Матей 13

Біблія	BIBBIA MARTINI
1 Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря.	1 In quel giorno poi Gesù uscito dalla casa stava a sedere alla riva del mare.
2 І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі.	2 E si radunò intorno a lui gran turba di popolo; talmente che entrato in una barca vi si pose a sedere: e tutta la turba restò sul lido.
3 Він говорив до них численними притчами, кажучи: «От вийшов сіяч сіяти.	3 E parlò ad essi di molte cose per via di parabole, dicendo: Ecco, che un seminatore andò per seminare.
4 І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його.	4 E mentre egli spargeva il seme, cadde parte lungo la strada: e sopraggiunsero gli uccelli dell'aria, e lo mangiarono.
5 Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока.	5 Parte cadde in luoghi sassosi, ove non avea molta terra: e subito spuntò fuora, perchè non avea profondità di terreno.
6 Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло.	6 Ma levatosi il sole lo infocò: e per non avere radice seccò.
7 Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його,	7 Un'altra parte cadde tra le spine: e crebber le spine, e lo suffocarono.
8 Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.	8 Un'altra finalmente cadde sopra una buona terra, e fruttificò, dove cento per uno, dove sessanta, e dove trenta.
9 Хто має вуха, нехай слухає.»	9 Chi ha orecchie da intendere, intenda.
10 І приступили його учні й сказали до нього: «Чому ти притчами до них говориш?»	10 E accostatisi i suoi discepoli gli dissero: Per qual motivo parli tu adessi per via di parabole?
11 А він у відповідь сказав їм: «Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.	11 Ed ei rispondendo disse loro: Perchè a voi è concesso d'intendere i misterj del regno de' cieli; ma ad essi ciò non è stato concesso.
12 Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.	12 Imperocché a chi ha, sarà dato, e sarà nell'abbondanza; ma a chi non ha, sarà tolto anche quello, che ha.
13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють.	13 Per questo parlo loro per via di parabole, perchè vedendo non vedono, e udendo non odono, né intendono.
14 На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, —	14 E adempiesi in essi la profezia d'Isaia, che dice: Udirete colle vostre orecchie e non intenderete: e mirerete co' vostri occhi e non vedrete.
15 бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, — щоб я зцілив їх.	15 Imperocché questo popolo ha un cuore crasso, ed è duro d'orecchie, ed ha chiusi gli occhi: affinchè a sorte non veggano cogli occhi, ne odano con le orecchie, nè comprendano col cuore, onde si convertano, ed io li risani.
16 Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, — бо чують.	16 Ma beati sono i vostri occhi che vedono, e le vostra orecchi, che odono.
17 Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.	17 Imperocché vi dico in verità, che molti profeti, e molti giusti desiderarono vedere quello che voi vedete, e non lo videro, e di udire quello, che udite e non l'udirono.
18 Слухайте, отже, притчу про сіяча.	18 Sentite pertanto voi la parola del seminatore.
19 До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги.	19 Chiunque ascolta la parola del regno (di Dio), e non vi pon mente, viene il maligno, e toglie quel, che era stato seminato nel di lui cuore: questi è quegli, che ha ricevuto la semenza lunga la strada.
20 А той, хто був сприйняв його на кам’янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає,	20 Quegli, che riceve la semenza in mezzo alle pietre, è colui, che ascolta la parola, e subito la riceve con gaudio.
21 але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється.	21 Ma non ha in se radice, ed è di corta durata: e venuta la tribolazionee la persecuzione a causa della parola tosto è scandalizzato.
22 А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.	22 Colui, che riceve la semente tra le spine, è quegli, che ascolta la parola: ma la sollecitudine del secolo presente e l'illusione delle ricchezze soffogano la parola, onde rendesi infruttuosa.
23 Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, — це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять.»	23 Ma quegli, che riceve la semente in un buon terreno, è colui, che ascolta la parola, e vi pon mente, e porta frutto, e rende questo il cento, quello il sessanta, quell'altro il trenta per uno.
24 Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі.	24 Propose loro un'altra parabola,dicendo: Il regno de' cieli è simile ad un uomo, il quale seminò nel suo campo buon seme.
25 Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов.	25 Ma nel tempo, che gli uomini dormivano, il nemico di lui andò, e seminò della zizzania in mezzo al grano,e si partì.
26 Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився.	26 Cresciuta poi l'erba, e venuta a frutto, allora comparve anche la zizzania.
27 Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль?	27 E i servi del padre di famiglia accostatisi gli dissero: Signore, non avete voi seminato buon seme nel vostro campo? Come dunque ha della zizzania?
28 Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо?	28 Ed egli rispose loro: Qualche nemico uomo ha fatto tal cosa. E servi gli dissero: Volete voi, che andiamo a coglierla?
29 Ні! — каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці.	29 Ed egli rispose: No, affinchè cogliendo la zizzania non isterpiate con essa anco il grano.
30 Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.»	30 Lasciate, che l'uno, e l'altra crescano sino alla ricolta: e al tempo della ricolta dirò ai mietitori: Sterpate in primo luogo la zizzania, e legatela in fastelli per bruciarla; il grano poi radunatelo nel mio granaio.
