Діяння Апостолів 15

Біблія	BIBBIA MARTINI
1 Тим часом деякі, що прийшли з Юдеї, навчали братів: «Коли ви не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не зможете спастися.»	1 E alcuni che eran venuti dalla Giudea, insegnavano ai fratelli: se voi non vi circoncidete secondo il rito di Mosè, non potete essere salvi.
2 По чималій суперечці та змаганні Павла і Варнави з ними, вирішено, щоб Павло і Варнава, і деякі інші з них, пішли в цій справі в Єрусалим до апостолів і старших.	2 Essendovi adunque stato non piccol contrasto di Paolo, e di Barnaba con essi, fu stabilito, che Paolo e Barnaba, e alcuni dell'altra parte andassero per tal questione a Gerusalemme dagli Apostoli, e da' seniori.
3 Тож вони, виряджені Церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення поган, і чинили всім братам велику радість.	3 Eglino adunque accompagnati dalla Chiesa si partirono, e passarono per la Fenicia, e per la Samaria, raccontando la conversione delle genti, e apportando grande allegrezza a tutti i fratelli.
4 Прибувши ж у Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами та старшими й оповіли, що Бог зробив через них.	4 E arrivati a Gerusalemme furono ricevuti dalla Chiesa, e dagli Apostoli, e da' seniori, e raccontarono, quanto grandi cose avesse Dio fatte con essi.
5 Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея.	5 Ma (dicevano) si sono levati su alcuni della setta de' Farisei, i quali hanno creduto, e dicono, che è necessario, che essi si circoncidano, e si intimi loro l'osservanza della legge di Mosè.
6 От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.	6 E si adunarono gli Apostoli, e i sacerdoti per disaminar questa cosa.
7 По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували.	7 E dopo matura discussione alzatosi Pietro disse loro: uomini fratelli, voi sapete, come fin da principio Dio fra noi elesse, che per bocca mia udisser i Gentili la parola del Vangelo, credessero.
8 І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам,	8 E Dio, conoscitore de' cuori si dichiarò per essi, dando loro lo Spirito santo, come anche a noi,
9 і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні.	9 E non fece differenza alcuna tra loro e noi, purificando con la fede i loro cuori.
10 Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?	10 Adesso adunque perché tentate voi Dio per imporre sul collo de' discepoli un giogo, che né i padri nostri, né noi abbiamo potuto portare?
11 А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.»	11 Ma per la grazia del Signore Gesù Cristo crediamo essere salvati nello stesso modo, che essi.
12 Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами.	12 E tutta la moltitudine si tacque: e ascoltavano Barnaba, e Paolo raccontare, quanti segni, e miracoli avesse fatti Dio fra le genti per mezzo di essi.
13 А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене!	13 E dopo che questi ebber fatto silenzio, rispose Giacomo, e disse: uomini fratelli ascoltate me.
14 Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його.	14 Simone ha raccontato, come da principio Dio dispose di prendere dalle genti un popolo pel suo nome.
15 З тим згоджуються і слова пророків, як написано:	15 E con questo vanno d'accordo le parole de' profeti, come sta scritto:
16 А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю,	16 Dopo queste cose io ritornerò, o riedificherò il tabernacolo di Davidde che è caduto: e ristorerò le sue rovine, e lo rimetterò in piedi:
17 щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім’я моє, — каже Господь, що чинить це,	17 Affinchè cerchino il Signore tutti gli altri uomini, e le genti tutte, sopra le quali è stato invocato il nome mio, dice il Signore, che fa queste cose.
18 йому відоме споконвіку.	18 E nota ab eterno a Dio l'opera sua.
19 Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога,	19 Quindi io pudico, che non s' inquietino quelli, che dal gentilesimo si convertono a Dio;
20 але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови.	20 Ma che scrivasi loro, che astengansi dalle immondezze degli idoli, e dalla fornicazione, e dal soffogato, e dal sangue.
21 Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.»	21 Imperocché Mosè fino dagli antichi tempi ha in ciascuna città chi lo predica nelle Sinagoghe, dove vien letto ogni Sabbato.
22 Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами.	22 Allora piacque agli Apostoli, e a' sacerdoti con tutta la Chiesa, che si mandassero persone elette de' loro ad Antiochia con Paolo e Barnaba, cioè Giuda soprannominato Barsaba, e Sita, uomini de' primi tra i fratelli,
23 Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт!	23 Ponendo nelle loro mani questa lettera: gli Apostoli, e i sacerdoti fratelli ai fratelli Gentili, che sono in Antiochia, nella Siria, e nella Cilicia, salute.
24 Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі,	24 Giacché abbiamo udito, che i discorsi di alcuni venuti da noi (a' quali non ne abbiam dato commissione) vi hanno arrecato turbamento, sconvolgendo gli animi vostri:
25 то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом,	25 E partito a noi radunati insieme di eleggere alcuni uomini e mandargli a voi con i carissimi nostri Barnaba e Paolo,
26 людьми, що душі свої віддали за ім’я Господа нашого Ісуса Христа.	26 Uomini, che hanno esposte le loro vite pel nome del Signor nostro Gesù Cristo.
27 Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме.	27 Abbiam pertanto mandato Giuda e Sila, i quali vi riferiranno anch' essi a bocca le stesse cose.
28 Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного:	28 Imperocché è paruto allo Spirito santo, e a noi, di non imporre a voi altro peso, fuori di queste cose necessarie:
29 стримуватися від ідоложертвенного м’яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.»	29 Che vi astenghiate dalle cose immolate agli idoli, e dal sangue, e dal soffocato, e dalla fornicazione; dalle quali cose guardandovi, ben farete. State sani.
30 Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа,	30 Quegli adunque licenziatisi andarono ad Antiochia: e raunata la moltitudine, consegnaron la lettera.
31 а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою.	31 Letta la quale si rallegrarono della consolazione.
32 Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом.	32 Giuda poi, e Sila, essendo anch'essi profeti, con lunghi ragionamenti consolarono, e confortarono i fratelli.
33 По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.	33 Ed essendosi ivi trattenuti per qualche tempo furono dai fratelli rimandati in pace a que' che gli avevano inviati.
34 Сила задумав зостатися там.	34 Piacque però a Sila di restar ivi: e Giuda solo se n' andò a Gerusalemme.
35 Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє.	35 Paolo poi, e Barnaba dimoravano in Antiochia, insegnando, ed evangelizzando con molti altri la parola del Signore.
36 По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.»	36 E dopo alcuni giorni disse Paolo a Barnaba: torniamo a visitare i fratelli in tutte le città, nelle quali abbiam predicato la parola del Signore (per vedere) come se la passino.
37 А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком.	37 Ma Barnaba voleva prender seco anche Giovanni soprannominato Marco.
38 Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу.	38 E Paolo gli metteva in vista, che uno, che si era ritirato da essi nella Panfilia, e non era andato con loro a quella impresa, non doveva riceversi.
39 І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру.	39 E ne segui dissensione, di modo che si separarono l'uno dall'altro; e Barnaba preso seco Marco navigò a Cipro.
40 А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті.	40 E Paolo elettosi Sila si partì raccommandato da' fratelli alla grazia di Dio.
41 І проходив він через Сирію та Кілікію, зміцняючи Церкви.	41 E fece il giro della Siria e della Cilicia, confermando le Chiese: comandando, che si osservassero gli ordini degli Apostoli, e de' sacerdoti.