І Самуїла 1

Біблія	JERUSALEM
1 Був один чоловік у Раматаїмі, Цуфій з гори Ефраїм, на ім’я Елкана, син Єрохама, сина Елігу, сина Тоху, сина Цуфа ефраїмія.	1 Il y avait un homme de Ramatayim, un Cuphite de la montagne d'Ephraïm, qui s'appelait Elqana, fils deYeroham, fils d'Elihu, fils de Tohu, fils de Cuph, un Ephraïmite.
2 Було в нього дві жінки: одна на ім’я Анна, а друга — Пенінна. У Пенінни були діти, в Анни дітей не було.	2 Il avait deux femmes: l'une s'appelait Anne, l'autre Peninna; mais alors que Peninna avait desenfants, Anne n'en avait point.
3 Щороку чоловік той ходив із свого міста поклонитися й принести жертву Господеві сил у Шіло, де були два сини Елі, Хофні та Пінхас, священики Господні.	3 Chaque année, cet homme montait de sa ville pour adorer et pour sacrifier à Yahvé Sabaot à Silo(là se trouvaient les deux fils d'Eli, Hophni et Pinhas, comme prêtres de Yahvé).
4 Коли надходив День, і Елкана звичайно приносив жертву, він давав Пенінні, своїй жінці, й усім її синам та дочкам по частці.	4 Un jour Elqana offrit un sacrifice. -- Il avait coutume de donner des portions à sa femme Peninnaet à tous ses fils et filles,
5 Анні ж давав тільки одну частку, хоч і любив її, дарма, що Господь замкнув її лоно.	5 et il n'en donnait qu'une à Anne bien qu'il préférât Anne, mais Yahvé l'avait rendue stérile.
6 А тут ще й суперниця її гірко їй допікала з-за її недолі, тому що Господь замкнув її лоно.	6 Sa rivale lui faisait aussi des affronts pour la mettre en colère, parce que Yahvé avait rendu sonsein stérile.
7 Отак воно рік у рік бувало, щоразу як вони ходили до Господнього дому; Пенінна завдавала жалю Анні, а Анна плакала й не їла.	7 C'est ce qui arrivait annuellement, chaque fois qu'ils montaient au temple de Yahvé: elle lui faisaitdes affronts. -- Or donc, Anne pleura et resta sans manger.
8 Раз якось Елкана, її чоловік, сказав до неї: «Чого ти, Анно, плачеш? Чому ти не їси нічого? Чого сумує твоє серце? Хіба я тобі не дорожчий від десятьох синів?»	8 Alors son mari Elqana lui dit: "Anne, pourquoi pleures-tu et ne manges-tu pas? Pourquoi es-tumalheureuse? Est-ce que je ne vaux pas pour toi mieux que dix fils?"
9 Раз, як вони в Шіло наїлися та напилися, Анна підвелась і стала перед Господом; Елі ж священик сидів саме на ослоні біля дверей Господньої святині.	9 Anne se leva après qu'ils eurent mangé dans la chambre et elle se tint devant Yahvé -- le prêtre Eliétait assis sur son siège, contre le montant de la porte, au sanctuaire de Yahvé.
10 В своїй журбі вона молилась до Господа й плакала гірко.	10 Dans l'amertume de son âme, elle pria Yahvé et elle pleura beaucoup.
11 І обріклась таким обітом: «Господи Сил, коли ти зглянешся над горем рабині твоєї та й згадаєш мене й не забудеш рабині твоєї, й даси рабині твоїй хлоп’ятко, я віддам його Господеві на ввесь його вік, і бритва не доторкнеться його голови.»	11 Elle fit ce voeu: "O Yahvé Sabaot! Si tu voulais considérer la misère de ta servante, te souvenirde moi, ne pas oublier ta servante et lui donner un petit d'homme, alors je le donnerai à Yahvé pour toute sa vieet le rasoir ne passera pas sur sa tête."
12 І от як вона довго перед Господом молилась, Елі стежив увесь час за її устами.	12 Comme elle prolongeait sa prière devant Yahvé, Eli observait sa bouche.
13 Анна говорила тихцем, тільки ворушилися губи в неї, а голосу її не було чути; тож Елі думав, що вона п’яна.	13 Anne parlait tout bas: ses lèvres remuaient mais on n'entendait pas sa voix, et Eli pensa qu'elleétait ivre.
14 І сказав до неї: «Докіль ти будеш п’яною? Піди та витверезися!»	14 Alors Eli lui dit: "Jusques à quand seras-tu dans l'ivresse? Fais passer ton vin!"