31 Іншу притчу він подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі.	31 Propose loro un'altra parabola, dicendo: E simile il regno de' cieli a un grano di senapa, che un uomo prese, e seminò nel suo campo:
32 Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.»	32 La quale è bensì la più minuta di tutte le semenze: ma cresciuta, che sia, è maggiore di tutti i legumi, e diventa un albero; dimodoché gli uccelli dell'aria vanno a riposare sopra i di lei rami.
33 Ще іншу притчу повідав їм: «Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.» —	33 Un' altra parabola disse loro: E' simile il regno de' cieli a un pezzo di lievito, cui una donna rimescola con tre staia di farina, sintanto che tutta sia fermentata.
34 щоб збулося сказане пророком: «Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.»	34 Tutte queste cose Gesù disse alle turbe per via di parabole: né mai parlava loro senza parabole:
	35 Affinchè si adempisse quello, che era stato detto dal Profeta: Aprirò la mia bocca in parabole: manifesterò cose, che sono state nascoste dalla fondazione del mondo.
36 Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: «Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.»	36 Allora Gesù, licenziato il popolo, se ne tornò a casa: e accostatisi i suoi discepoli dissero: Spiegaci la parabola della zizzania nel campo.
37 А він у відповідь сказав їм: «Той, хто сіє добре зерно — це Син Чоловічий;	37 Ed ei rispondendo disse loro: Quegli, che semina buon seme, si è il Figliuol dell'uomo.
38 поле — це світ; добре зерно — це сини Царства; а кукіль — це сини лукавого;	38 Il campo è il mondo: il buon seme sono i figliuoli del regno: la zizzania poi sono ì figliuoli del maligno.
39 ворог, що його посіяв — це диявол; жнива — це кінець світу; женці — це ангели.	39 Il nemico, che la ha seminata, è il Diavolo: la raccolta è la fine del mondo: i mietitori son gli Angeli.
40 Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу:	40 Siccome adunque si raccoglie la zizzania, e si abbrucia; così succederà alla fin del secolo.
41 Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,	41 Il figliuol dell'uomo manderà i suoi Angeli: e torranno via dal suo regno tutti gli scandali, e tutti coloro, che esercitano l'iniquità.
42 і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.	42 E li getteranno nella fornace di fuoco. Ivi sarà pianto, e stridore di denti.
43 І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає!	43 Allora splenderanno i giusti come il sole nel regno del loro Padre. Chi ha orecchie da intendere, intenda.
44 Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле.	44 Di più il regno de' cieli è simile a un tesoro nascosto in un campo: il qual tesoro un uomo avendolo trovato, lo nasconde, e tutto allegro perciò va, e vende quanto ha, e compra quel campo.
45 Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел.	45 E ancora simile il regno de' cieli a un mercadante, che cerca buone perle.
46 Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її.	46 Il quale trovata una perla di gran pregio, va, e vende quanto ha, e la compra.
47 Подібне також Небесне Царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини.	47 E ancora simile il regno de' cieli a una rete gettata in mare, che raccoglie ogni sorta di pesci.
48 Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.	48 La quale, allorché fu piena, (i pescatori) tiratala fuori, e postisi a sedere sul lido, scelsero, e riposero i buoni ne' vasi, e buttarono via i cattivi.
49 Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних і	49 Cosi succederà nella consumazione del secolo: verranno gli Angeli, e separeranno i cattivi di mezzo a giusti:
50 кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.	50 E li getteranno nella fornace di fuoco. Ivi sarà pianto, e stridore de' denti.
51 Чи ви це все зрозуміли?» — «Так!» — йому відповіли.	51 Avete voi inteso tutte queste cose? Sì, Signore, risposero essi.
52 Тоді сказав їм: «Ось чому кожний книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе.»	52 Ed ei disse loro: Per questo ogni Scriba instruito pel regno de' cieli è simile a un padre di famiglia, il quale cava fuora dalla sua dispensa roba nuova, e usata.
53 Якже Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти.	53 Terminate, che ebbe Gesù queste parabole, partì di là.
54 Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: «Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?	54 E andatosene alla sua patria, insegnava nelle loro sinagoghe: dimodoché restavano stupefatti, e dicevano: Onde mai ha costui tal sapienza, e miracoli?
55 Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?	55 Non è egli figliuolo d'un artigiano? Non è ella sua madre quella, che chiamasi Maria? e suoi fratelli quelli, che chiamatisi Giacomo, Giuseppe, Simone, e Giuda?
56 І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все?»	56 E non son elleno tra di noi tutte le sue sorelle? Donde adunque son venute a costui tutte queste gran cose?
57 І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: «Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.»	57 E restavano scandalizzati di lui. Ma Gesù disse loro: Non è senza onore un profeta, fuorichè nella sua patria, e in casa propria.
58 І не зробив там багато чуд з-за їхньої невіри.	58 E non fece quivi molti miracoli a motivo della loro incredulità.