Діяння Апостолів 11

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже.	1 And the apostles and brethren, who were in Judea, heard that the Gentiles also had received the word of God.
2 А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього:	2 And when Peter was come up to Jerusalem, they that were of the circumcision contended with him,
3 «Чого, — мовляв, — увійшов єси до необрізаних і їв з ними?»	3 Saying: Why didst thou go in to men uncircumcised, and didst eat with them?
4 Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу:	4 But Peter began and declared to them the matter in order, saying:
5 «Я, — каже, — був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив’язана за чотири кінці, — сходила з неба й наблизилась аж до мене.	5 I was in the city of Joppe praying, and I saw in an ecstasy of mind a vision, a certain vessel descending, as it were a great sheet let down from heaven by four corners, and it came even unto me.
6 Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних.	6 Into which looking, I considered, and saw fourfooted creatures of the earth, and beasts, and creeping things, and fowls of the air:
7 Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж!	7 And I heard also a voice saying to me: Arise, Peter; kill and eat.
	8 And I said: Not so, Lord; for nothing common or unclean hath ever entered into my mouth.
9 І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. —	9 And the voice answered again from heaven: What God hath made clean, do not thou call common.
10 Це сталося тричі і знову все було взяте на небо.	10 And this was done three times: and all were taken up again into heaven.
11 І ось у ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де ми були.	11 And behold, immediately there were three men come to the house wherein I was, sent to me from Caesarea.
12 І Дух сказав мені йти з ними без усякого вагання. Пішли зо мною і цих шість братів, і ввійшли ми в дім до того чоловіка.	12 And the Spirit said to me, that I should go with them, nothing doubting. And these six brethren went with me also: and we entered into the man's house.
13 А він розповів нам, як бачив ангела в себе вдома, що з’явився йому, і мовив: Пошли в Яффу за Симоном, що зветься Петро.	13 And he told us how he had seen an angel in his house, standing, and saying to him: Send to Joppe, and call hither Simon, who is surnamed Peter,
14 Він тобі оповість слова, якими ти спасешся, ти й увесь дім твій. —	14 Who shall speak to thee words, whereby thou shalt be saved, and all thy house.
15 Ледве почав я говорити, як Дух Святий зійшов на них, як і на нас напочатку.	15 And when I had begun to speak, the Holy Ghost fell upon them, as upon us also in the beginning.
16 І я згадав слово Господнє, як він говорив: Йоан христив водою, ви ж будете охрищені Святим Духом.	16 And I remembered the word of the Lord, how that he said: John indeed baptized with water, but you shall be baptized with the Holy Ghost.
17 Коли, отже, Бог дав такий самий дар їм, як і нам, що увірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг був стати Богові на перешкоді?»	17 If then God gave them the same grace, as to us also who believed in the Lord Jesus Christ; who was I, that could withstand God?
18 Почувши це, замовкли і хвалили Бога, кажучи: «Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя.»	18 Having heard these things, they held their peace, and glorified God, saying: God then hath also to the Gentiles given repentance unto life.
19 Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв.	19 Now they who had been dispersed by the persecution that arose on occasion of Stephen, went about as far as Phenice and Cyprus and Antioch, speaking the word to none, but to the Jews only.
20 Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса.	20 But some of them were men of Cyprus and Cyrene, who, when they were entered into Antioch, spoke also to the Greeks, preaching the Lord Jesus.
21 Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа.	21 And the hand of the Lord was with them: and a great number believing, were converted to the Lord.
22 Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію.	22 And the tidings came to the ears of the church that was at Jerusalem, touching these things: and they sent Barnabas as far as Antioch.
23 Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем,	23 Who, when he was come, and had seen the grace of God, rejoiced: and he exhorted them all with purpose of heart to continue in the Lord.
24 бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа.	24 For he was a good man, and full of the Holy Ghost and of faith. And a great multitude was added to the Lord.
25 Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла	25 And Barnabas went to Tarsus to seek Saul: whom, when he had found, he brought to Antioch.
26 і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами.	26 And they conversed there in the church a whole year; and they taught a great multitude, so that at Antioch the disciples were first named Christians.
27 Прибули ж тими днями в Антіохію пророки з Єрусалиму.	27 And in these days there came prophets from Jerusalem to Antioch:
28 Один з них, Агав на ім’я, встав і прорік Духом, що на всім світі має бути велика голоднеча, яка й настала за Клавдія.	28 And one of them named Agabus, rising up, signified by the Spirit, that there should be a great famine over the whole world, which came to pass under Claudius.
29 Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу;	29 And the disciples, every man according to his ability, purposed to send relief to the brethren who dwelt in Judea:
30 що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла.	30 Which also they did, sending it to the ancients, by the hands of Barnabas and Saul.