15 А Анна відповіла, кажучи: «О ні, мій Пане! Я — бідна жінка в смутку: ані вина, ані наливки я не пила; я мою душу виливаю перед Господом.	15 Mais Anne répondit ainsi: "Non, Monseigneur, je ne suis qu'une femme affligée, je n'ai bu ni vinni boisson fermentée, j'épanche mon âme devant Yahvé.
16 Не вважай твою рабиню за якусь негодящу, бо то з надміру журби та горя я досі промовляла.»	16 Ne juge pas ta servante comme une vaurienne: c'est par excès de peine et de dépit que j'ai parléjusqu'à maintenant."
17 Тоді Елі відповів їй: «Іди в мирі, й нехай Бог Ізраїля дасть тобі те, про що його благала.»	17 Alors Eli lui répondit: "Va en paix et que le Dieu d'Israël t'accorde ce que tu lui as demandé."
18 Вона ж сказала: «Дозволь своїй рабині знайти ласку в твоїх очах!» І пішла собі жінка й їла, й лице в неї не було таке, як перше.	18 Elle dit: "Puisse ta servante trouver grâce à tes yeux", et la femme alla son chemin; elle mangeaet son visage ne fut plus le même.
19 Встали вони раненько і, поклонившись перед Господом, пустилися в дорогу й прибули додому в Раму. Елкана спізнав Анну, свою жінку, й Господь згадав про неї,	19 Ils se levèrent de bon matin et, après s'être prosternés devant Yahvé, ils s'en retournèrent etarrivèrent chez eux, à Rama. Elqana s'unit à sa femme Anne, et Yahvé se souvint d'elle.
20 і Анна, зачавши, у свій час породила сина й назвала його ім’ям Самуїл, бо, мовляла, — я його випросила в Господа.	20 Anne conçut et, au temps révolu, elle mit au monde un fils, qu'elle nomma Samuel, "car, dit-elle,je l'ai demandé à Yahvé."
21 Раз, коли чоловік Елкана рушив з усією своєю родиною, щоб принести Господеві щорічну жертву й виконати обіт,	21 Le mari Elqana monta, avec toute sa famille, pour offrir à Yahvé le sacrifice annuel et accomplirson voeu.
22 Анна не пішла, кажучи своєму чоловікові: «Не піду, покіль не відлучиться хлопець; тоді я приведу його, й він побачить обличчя Господнє й там зостанеться назавжди.»	22 Mais Anne ne monta pas, car elle dit à son mari: "Pas avant que l'enfant ne soit sevré! Alors je leconduirai; il sera présenté devant Yahvé et il restera là pour toujours."
23 Елкана ж, її чоловік, мовив до неї: «Роби, як знаєш. Сиди дома, аж поки його не відлучиш. Дай тільки Господи, щоб справдилось твоє слово!» От і зісталась жінка й годувала сина, докіль не відлучила.	23 Elqana, son mari, lui répondit: "Fais comme il te plaît et attends de l'avoir sevré. Que seulementYahvé réalise sa parole!" La femme resta donc et allaita l'enfant jusqu'à son sevrage.
24 А коли відлучила, взяла його з собою в дорогу разом із бичком трилітнім, з однією міркою муки й бурдюком вина, та й привела його в дім Господній, у Шіло. Хлопець же був іще собі маленький.	24 Lorsqu'elle l'eut sevré, elle l'emmena avec elle, en même temps qu'un taureau de trois ans, unemesure de farine et une outre de vin, et elle le fit entrer dans le temple de Yahvé à Silo; l'enfant était tout jeune.
25 Бичка заколено, а мати привела хлопця до Елі,	25 Ils immolèrent le taureau et ils conduisirent l'enfant à Eli.
26 і сказала: «Прошу тебе, мій пане! Так правда, як ти живий, я та жінка, що тут стояла біля тебе, молившись до Господа.	26 Elle dit: "S'il te plaît, Monseigneur! Aussi vrai que tu vis, Monseigneur, je suis la femme qui setenait près de toi ici, priant Yahvé.
27 Про це хлоп’ятко я молилась, і Господь дав мені те, що я просила в нього.	27 C'est pour cet enfant que je priais et Yahvé m'a accordé la demande que je lui ai faite.
28 За те ж я й віддаю його Господеві: по ввесь свій вік буде відданий Господеві!» І зоставила його там Господеві.	28 A mon tour, je le cède à Yahvé tous les jours de sa vie: il est cédé à Yahvé." Et, là, ils seprosternèrent devant Yahvé.