettero nella buona terra; e davano il frutto alcuno fu centesimo, e alcuno sessagesimo; l'altro trigesimo. | 8 Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять. |
| 9 Quel che ha orecchie da udire, oda. | 9 Хто має вуха, нехай слухає.» |
| 10 E andorono li discepoli, e sì li dissero il perchè a loro parli nelle parabole? | 10 І приступили його учні й сказали до нього: «Чому ти притчами до них говориш?» |
| 11 Ed egli respondendogli disse: imperò che a voi gli è dato a conoscere li misteri del regno del cielo; ma a quelli non gli è dato. | 11 А він у відповідь сказав їм: «Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано. |
| 12 Quello che ha, a lui sarà dato, e abbonderà; e a cui non ha, etiam quello lui avrà, sara'li tolto. | 12 Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має. |
| 13 Però a loro parlo per similitudini; perchè vedendo non vedono, e udendo non odono, nè etiam intendono. | 13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють. |
| 14 E adempiesi in essi la profezia di Isaia, dicente: udendo voi udirete, e non intenderete; e vedendo vederete, e non vederete. | 14 На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, — |
| 15 Egli è indurato il cuore di questo popolo, e con le orecchie hanno udito gravemente, e hanno chiusi li suoi occhi, acciò che alcuna volta con gli occhi non vedano, e con le orecchie non odano, e con il cuore non intendano, e si convertano, e faccili sani. | 15 бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, — щоб я зцілив їх. |
| 16 Ma li vostri occhi sono beati, perciò che veggiono; e gli orecchi vostri, però che odono. | 16 Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, — бо чують. |
| 17 In verità io vi dico, che molti profeti e giusti desiderorono di vedere quelle cose che vedete, ed egli non le vedettero, e udire le cose che voi udite, e non udirono. | 17 Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули. |
| 18 Voi adunque udite la parabola del seminante. | 18 Слухайте, отже, притчу про сіяча. |
| 19 Ogni uomo che ode la parola di Dio, e non la intende, viene lo iniquo, e piglia quello ch' è seminato nel cuore suo; questo è il seme ch' è seminato appresso la via. | 19 До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги. |
| 20 Ma quel ch' è su la terra pietrosa, questo è quello che ode la parola (di Dio), e incontanente riceve quella con allegrezza; | 20 А той, хто був сприйняв його на кам’янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає, |
| 21 ma in sè non ha radice, ma egli è temporale; ma fatta la tribulazione e la persecuzione per la parola, incontanente si scandalizza. | 21 але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється. |
| 22 Ma quello che ha seminato nelle spine, questo è quello che ode la parola (di Dio); e la sollicitudine di questo mondo e la fallacia delle ricchezze affoga la parola, e viene senza frutto. | 22 А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду. |
| 23 Ma quel ch' è seminato nella buona terra, questo è quello che ode e intende, e produce il frutto, e fa l' uno centesimo, l'altro sessagesimo, e l'altro trigesimo. | 23 Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, — це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять.» |
| 24 Ed egli propose a quelli una altra parabola, dicendo simile è il regno del cielo a uno uomo che seminò il buono seme nel suo campo. | 24 Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі. |
| 25 E dormendo gli uomini, venne il suo inimico, e seminovvi la zizzania nel campo, e andoe via. | 25 Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов. |
| 26 Ed ecco l'erba fu cresciuta, e fece frutto; allora apparve la zizzania. | 26 Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. |
| 27 E li servi del padre della famiglia (vedendo questo) vennero a lui, e dissero: signore, non seminasti tu buono seme [nel campo] tuo? Onde adunque è nata la zizzania? | 27 Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль? |
| 28 Respuose a loro, e disse: l' inimico (dell' ) uomo ha fatto questo. Allora li servi li dissero: vogli tu, che noi andiamo e il cogliamo? | 28 Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо? |
| 29 Ed egli disse: non, imperò che cogliendo voi la zizzania, non guastassi e cogliessi con essa il grano. | 29 Ні! — каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці. |
| 30 Ma lasciate crescere l'uno e l'altro insino alla ricolta; e al tempo della (ricolta e della) mietitura dirò alli mietitori: cogliete in prima la zizzania, e legatela in fasciculi, e ardetela; e il grano radunatelo nel mio granaro. | 30 Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.» |
| 31 Proposeli etiam un' altra parabola, dicendo: egli è simile il regno de' cieli a uno grano di senapa, il quale tollendo l'uomo seminollo nel suo campo. | 31 Іншу притчу він подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі. |
| 32 Il qual certo egli è di minore quantità delli altri semi; e quando crescerà, egli è maggiore dell' altre erbe, e fassi arboro, per modo che gli uccelli del cielo vengono e dimorano nelle rame sue. | 32 Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.» |
