Второзаконня 12
12345678910111213141516171819202122232425262728293031323334
Буття
Вихід
Левіт
Числа
Второзаконня
Ісуса Навина
Суддів
Рути
І Самуїла
ІІ Самуїла
І Царів
ІІ Царів
І Хронік
ІІ Хронік
Езри
Неємії
Товита
Юдити
Естери
1Mac
2Mac
Йова
Псалмів
Приповідок
Проповідник
Пісня Пісень
Мудрости
Сирах
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Лист Єремії
Єзекиїл
Даниїл
Осій
Йоіл
Амос
Авдій
Йона
Міхей
Наум
Авакум
Софонія
Аггей
Захарій
Малахія
Матей
Марко
Лука
Іван
Діяння Апостолів
Римлян
І Корінтян
ІІ Корінтян
Галатів
Ефесян
Филип’ян
Колосян
І Солунян
І Солунян
І Тимотея
ІI Тимотея
Тита
Филимона
Євреїв
Якова
І Петра
ІI Петра
І Івана
ІІ Івана
ІІІ Івана
Юди
Одкровення
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
| Біблія | DOUAI-RHEIMS |
|---|---|
| 1 «Ось установи й закони, що їх будете старатися виконувати в землі, яку Господь, Бог ваших батьків, дав вам, щоб ви заволоділи нею по всі дні, що в ній житимете. | 1 These are the precepts and judgments, that you must do in the land, which the Lord the God of thy fathers will give thee, to possess it all the days that thou shalt walk upon the earth. |
| 2 Ви зруйнуєте дощенту всі ті місця, де народи, що їх проженете, служили своїм богам: по високих горах, по горбах і під кожним ряснолистим деревом. | 2 Destroy all the places in which the nations, that you shall possess, worshipped their gods upon high mountains, and hills, and under every shady tree: |
| 3 Ви знищите їхні жертовники, порозбиваєте їхні стовпи, їхні стовбури спалите вогнем, кумирів їхніх богів порубаєте та зітрете з тих місць їхнє ім’я. | 3 Overthrow their altars, and break down their statues, burn their groves with fire, and break their idols in pieces: destroy their names out of those places. |
| 4 За їхнім прикладом ви не чинитимете Господеві, Богові вашому, | 4 You shall not do so to the Lord your God: |
| 5 а вчащатимете до того місця, що його Господь, Бог ваш, вибере поміж усіма вашими поколіннями, щоб поставити там своє ім’я; туди ходитимеш, | 5 But you shall come to the place, which the Lord your God shall choose out of all your tribes, to put his name there, and to dwell in it: |
| 6 і туди будете носити ваші всепалення, ваші жертви, ваші десятини, офіри рук ваших, ваші обітниці, ваші добровільні пожертви й перваків вашого високорослого та дрібного скоту; | 6 And you shall offer in that place your holocausts and victims, the tithes and firstfruits of your hands and your vows and gifts, the firstborn of your herds and your sheep. |
| 7 і їстимете там перед Господом, Богом вашим, і радітимете ви самі й ваші сім’ї кожним здобутком ваших рук, яким Господь, Бог ваш, благословить вас. | 7 And you shall eat there in the sight of the Lord your God: and you shall rejoice in all things, whereunto you shall put your hand, you and your houses wherein the Lord your God hath blessed you. |
| 8 Ви не будете робити, як оце тут сьогодні ми робимо, що видається кому добре, | 8 You shall not do there the things we do here this day, every man that which seemeth good to himself. |
| 9 бо ви ще не ввійшли до місця спочинку й насліддя, що Господь, Бог твій, дає вам. | 9 For until this present time you are not come to refit, and to the possession, which the Lord your God will give you. |
| 10 Коли ж перейдете за Йордан та й осядетесь у землі, що її Господь, Бог ваш, хоче вам дати в насліддя, коли він забезпечить вам мир із боку всіх довколишніх ваших ворогів, і ви житимете безпечно, | 10 You shall pass over the Jordan, and shall dwell in the land which the Lord your God will give you, that you may have rest from all enemies round about: and may dwell without any fear, |
