Іван 16

Біблія	Biblija Hrvatski
1 «Повідав я вам те, щоб ви не зневірилися.	1 To sam vam govorio da se ne sablaznite.
2 Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові.	2 Izopćavat će vas iz sinagoga. Štoviše, dolazi čas kad će svaki koji vas ubije misliti da služi Bogu.
3 Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані мене вони не спізнали.	3 A to će činiti jer ne upoznaše ni Oca ni mene.
4 Сказав же я вам це, щоб ви нагадали те, що я вам говорив, коли прийде ота година. Спочатку не мовив я вам того, бо я був з вами.	4 Govorio sam vam ovo da se, kada dođe vrijeme, sjetite da sam vam rekao.« »S početka vam ne rekoh ovo jer bijah s vama.
5 Тепер же я іду до того, хто послав мене, — і жаден з вас мене не питає: Куди йдеш?	5 A sada odlazim k onome koji me posla i nitko me od vas ne pita: ‘Kamo ideš?’
6 Та що я вам це сказав, то серце ваше смутку сповнилося.	6 Naprotiv, žalošću se ispunilo vaše srce što vam ovo kazah.
7 Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, — пришлю його до вас.	7 No kažem vam istinu: bolje je za vas da ja odem: jer ako ne odem, Branitelj neće doći k vama; ako pak odem, poslat ću ga k vama.
8 І коли прийде він, то переконає світ у грісі, у справедливості, і в засуді:	8 A kad on dođe, pokazat će svijetu što je grijeh, što li pravednost, a što osuda:
9 щодо гріха — бо не вірують у мене,	9 grijeh je što ne vjeruju u mene;
10 щодо справедливости — бо йду до Отця мого, і ви мене вже не побачите;	10 pravednost – što odlazim k Ocu i više me ne vidite;
11 щодо засуду — бо князь цього світу засуджений.	11 a osuda – što je knez ovoga svijeta osuđen.
12 Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині.	12 Još vam mnogo imam kazati, ali sada ne možete nositi.
13 Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду, — він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане.	13 No kada dođe on – Duh Istine – upućivat će vas u svu istinu; jer neće govoriti sam od sebe, nego će govoriti što čuje i navješćivat će vam ono što dolazi.
14 І прославить він мене, бо з мого візьме і звістить вам.	14 On će mene proslavljati jer će od mojega uzimati i navješćivati vama.
15 Усе, що Отець має, — моє. Тим то й сказав я вам, що він з мого візьме і звістить вам.	15 Sve što ima Otac, moje je. Zbog toga vam rekoh: od mojega uzima i – navješćivat će vama.«
16 Ще трохи, і ви не побачите мене більше, і знову ще трохи, — і побачите мене: я бо йду до Отця.»	16 »Malo, i više me nećete vidjeti; i opet malo, pa ćete me vidjeti.«
17 Тоді деякі з його учнів заговорили між собою: «Що воно значить те, що він говорить: Ще трохи, і ви мене не побачите, а знову ще трохи, і побачите мене? І оте: Я йду до Отця?»	17 Nato se neki od učenika zapitkivahu: »Što je to što nam kaže: ‘Malo, i nećete me vidjeti, i opet malo, pa ćete me vidjeti’ i ‘Odlazim Ocu’?«
18 Казали, отже: «Що воно означає, оте трохи, про яке він говорить? Не знаємо, що він хоче сказати!»	18 Govorahu dakle: »Što je to što kaže ‘Malo’? Ne znamo što govori.«
19 Ісус же, відаючи, що вони бажають його спитати, мовив до них: «Розпитуєте один одного, що я хотів сказати словами: Ще трохи, і мене не побачите, і знову ще трохи, і побачите мене?	19 Isus spozna da su ga htjeli pitati pa im reče: »Pitate se među sobom o tome što kazah: ‘Malo, i nećete me vidjeti; i opet malo, pa ćete me vidjeti’?
20 Істинно, істинно говорю вам: Голоситимете, ридатимете, світ же радітиме. Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться.	20 Zaista, zaista, kažem vam: vi ćete plakati i jaukati, a svijet će se veseliti. Vi ćete se žalostiti, ali žalost će se vaša okrenuti u radost.
21 Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибила. А вродить дитятко — з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам’яті про болі нема!	21 Žena kad rađa, žalosna je jer je došao njezin čas; ali kad rodi djetešce, ne spominje se više muke od radosti što se čovjek rodio na svijet.
22 Оце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере.	22 Tako dakle i vi: sad ste u žalosti, no ja ću vas opet vidjeti; i srce će vam se radovati i radosti vaše nitko vam oteti neće.
23 І того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, — він дасть вам у моє ім’я.	23 U onaj me dan nećete ništa više pitati. Zaista, zaista, kažem vam: što god zaištete u Oca, dat će vam u moje ime.
24 В ім’я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж — і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть.	24 Dosad niste iskali ništa u moje ime. Ištite i primit ćete da radost vaša bude potpuna!«
25 Оповідав я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише — одверто про Отця звістую вам.	25 »To sam vam govorio u poredbama. Dolazi čas kad vam više neću govoriti u poredbama, nego ću vam otvoreno navješćivati Oca.
26 Ось того дня проситимете ви в моє ім’я, — і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати:	26 U onaj dan iskat ćete u moje ime i ne velim vam da ću ja moliti Oca za vas.
27 Отець бо й сам любить вас, бо ви мене полюбили і повірили, що я від Бога вийшов.	27 Ta sâm vas Otac ljubi jer vi ste mene ljubili i vjerovali da sam ja od Boga izišao.
28 Я вийшов від Отця і прийшов на світ — і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь.»	28 Izišao sam od Oca i došao na svijet. Opet ostavljam svijet i odlazim Ocu.«
29 Мовлять до нього учні: «Ось заговорив ти одверто, і ніякої не оповідаєш притчі.	29 Kažu mu učenici: »Evo, sad otvoreno zboriš i nikakvom se poredbom ne služiš.
30 І спізнали ми тепер, що ти всевідущий, тож не потрібно тобі, щоб хтось тебе запитував. Ось тим і віруємо, що від Бога єси вийшов.»	30 Sada znamo da sve znaš i ne treba da te tko pita. Stoga vjerujemo da si izišao od Boga.«
31 Відповів їм Ісус: «Віруєте нині?	31 Odgovori im Isus: »Sada vjerujete?
32 Ось надходить година — і тепер вона, — коли то ви розсієтеся кожен у свій бік, а мене самого полишите. Та я не сам, бо зо мною — Отець.	32 Evo dolazi čas i već je došao: raspršit ćete se svaki na svoju stranu i mene ostaviti sáma. No ja nisam sâm jer Otac je sa mnom.
33 Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ.»	33 To vam rekoh da u meni mir imate. U svijetu imate muku, ali hrabri budite – ja sam pobijedio svijet!«