| 33 Disseli etiam un' altra parabola: il regno del cielo è simile al levamento, il qual tolto che l'ha, la femina nascondelo in tre misure di farina, per insino a tanto che tutto sia levato. | 33 Ще іншу притчу повідав їм: «Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.» — |
| 34 Tutte queste cose parlò Iesù alle turbe; e non li parlava senza parabole, | 34 щоб збулося сказане пророком: «Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.» |
| 35 acciò fosse adempiuto quel ch' era detto per il profeta, dicendo: aprirò la mia bocca in parabole, manderò fuori le cose celate dalla constituzione del mondo. | |
| 36 Allora, lasciate le turbe, venne in casa; e li suoi discepoli andorono a lui, dicendo: insegnaci la parabola delle zizzanie del campo. | 36 Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: «Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.» |
| 37 Ed egli rispose, dicendo: colui che semina il buono seme, egli è il Figliuolo dell' uomo. | 37 А він у відповідь сказав їм: «Той, хто сіє добре зерно — це Син Чоловічий; |
| 38 E il campo egli è il mondo; ma il seme buono sono questi figliuoli del regno; ma la zizzania sono li figliuoli iniqui. | 38 поле — це світ; добре зерно — це сини Царства; а кукіль — це сини лукавого; |
| 39 E lo inimico che ha seminato quella, è il diavolo; la mietitura gli è la consumazione del mondo; e li mietitori sono li angioli. | 39 ворог, що його посіяв — це диявол; жнива — це кінець світу; женці — це ангели. |
| 40 Come adunque si rauna la zizzania, e bruciasi nel fuoco; così sarà nella fine del mondo. | 40 Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу: |
| 41 Il figliuolo dell' uomo manderà gli angioli suoi; e recoglieranno dal suo regno tutti li scandali, e coloro che fanno la iniquità. | 41 Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня, |
| 42 E manderanno quelli nella fornace del fuoco; quivi sarà pianto e sbattere di denti. | 42 і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів. |
| 43 Ma li giusti come il sole risplenderanno nel regno del loro Padre. Chi ha orecchie da udire, oda. | 43 І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає! |
| 44 Simile è il regno del cielo al tesoro nascosto in uno campo; il qual tesoro trovò uno uomo, e nascoselo; e per la grande allegrezza che aveva, andò e vendette ciò ch' egli aveva, e comprò quel campo. | 44 Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле. |
| 45 Etiam è simile il regno del cielo a uno uomo mercadante, che cerca buone perle. | 45 Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел. |
| 46 E trovata ch' ebbe una perla preziosa, andò, e vendette ciò ch' egli aveva, e comprolla. | 46 Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її. |
| 47 Ancora è simile il regno del cielo alle reti messe in mare, per pigliare ogni generazione di pesci. | 47 Подібне також Небесне Царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини. |
| 48 Le quali essendo piene di pesci, trasserle fuori alla riva del mare; e quivi sedendo, preseno li buoni pesci è puoserli ne' loro bigonci, e li cattivi gittorono via. | 48 Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають. |
| 49 E così [nel] sarà la consumazione del mondo; che verranno li angioli, e separeranno li rei del mezzo de' giusti. | 49 Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних і |
| 50 E poneranli nella fornace del fuoco, dove sarà pianto e stridore di denti. | 50 кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів. |
| 51 (E disse loro:) avete voi intese queste cose? Ed egli dissero sì. | 51 Чи ви це все зрозуміли?» — «Так!» — йому відповіли. |
| 52 Ed egli disse: imperò ogni dottore, aminaestrato nel regno del cielo, è simile all' uomo padre della famiglia, il quale proferisce del tesoro suo cose nuove e vecchie. | 52 Тоді сказав їм: «Ось чому кожний книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе.» |
| 53 E fatto è, quando Iesù ebbe finito queste parole, partissi quindi. | 53 Якже Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти. |
| 54 E venendo in la sua patria, insegnavali nelle loro sinagoghe, per modo che loro si maravigliavano, e dicevano dove ha acquistato costui questa sapienza e questa virtù? | 54 Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: «Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна? |
| 55 Costui non è egli figliuolo del fabbro? La madre sua non è chiamata Maria? E non sono suoi fratelli Iacob e Iosef e Simone e Iuda? | 55 Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда? |
| 56 E le sue sorelle non son appresso di noi? Onde adunque sono venute a costui tutte queste cose? | 56 І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все?» |
| 57 E scandalizzavansi in lui; ma Iesù li disse: non è alcuno profeta senza onore, salvo nella sua patria e nella sua casa. | 57 І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: «Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.» |
| 58 Ed egli quivi non fece molte virtù, per la loro incredulità. | 58 І не зробив там багато чуд з-за їхньої невіри. |