| 11 тоді буде так: на те місце, що вибере Господь, Бог ваш, щоб там перебувало його ім’я, туди перенесете все, що я заповідаю вам: ваші всепалення, ваші жертви, ваші десятини, офіри рук ваших, і все найліпше, що в своїх обітницях ви прирекли дати Господеві. | 11 In the place, which the Lord your God shall choose, that his name may be therein. Thither shall you bring all the things that I command you, holocausts, and victims, and tithes, and the firstfruits of your hands: and whatsoever is the choicest in the gifts which you shall vow to the Lord. |
| 12 Ви будете веселитися перед Господом, Богом вашим, ви самі й ваші сини та дочки ваші, і ваші слуги та служниці ваші, і левіт, який живе в вашій оселі, бо немає в нього частки, ні насліддя з вами. | 12 There shall you feast before the Lord your God, you and your sons and your daughters, your menservants and maidservants, and the Levite that dwelleth in your cities. For he hath no other part and possession among you. |
| 13 Уважай, щоб ти не приносив своїх усепалень на кожному місці, де яке побачиш, | 13 Beware lest thou offer thy holocausts in every place that thou shalt see: |
| 14 тільки на тому місці, що його вибере Господь поміж твоїми поколіннями; там приноситимеш свої всепалення і там чинитимеш усе, що я тобі заповідаю. | 14 But in the place which the Lord shall choose in one of thy tribes shalt thou offer sacrifices. and shalt do all that I command thee. |
| 15 Однак можна буде тобі, скільки схочеш, різати й їсти м’ясо в усіх твоїх містах, за благословенням Господа, Бога твого, що дасть тобі; нечистому й чистому можна буде його їсти, як їдять сарну й оленя; | 15 But if thou desirest to eat, and the eating of flesh delight thee, kill, and eat according to the blessing of the Lord thy God, which he hath given thee, in thy cities: whether it be unclean, that is to say, having blemish or defect: or clean, that is to say, sound and without blemish, such as may be offered, as the roe, and the hart, shalt thou eat it: |
| 16 тільки крони їхньої не смієте споживати, на землю треба вилити її, як воду. | 16 Only the blood thou shalt not eat, but thou shalt pour it out upon the earth as water. |
| 17 Не можна тобі в твоїх містах їсти десятин твого зерна, молодого вина, олії, перваків з високорослої та дрібної скотини, жодних обітуваних жертвоприносів, якими ви приреклися, ні добровільних дарів, ні офір твоїх рук; | 17 Thou mayst not eat in thy towns the tithes of thy corn, and thy wine, and thy oil, the firstborn of thy herds and thy cattle, nor any thing that thou vowest, and that thou wilt offer voluntarily, and the firstfruits of thy hands: |
| 18 лиш перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, що його вибере Господь, Бог твій, — там мусиш їх їсти, ти сам і твій син, і твоя дочка, і слуга твій, і слугиня твоя, і левіт, який перебуває в твоєму обійсті; і радітимеш перед Господом, Богом твоїм, усяким здобутком твоїх рук. | 18 But thou shalt eat them before the Lord thy God in the place which the Lord thy God shall choose, thou and thy son and thy daughter, and thy manservant, and maidservant, and the Levite that dwelleth in thy cities: and thou shalt rejoice and be refreshed before the Lord thy God in all things, whereunto thou shalt put thy hand. |
| 19 Уважай, щоб ти не покидав левіта, поки життя твого на своїй землі. | 19 Take heed thou forsake not the Levite all the time that thou livest in the land. |
| 20 Коли Господь, Бог твій, як обіцяв був тобі, поширить твої границі, й ти скажеш: Хочу їсти м’яса! — забажалось тобі м’яса, — то можеш його їсти, скільки разів захочеш. | 20 When the Lord thy God shall have enlarged thy borders, as he hath spoken to thee, and thou wilt eat the flesh that thy soul desireth: |
