Іван 13

Біблія	LA SACRA BIBBIA
1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила його година переходу з цього світу до Отця, полюбивши своїх, що були в світі, полюбив їх до кінця.	1 Prima della festa di Pasqua, sapendo Gesù che era venuta la sua ora per passare da questo mondo al Padre, avendo amato i suoi che erano nel mondo, li amò fino alla fine.
2 І під час вечері, коли то диявол уже вклав у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, щоб зрадив його,	2 Durante la cena, quando il diavolo aveva già posto in animo a Giuda di Simone Iscariota di tradirlo,
3 Ісус знаючи, що Отець усе дав йому в руки, і що від Бога він вийшов і до Бога повертається,	3 sapendo che il Padre aveva messo tutto nelle sue mani e che da Dio era uscito e a Dio ritornava,
4 встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався.	4 si alzò da tavola, depose il mantello e, preso un panno, se ne cinse.
5 Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний.	5 Versò quindi dell'acqua nel catino e incominciò a lavare i piedi dei discepoli e ad asciugarli con il panno del quale si era cinto.
6 Підходить, отже, і до Симона Петра, — та той йому: «Ти, Господи, — мені вмивати ноги?»	6 Arriva dunque a Simone Pietro. Gli disse: "Signore, tu mi lavi i piedi?".
7 Каже йому Ісус у відповідь: «Те, що я роблю, ти під цю пору не відаєш; зрозумієш потім.»	7 Gli rispose Gesù: "Ciò che io ti faccio, tu ora non lo sai; lo comprenderai in seguito".
8 Петро ж йому каже: «Ні, не митимеш моїх ніг повіки!» — «Коли я тебе не вмию, — одрікає Ісус, — то не матимеш зо мною частки.»	8 Gli disse Pietro: "Non mi laverai i piedi. No, mai!". Gli rispose Gesù: "Se io non ti lavo, non avrai parte con me".
9 «Господи, — проказує до нього Симон Петро, — то не тільки ноги, але і руки, і голову!»	9 Gli disse Simone Pietro: "Signore, non solo i miei piedi, ma anche le mani ed il capo".
10 А Ісус йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, та — не всі.»	10 Gesù soggiunse: "Chi ha fatto il bagno, non ha bisogno di lavarsi se non i piedi, ed è integralmente puro; e voi siete puri, ma non tutti".
11 Знав бо, хто зрадити його мав, тим то й мовив: «Не всі ви чисті.»	11 Sapeva infatti chi stava per tradirlo; per questo disse: "Non tutti siete puri".
12 Обмивши їм ноги, вбрався знову в одіж, сів до столу та й каже до них: «Чи знаєте, що я зробив вам?	12 Or quando ebbe lavato loro i piedi, riprese il suo mantello, si rimise a sedere e disse loro: "Capite che cosa vi ho fatto?
13 Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є.	13 Voi mi chiamate Maestro e Signore e dite bene, perché lo sono.
14 Тож коли вмив вам ноги я — Господь і Учитель, — то й ви повинні обмивати ноги один одному.	14 Se dunque io, il Signore e il Maestro, vi ho lavato i piedi, anche voi dovete lavarvi i piedi gli uni gli altri.
15 Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив.	15 Infatti vi ho dato un esempio, affinché anche voi facciate come io ho fatto a voi.
16 Істинно, істинно говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його.	16 In verità, in verità vi dico: il servo non è più grande del suo padrone né l'apostolo è più grande di colui che l'ha mandato.
17 Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете.	17 Se capite queste cose, siete beati se le mettete in pratica.
18 Говорю я не про всіх вас, знаю бо, кого обрав я, але щоб збулося Писання: Хто їсть зо мною хліб, той п’яту свою підніс на мене.	18 Non parlo per tutti voi: io conosco chi ho scelto; ma deve compiersi la Scrittura: Colui che mangia il mio pane, ha levato contro di me il suo calcagno.
19 Ось нині говорю вам, перед тим. як настане воно, щоб, коли настане, вірили ви, що я — Сущий.	19 Fin d'ora ve lo dico prima che accada, affinché, quando accadrà, crediate che io sono.
20 Істинно, істинно говорю вам: Хто приймає того, кого я пошлю, той мене приймає; а хто мене приймає — приймає того, який послав мене.»	20 In verità, in verità vi dico: chi accoglie colui che avrò mandato, accoglie me, e chi accoglie me, accoglie Colui che mi ha mandato".
