Діяння Апостолів 14

Біблія	BIBBIA TINTORI
1 В Іконії вони ввійшли, як звичайно, в юдейську синагогу й промовляли так, що увірувала велика сила юдеїв і греків.	1 Or avvenne che in Iconio Paolo e Barnaba entrarono insieme nella sinagoga dei Giudei e parlarono in maniera che gran numero dei Giudei e Greci credette.
2 Юдеї ж, які зоставилися невірними, підбурили й роз’ятрили настрій поган проти братів.	2 Ma i Giudei che non credettero misero su ed irritarono gli animi dei Gentili contro i fratelli.
3 Та все ж таки Павло й Варнава перебули досить часу, одважно промовляючи у Господі, який свідчив слову своєї благодаті й зізволяв, що знаки й чудеса творились їх руками.	3 Ciò non ostante essi vi si fermarono molto tempo a lavorare, fiduciosi nel Signore, che confermava la parola colla sua grazia, concedendo che segni e prodigi si operassero per le loro mani.
4 І розділився народ у місті: одні пристали до юдеїв, другі ж тримались апостолів.	4 E il popolo della città si divise, chi stava per i Giudei, chi per gli Apostoli.
5 Коли ж погани і юдеї разом з їхньою старшиною кинулися, щоб їм заподіяти зневагу та їх каменувати,	5 Ma, sollevatisi coi loro i capi i Giudei ed i Gentili affine di oltraggiarli e lapidarli,
6 вони, збагнувши це, втекли в міста Лікаонські, Лістру та Дербу й околицю,	6 inteso ciò, si rifugiarono nelle città di Licaonia, Bistri e Derbe e per tutto il paese d'intorno e vi evangelizzarono.
7 і там звіщали Євангелію.	7 Or si trovava in Listri un uomo paralizzato nelle gambe, che essendo zoppo dal seno materno, non aveva mai camminalo.
8 У Лістрі сидів один чоловік, недужий на ноги, кульгавий від утроби матері своєї, який не ходив ніколи.	8 Costui senti Paolo predicaro. E Paolo, mirandolo e vedendo che aveva fede di essere salvato,
9 Він слухав, як Павло говорив; глянувши на нього пильно і, побачивши, що він мав віру, щоб спастися,	9 gli disse ad alta voce: Levati ritto sui tuoi piedi. E saltò su e si mise a camminare.
10 сказав голосом великим: «Устань на твої ноги просто!» Той скочив і почав ходити.	10 Allora la folla, veduto ciò che Paolo aveva fatto, alzò la voce dicendo in dialetto di Licaonia: Sono discesi a noi gli dèi in sembianze di uomini.
11 Як же народ побачив, що Павло зробив, підняв свій голос, гукаючи по-лікаонському: «Боги в людській подобі зійшли до нас.»	11 E davano a Barnaba il nome di Giove, di Mercurio a Paolo, essendo egli il primo a parlare.
12 І назвали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, бо цей мав провід у слові.	12 E di più il sacerdote di Giove, che stava all'entrata della città, condotti dinanzi alle porte dei tori colle corone, voleva insieme alle turbe offrire un sacrifizio.
13 І от жрець Зевса, що перед містом, привів до брами биків з вінками й хотів разом з народом принести жертву.	13 Ma gli Apostoli Barnaba e Paolo, udito ciò, stracciandosi le vesti, si gettarono in mezzo alle turbe,
14 Довідавшись про це апостоли, Варнава та Павло, роздерли на собі одежу й кинулись між народ, кричачи:	14 gridando: O Licaoni, perchè fate questo? Anche noi siamo dei mortali della vostra stessa natura! e vi predichiamo di convertirvi da queste vanità al Dio vivo, che ha fatto il cielo e la terra e il mare e tutto quello che è in essi;
15 «Люди добрі, що це ви робите? Таж і ми такі самі, як ви, люди, що проповідуємо вам, щоб ви від цих марнот навернулись до живого Бога, який створив небо й землю, і море, й усе, що є в них,	15 il quale nel passato lasciò che ogni nazione seguisse la sua via,
16 який за минулих поколінь дозволяв усім народам ходити своїми шляхами,	16 non lasciandosi però senza testimonianza, facendo dal cielo del bene colle piogge e le fertili stagioni e dando in abbondanza nutrimento e letizia ai nostri cuori.
17 хоч і не лишив себе без усякого свідоцтва, добро творячи, даючи вам з неба дощ та врожайні пори, сповняючи харчами й радощами серця ваші!»	17 E anche parlando così, riuscivano a mala pena a trattenere il popolo da offrire loro il sacrifizio.
18 Таке кажучи, ледве народ спинили, щоб не приносили їм жертви.	18 Sopraggiunsero poi da Antiochia e da Iconio alcuni Giudei, che, sobillate le turbe e lapidato Paolo, lo trascinarono fuori della città stimandolo morto.
19 Аж тут з Антіохії та Іконії надійшли юдеї, які, привабивши на свій бік чернь, каменували Павла й виволікли геть за місто, думавши, що він умер,	19 Ma, vedutosi intorno i discepoli, Paolo s'alzò ed entrò in città ed il giorno dopo partì con Barnaba per Derbe.
20 Та коли учні його обступили, він устав і повернувсь у місто. Наступного дня вийшов з Варнавою в Дербу.	20 Ed avendo annunziato il Vangelo a quella città e fatti molti discepoli, ripassarono da Listri, da Iconio e da Antiochia,
21 А як звістили Євангелію в тім місті й придбали чимало учнів, повернулись назад у Лістру, Іконію й Антіохію,	21 confortando le anime dei discepoli ed esortandoli a perseverare nella fede, e dicendo che al regno di Dio dobbiamo arrivarvi attraverso molte tribolazioni.
22 підсилюючи серця учнів і заохочуючи твердо триматись віри, бо через багато страждань нам треба ввійти в царство Боже.	22 Dopo aver ordinato per essi dei sacerdoti in ciascuna chiesa, dopo preghiere e digiuni, li raccomandarono al Signore nel quale avevan creduto.
23 Вони настановили їм по церквах старших, а після молитви і посту, передали їх Господові, в якого ті увірували.	23 Traversata poi la Pisidia, giunsero nella Panfilia;
24 І перейшовши Пісідію, прибули в Памфілію.	24 quindi, annunziata la parola del Signore in Perge, scesero ad Attalia.
25 Звістивши слово в Пергії, спустились в Атталію,	25 E di lì fecero vela per Antiochia, donde erano partiti, raccomandati alla grazia di Dio per l'opera che avevano compiuta.
26 а звідтіля відпливли в Антіохію, звідкіль були віддані ласці Божій на діло, яке довершили.	26 E, appena giunti, radunata la chiesa, raccontarono quanto Dio avesse fatto con essi e come avesse aperta ai Gentili la porta della fede.
27 Прибувши ж і зібравши Церкву, розповідали все, що Бог учинив з ними та як він відчинив поганам двері віри.	27 Poi si trattennero non poco tempo coi discepoli.
28 І перебули з учнями чимало часу.