| 21 Коли ж те місце, що його Господь, Бог твій, вибере, щоб на ньому перебувало його ім’я, буде далеко від тебе, ти різатимеш із високорослої й дрібної скотини, що її Господь дав тобі, згідно з моїм велінням і їстимеш на своєму обійсті, скільки душа твоя забажає. | 21 And if the place which the Lord thy God shall choose, that his name should be there, be far off, thou shalt kill of thy herds and of thy docks, as I have commanded thee, and shalt eat in thy towns, as it pleaseth thee. |
| 22 Тільки що їстимеш його, як їдять сарну та оленя; нечистому й чистому однаково можна його їсти. | 22 Even as the roe and the hart is eaten, so shalt thou eat them: both the clean and unclean shall eat of them alike. |
| 23 Але мусиш добре собі затямити — не споживати крови, бо кров то життя; не можна тобі споживати життя з м’ясом. | 23 Only beware of this, that thou eat not the blood, for the blood is for the soul: and therefore thou must not eat the soul with the flesh: |
| 24 Не смієш її споживати, виллєш її на землю, як воду. | 24 But thou shalt pour it upon the earth as water, |
| 25 Не смієш її споживати, щоб було добре тобі й твоїм дітям по тобі, бо тоді чинитимеш угодне очам Господнім. | 25 That it may be well with thee and thy children after thee, when thou shalt do that which is pleasing in the sight of the Lord. |
| 26 Тільки твої святі приноси, які будуть у тебе, й твої обітниці візьмеш та й прийдеш у те місце, що його вибере Господь. | 26 But the things which thou hast sanctified and vowed to the Lord, thou shalt take, and shalt come to the place which the Lord shall choose: |
| 27 Ти приноситимеш свої всепалення, м’ясо й кров на жертовнику Господа, Бога твого; кров твоїх жертв буде вилита на жертовник Господа, Бога твого, а м’ясо можна тобі їсти. | 27 And shalt offer thy oblations the flesh and the blood upon the altar of the Lord thy God: the blood of thy victims thou shalt pour on the altar: and the flesh thou thyself shalt eat. |
| 28 Пильнуй і слухайся всіх цих наказів, що їх я тобі заповідаю, щоб повіки було добре тобі й дітям твоїм по тобі за те, що чиниш усе, що добре й праве перед очима Господа, Бога твого. | 28 Observe and hear all the things that I command thee, that it may be well with thee and thy children after thee for ever, when thou shalt do what is good and pleasing in the sight of the Lord thy God. |
| 29 Коли Господь, Бог твій, винищить перед тобою ті народи, до яких ти йдеш, щоб їх прогнати, і коли, прогнавши їх, осядеш у їхній землі, | 29 When the Lord thy God shall have destroyed before thy face the nations, which then shalt go in to possess, and when thou shalt possess them, and dwell in their land: |
| 30 бережися, щоб не дав упійматись у пастку, наслідуючи їх, після того, як вони зникнуть перед тобою, та щоб ти не виявляв охоти до їхніх богів, питаючи: Як ці народи служили своїм богам? Чинитиму й я так! | 30 Beware lest thou imitate them, after they are destroyed at thy coming in, and lest thou seek after their ceremonies, saying: As these nations have worshipped their gods, so will I also worship. |
| 31 Не чинитимеш такого Господеві, Богу твоєму, бо вони чинили перед своїми богами всяку гидоту, що для Господа ненависне; ба навіть власних синів і власних дочок спалювали на вогні для своїх богів.» | 31 Thou shalt not do in like manner to the Lord thy God. For they have done to their gods all the abominations which the Lord abhorreth, offering their sons and daughters, and burning them with fire. |
| 32 What I command thee, that only do thou to the Lord: neither add any thing, nor diminish. |
ITALIANO
ENGLISH
ESPANOL
FRANCAIS
LATINO
PORTUGUES
DEUTSCH
MAGYAR
Ελληνική
לשון עברית
عَرَبيْ