Римлян 14

Біблія	BIBBIA CEI 1974
1 Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки.	1 Accogliete tra voi chi è debole nella fede, senza discuterne le esitazioni.
2 Один вірить, що можна все їсти, а слабкий (у вірі) їсть городину.	2 Uno crede di poter mangiare di tutto, l'altro invece, che è debole, mangia solo legumi.
3 Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв.	3 Colui che mangia non disprezzi chi non mangia; chi non mangia, non giudichi male chi mangia, perché Dio lo ha accolto.
4 Ти хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його.	4 Chi sei tu per giudicare un servo che non è tuo? Stia in piedi o cada, ciò riguarda il suo padrone; ma starà in piedi, perché il Signore ha il potere di farcelo stare.
5 Один відрізняє день від дня, для іншого ж — кожний день однаковий. Кожний нехай виробить собі певність думки.	5 C'è chi distingue giorno da giorno, chi invece li giudica tutti uguali; ciascuno però cerchi di approfondire le sue convinzioni personali.
6 Хто вважає на дні, ради Господа на них вважає; і хто їсть, ради Господа їсть, бож дякує Богові; і хто не їсть, ради Господа не їсть і дякує Богові.	6 Chi si preoccupa del giorno, se ne preoccupa per il Signore; chi mangia, mangia per il Signore, dal momento che rende grazie a Dio; anche chi non mangia, se ne astiene per il Signore e rende grazie a Dio.
7 Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе:	7 Nessuno di noi, infatti, vive per se stesso e nessuno muore per se stesso,
8 бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні.	8 perché se noi viviamo, viviamo per il Signore, se noi moriamo, moriamo per il Signore. Sia che viviamo, sia che moriamo, siamo dunque del Signore.
9 На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.	9 Per questo infatti Cristo è morto ed è ritornato alla vita: per essere il Signore dei morti e dei vivi.
10 Ти ж чого судиш брата твого? Чого погорджуєш твоїм братом? Усі ми станемо перед судилищем Божим,	10 Ma tu, perché giudichi il tuo fratello? E anche tu, perché disprezzi il tuo fratello? Tutti infatti ci presenteremo al tribunale di Dio,
11 бо написано: «Як живу я, — каже Господь, — кожне коліно схилиться передо мною, і кожний язик визнає Бога.»	11 poiché sta scritto: 'Come è vero che io vivo, dice il Signore, ogni ginocchio si piegherà davanti a me e ogni lingua renderà gloria a Dio'.
12 Так ото, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.	12 Quindi ciascuno di noi renderà conto a Dio di se stesso.
13 Тож не судімо більш один одного, а радше вважайте на те, щоб не класти нічого перед братом, об що він спотикнувся б або й упав.	13 Cessiamo dunque di giudicarci gli uni gli altri; pensate invece a non esser causa di inciampo o di scandalo al fratello.
14 Я знаю, я переконаний в Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто думає, що щось нечисте, тому воно нечисте.	14 Io so, e ne sono persuaso nel Signore Gesù, che nulla è immondo in se stesso; ma se uno ritiene qualcosa come immondo, per lui è immondo.
15 Коли твій брат сумує з-за їжі, то ти поводишся не за любов’ю. Не губи твоєю їжею того, за якого вмер Христос.	15 Ora se per il tuo cibo il tuo fratello resta turbato, tu non ti comporti più secondo carità. Guardati perciò dal rovinare con il tuo cibo uno per il quale Cristo è morto!
16 Не виставляйте вашого добра на зневагу.	16 Non divenga motivo di biasimo il bene di cui godete!
17 Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.	17 Il regno di Dio infatti non è questione di cibo o di bevanda, ma è giustizia, pace e gioia nello Spirito Santo:
18 Хто так служить Христові, той Богові вгодний і людям довподоби.	18 chi serve il Cristo in queste cose, è bene accetto a Dio e stimato dagli uomini.
19 Дбаймо, отже, запопадливо про те, що веде до миру та до взаємного збудування.	19 Diamoci dunque alle opere della pace e alla edificazione vicendevole.
20 Не руйнуй ради їжі Божого діла. Все чисте, та лихо чоловікові, що їсть, учиняючи спокусу.	20 Non distruggere l'opera di Dio per una questione di cibo! Tutto è mondo, d'accordo; ma è male per un uomo mangiare dando scandalo.
21 Добре не їсти м’яса і вина не пити, ані того, через що твій брат спотикнувся б.	21 Perciò è bene non mangiare carne, né bere vino, né altra cosa per la quale il tuo fratello possa scandalizzarsi.
22 Ту віру, що ти маєш, тримай її про себе перед Богом. Щасливий той, хто не має викидів сумління в тому, що задумує робити.	22 La fede che possiedi, conservala per te stesso davanti a Dio. Beato chi non si condanna per ciò che egli approva.
23 А хто вагається, той, коли їсть, уже засуджений, бо не робить в добрій вірі; все бо, що не з віри, — гріх.	23 Ma chi è nel dubbio, mangiando si condanna, perché non agisce per fede; tutto quello, infatti, che non viene dalla fede è peccato.