ІІ Корінтян 11

Біблія	LA SACRA BIBBIA
1 О, коли б ви могли потерпіти трохи мого безумства! Ба ви мене й терпите.	1 Oh, se voleste sopportare un po' di stoltezza da parte mia! Ma sì, sopportatemi!
2 Я за вас ревную Божими ревнощами, бо я вас заручив одному лиш чоловікові, появив вас чистою дівою Христові.	2 Io sento per voi una specie di gelosia divina, avendovi fidanzato a uno sposo, per presentarvi qual vergine pura a Cristo.
3 Але боюся, щоб, як змій був обманув Еву своїм підступом, так не попсувалися думки ваші, й ви не відхилилися від простоти й чистоти щодо Христа.	3 E temo che, come il serpente nella sua malizia ha ingannato Eva, così i vostri pensieri vengano traviati dalla semplicità e dalla purezza che c'è in Cristo.
4 Бо коли б хтось прийшов і проповідував іншого Ісуса, не того, що його ми вам проповідували, або якби ви прийняли іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не одержали, — ви б радо терпіли.	4 Se infatti il primo venuto vi predica un Gesù diverso da quello che vi abbiamo predicato noi, o si tratta di ricevere uno Spirito diverso da quello che avete ricevuto, o un altro vangelo che non avete ancora sentito, voi sareste capaci di accettarlo.
5 Однак, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів»!	5 Ora io ritengo di non essere per nulla inferiore a questi "arciapostoli":
6 Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали.	6 se sono un profano nell'eloquenza, non lo sono però nella scienza; e ve l'abbiamo dimostrato dovunque e in ogni modo.
7 Невже я допустився гріха, смиряючи себе самого, щоб вас піднести вгору, — вам бо проповідував даром Євангелію Божу?	7 Avrei forse commesso una colpa abbassando me stesso per esaltare voi, quando vi ho annunziato gratuitamente il vangelo di Dio?
8 Інші Церкви я оббирав, беручи від них плату, щоб вам служити.	8 Ho spogliato altre chiese per il mio sostentamento, al fine di servire voi;
9 І коли був у вас і терпів нестачу, я не був тягарем нікому, бо мені у моїй нестачі допомогли брати, що прийшли з Македонії. У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, і вважатиму й далі.	9 e quando giunsi da voi, pur trovandomi nel bisogno, non sono stato di aggravio a nessuno. Alle mie necessità vennero incontro i fratelli venuti dalla Macedonia; mi sono guardato in ogni modo dall'esservi a carico, e me ne guarderò.
10 Як істина Христова, що в мені, — цієї похвали ніхто в мене не відніме у сторонах ахайських!	10 Com'è vero che c'è la verità di Cristo in me, nessuno mi toglierà questo vanto in terra di Acaia!
11 Чому? Хіба я не люблю вас? Бог те знає.	11 Perché? Perché non vi amo? Lo sa Dio!
12 А що роблю, те робитиму й далі, щоб узяти всякий привід у тих, які приводу шукають, щоб вони були схожими на нас у тому, чим хваляться.	12 Ma lo faccio e lo farò ancora per togliere ogni pretesto a quelli che ne cercano uno per essere come noi in quello di cui si vantano.
13 Оті бо — то апостоли неправдиві, робітники лукаві, що вдають апостолів Христових.	13 Questi tali sono falsi apostoli, maneggiatori fraudolenti, che si mascherano da apostoli di Cristo.
14 Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла.	14 Né fa meraviglia, perché anche Satana si maschera da angelo di luce;
15 Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми.	15 è naturale che anche i suoi ministri si màscherino da ministri di giustizia. Ma la loro fine sarà secondo le loro opere.
16 Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися.	16 Nessuno, lo ripeto, mi consideri come insensato; o se no, ritenetemi pure come insensato, affinché possa anch'io vantarmi un poco.
17 Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися.	17 Quello che sto per dire, non lo dico secondo il Signore, ma come da stolto, in questa esibizione di vanto.
18 Тому що багато інших хваляться з тілесних спонук, то і я буду хвалитися,	18 Poiché molti si vantano secondo la carne, anch'io mi vanterò.
19 бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні!	19 E voi, sapienti come siete, sopportate facilmente gli insensati;
20 Ви терпите, коли вас хтось неволить, коли хтось об’їдає, коли хтось обдирає, коли хтось ставиться до вас ізгорда, коли хтось б’є вас в обличчя!	20 sopportate infatti chi vi asservisce, chi vi divora, chi vi sfrutta, chi è arrogante, chi vi colpisce in volto.
21 На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, — говорю мов безумний! — я також можу її виявити.	21 Lo dico con vergogna: siamo stati deboli noi! Però in quello di cui altri ardisce vantarsi, lo dico da stolto, ardisco vantarmi anch'io.
22 Вони євреї? Я теж! Вони ізраїльтяни? Я теж! Потомки Авраама? Я теж!	22 Sono Ebrei? Anch'io! Sono Israeliti? Anch'io! Sono stirpe di Abramo? Anch'io!
23 Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Куди більше в працях, куди більше в тюрмах, під ударами надмірно, у смертельних небезпеках часто.	23 Sono ministri di Cristo? Lo dico da stolto, io più di loro! Molto di più per le fatiche, molto di più per la prigionia, infinitamente di più per le percosse. Ho rasentato spesso la morte.
24 Від юдеїв я прийняв п’ять раз по сорок (ударів) без одного;	24 Cinque volte dai Giudei ho ricevuto quaranta colpi meno uno;
25 тричі киями мене бито, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч перебув я у безодні.	25 tre volte passato alle verghe, una volta lapidato, tre volte naufragato, ho trascorso un giorno e una notte sull'abisso.
26 У подорожах часто, у річкових небезпеках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках від братів неправдивих;	26 Viaggi innumerevoli, pericoli di fiumi, pericoli di ladri, pericoli dai connazionali, pericoli dai pagani, pericoli nella città, pericoli nel deserto, pericoli sul mare, pericoli dai falsi fratelli;
27 у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі!	27 fatica e travaglio, veglie senza numero, fame e sete, digiuno frequente, freddo e nudità.
28 Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка — журба про всі Церкви!	28 E oltre tutto, il mio peso quotidiano, la preoccupazione di tutte le chiese.
29 Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся?	29 Chi è debole, che non lo sia anch'io? Chi riceve scandalo, senza che io ne frema?
30 Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись.	30 Se ancora è necessario vantarsi, mi vanterò delle mie infermità.
31 Бог і Отець Господа Ісуса, — благословен вовіки! — знає, що я не говорю неправди.	31 E Dio, Padre del Signore Gesù -- sia benedetto nei secoli -- sa che non mentisco.
32 В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити;	32 A Damasco, l'etnarca del re Areta montava la guardia alla città di Damasco per catturarmi;
33 та мене спущено віконцем у коші з муру, і я втік з його рук.	33 ma da una finestra fui calato per il muro in una cesta e così sfuggii dalle sue mani.