21 Отак сказавши, стривожився Ісус духом. І посвідчив, промовивши: «Істинно, істинно говорю вам: Один з-поміж вас мене зрадить!»	21 Detto questo, Gesù fu turbato interiormente e attestò: "In verità, in verità vi dico: uno di voi mi tradirà".
22 Учні ж поглянули один на одного розгублено, не відаючи, про кого він говорив.	22 I discepoli si guardavano gli uni gli altri, non riuscendo a capire di chi egli parlava.
23 А був за столом, біля грудей, той з його учнів, що його Ісус любив.	23 Uno dei suoi discepoli, quello che Gesù amava, stava adagiato proprio accanto a Gesù.
24 До нього й кивнув Симон Петро та мовив йому: «Спитайся лишень, хто той, про якого він каже?»	24 Allora Simon Pietro gli fa cenno di chiedergli chi fosse quello di cui parlava.
25 Отож той, нахилившись до грудей Ісусових, йому й говорить: «Господи, хто то такий?»	25 Egli, chinatosi sul petto di Gesù, gli dice: "Signore, chi è?".
	26 Gesù risponde: "E' quello a cui porgerò il boccone che sto per intingere". Intinto dunque il boccone, lo prese e lo porse a Giuda, figlio di Simone Iscariota.
27 І ввійшов тоді за куснем у нього сатана. «Що робиш — негайно роби!» — сказав йому Ісус.	27 Allora, dopo il boccone, entrò in lui Satana. Gli dice Gesù: "Quello che devi fare, fallo subito".
28 Та ніхто з тих, що при столі були, не збагнув, до чого він йому це мовив.	28 Ma nessuno dei commensali comprese perché gli avesse detto questo.
29 А що мав Юда скарбничку, то й гадав дехто, що Ісус сказав йому: Купи, чого нам треба на свято, — чи щоб роздав щось бідним.	29 Siccome Giuda teneva la borsa, alcuni supponevano che Gesù gli avesse detto: "Compera quanto ci occorre per la festa", oppure che gli avesse ordinato di dare qualcosa ai poveri.
30 І негайно ж, узявши кусень, вийшов той. А ніч була.	30 Così, preso il boccone, quello uscì subito. Era notte.
31 І коли вийшов він, Ісус промовив: «Тепер прославився Син Чоловічий, і Бог прославився в ньому.	31 Quando fu uscito, Gesù dice: "Ora il Figlio dell'uomo è stato glorificato e Dio è stato glorificato in lui.
32 І коли Бог прославився в ньому, то Бог і його прославить у собі, — і прославить його незабаром.	32 Se Dio è stato glorificato in lui, anche Dio per parte sua lo glorificherà e subito lo glorificherà.
33 Дітоньки, ще трохи я з вами. Шукатимете ви мене, та як я юдеям повідав: Куди я іду, ви піти неспроможні, — так само й вам повідаю нині.	33 Figlioletti, ancora un poco sarò con voi. Mi cercherete, e come ho detto ai Giudei: "Dove io vado voi non potete venire", così lo dico ora anche a voi.
34 Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!	34 Un comandamento nuovo vi do: che vi amiate gli uni gli altri; come io ho amato voi, anche voi amatevi gli uni gli altri.
35 З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати.»	35 Da questo riconosceranno tutti che siete miei discepoli, se avete amore gli uni per gli altri".
36 Каже до нього Симон Петро: «Господи, куди ж ідеш?» Відказує йому Ісус: «Куди я йду, неспроможен єси зо мною нині йти. Аж потім підеш за мною.»	36 Gli disse Simon Pietro: "Signore, dove vai?". Gli rispose Gesù: "Dove io vado, tu non mi puoi seguire ora; mi seguirai più tardi".
37 Петро ж до нього: «Чого бо, Господи, неспроможен я нині йти за тобою? Життя моє за тебе покладу я!»	37 Gli disse Pietro: "Signore, perché non posso seguirti fin d'ora? Darei la mia vita per te".
38 «Життя твоє покладеш за мене? — відрікає Ісус. — Істинно, істинно кажу тобі: Не запіє і півень, а ти вже тричі відречешся мене.»	38 Rispose Gesù: "Darai la tua vita per me? In verità, in verità ti dico: il gallo non canterà prima che tu mi abbia rinnegato tre volte".