Діяння Апостолів 11

Біблія	NOVA VULGATA
1 Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже.	1 Audierunt autem apostoli et fratres, qui erant in Iudaea, quoniam etgentes receperunt verbum Dei.
2 А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього:	2 Cum ascendisset autem Petrus in Ierusalem,disceptabant adversus illum, qui erant ex circumcisione,
3 «Чого, — мовляв, — увійшов єси до необрізаних і їв з ними?»	3 dicentes: “Introisti ad viros praeputium habentes et manducasti cum illis! ”.
4 Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу:	4 Incipiens autem Petrus exponebat illis ex ordine dicens:
5 «Я, — каже, — був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив’язана за чотири кінці, — сходила з неба й наблизилась аж до мене.	5 “ Ego eram incivitate Ioppe orans et vidi in excessu mentis visionem, descendens vas quoddamvelut linteum magnum quattuor initiis submitti de caelo et venit usque ad me;
6 Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних.	6 in quod intuens considerabam et vidi quadrupedia terrae et bestias et reptiliaet volatilia caeli.
7 Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж!	7 Audivi autem et vocem dicentem mihi: “Surgens, Petre,occide et manduca!”.
	8 Dixi autem: Nequaquam, Domine, quia commune autimmundum numquam introivit in os meum.
9 І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. —	9 Respondit autem vox secundo de caelo:“Quae Deus mundavit, tu ne commune dixeris”.
10 Це сталося тричі і знову все було взяте на небо.	10 Hoc autem factum est perter, et retracta sunt rursum omnia in caelum.
11 І ось у ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де ми були.	11 Et ecce confestim tres viriastiterunt in domo, in qua eramus, missi a Caesarea ad me.
12 І Дух сказав мені йти з ними без усякого вагання. Пішли зо мною і цих шість братів, і ввійшли ми в дім до того чоловіка.	12 Dixit autemSpiritus mihi, ut irem cum illis nihil haesitans. Venerunt autem mecum et sexfratres isti, et ingressi sumus in domum viri.
13 А він розповів нам, як бачив ангела в себе вдома, що з’явився йому, і мовив: Пошли в Яффу за Симоном, що зветься Петро.	13 Narravit autem nobis quomodovidisset angelum ad domum suam stantem et dicentem: “Mitte in Ioppen etaccersi Simonem, qui cognominatur Petrus,
14 Він тобі оповість слова, якими ти спасешся, ти й увесь дім твій. —	14 qui loquetur tibi verba, in quibussalvus eris tu et universa domus tua”.
15 Ледве почав я говорити, як Дух Святий зійшов на них, як і на нас напочатку.	15 Cum autem coepissem loqui, deciditSpiritus Sanctus super eos, sicut et super nos in initio.
16 І я згадав слово Господнє, як він говорив: Йоан христив водою, ви ж будете охрищені Святим Духом.	16 Recordatus sumautem verbi Domini, sicut dicebat: “Ioannes quidem baptizavit aqua, vos autembaptizabimini in Spiritu Sancto”.
17 Коли, отже, Бог дав такий самий дар їм, як і нам, що увірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг був стати Богові на перешкоді?»	17 Si ergo aequale donum dedit illis Deussicut et nobis, qui credidimus in Dominum Iesum Christum, ego quis eram quipossem prohibere Deum? ”.
18 Почувши це, замовкли і хвалили Бога, кажучи: «Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя.»	18 His autem auditis, acquieverunt et glorificaverunt Deum dicentes: “ Ergo etgentibus Deus paenitentiam ad vitam dedit ”.
19 Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв.	19 Et illi quidem, qui dispersi fuerant a tribulatione, quae facta fuerat subStephano, perambulaverunt usque Phoenicen et Cyprum et Antiochiam, neminiloquentes verbum; nisi solis Iudaeis.
20 Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса.	20 Erant autem quidam ex eis viri Cypriiet Cyrenaei, qui, cum introissent Antiochiam, loquebantur et ad Graecosevangelizantes Dominum Iesum.
21 Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа.	21 Et erat manus Domini cum eis; multusque numeruscredentium conversus est ad Dominum.
22 Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію.	22 Auditus est autem sermo in auribus ecclesiae, quae erat in Ierusalem, superistis, et miserunt Barnabam usque Antiochiam;
23 Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем,	23 qui cum pervenisset et vidissetgratiam Dei, gavisus est et hortabatur omnes proposito cordis permanere inDomino,
24 бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа.	24 quia erat vir bonus et plenus Spiritu Sancto et fide. Et apposita estturba multa Domino.
25 Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла	25 Profectus est autem Tarsum, ut quaereret Saulum;
26 і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами.	26 quemcum invenisset, perduxit Antiochiam. Factum est autem eis, ut annum totumconversarentur in ecclesia et docerent turbam multam, et cognominarentur primumAntiochiae discipuli Christiani.
27 Прибули ж тими днями в Антіохію пророки з Єрусалиму.	27 In his autem diebus supervenerunt ab Hierosolymis prophetae Antiochiam;
28 Один з них, Агав на ім’я, встав і прорік Духом, що на всім світі має бути велика голоднеча, яка й настала за Клавдія.	28 etsurgens unus ex eis nomine Agabus significavit per Spiritum famem magnam futuramin universo orbe terrarum; quae facta est sub Claudio.
29 Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу;	29 Discipuli autem, proutquis habebat, proposuerunt singuli eorum in ministerium mittere habitantibus inIudaea fratribus;
30 що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла.	30 quod et fecerunt, mittentes ad presbyteros per manumBarnabae et Sauli.