Захарій 5

Біблія	Menge Bibel
1 Знову підвів я очі й побачив: аж ось летить сувій.	1 Als ich dann wieder aufblickte und hinschaute, sah ich, wie eine Schriftrolle geflogen kam,
2 І він сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я сказав: «Я бачу летючий сувій, 20 ліктів завдовжки і 10 ліктів завширшки.»	2 und auf seine (d.h. des Engels) Frage: »Was siehst du?« antwortete ich: »Ich sehe eine Schriftrolle fliegen, zwanzig Ellen lang und zehn Ellen breit.«
3 І він сказав до мене: «Це прокляття, що виходить на всю країну: бо кожен, хто краде, буде прогнаний звідти, згідно з ним.	3 Da sagte er zu mir: »Das ist der Fluch, der über das ganze weite Land ergeht; denn jeder Dieb wird nach der Bestimmung, die auf der einen Seite der Rolle geschrieben steht, weggefegt (oder: hinweggerafft) werden, und jeder Meineidige wird nach der Bestimmung, die auf der andern Seite der Rolle geschrieben steht, weggefegt (oder: hinweggerafft) werden.
4 Я випущу його, — слово Господа сил, — і воно ввійде в дім злодія і в дім того, хто моїм іменем криво кленеться, і перебуватиме посеред його дому, й пожере його разом із його деревом та його камінням.»	4 ›Ich habe den Fluch deshalb ausgehen lassen‹ – so lautet der Ausspruch des HERRN der Heerscharen –, ›damit er in das Haus des Diebes und in das Haus dessen, der bei meinem Namen falsch geschworen hat, eindringt und im Innern seines Hauses sich festsetzt, bis er es mitsamt seinem Holzwerk und seinen Steinen vernichtet hat.‹«
5 І тоді вийшов ангел, що говорив зо мною, і сказав до мене: «Підведи очі й подивись, що то таке, що виходить?»	5 Hierauf trat der Engel, der mit mir redete, wieder hervor und sagte zu mir: »Blicke doch in die Höhe und sieh, was das ist, das dort zum Vorschein kommt!«
6 Спитав я: «Що це?» Він відповів: «Це мірка, що виходить.» І додав: «Це їхня несправедливість по всій країні.»	6 Als ich nun fragte: »Was ist das?«, antwortete er: »Das ist das große Getreidemaß, das (= eine Tonne, die da) zum Vorschein kommt«; dann fuhr er fort: »Dies (= so groß) ist ihre Verschuldung im ganzen Lande!«
7 І ось піднялась кругла олив’яна покришка, — і жінка сидить посеред мірки.	7 Da hob sich auf einmal ein schwerer Bleideckel (von dem Getreidemaß) empor, und ein einzelnes Weib saß dort im Innern des Getreidemaßes.
8 І він промовив: «Це безбожність», — і пхнув її до мірки всередину, і кинув вагу олив’яну зверху на неї.	8 Da sagte er: »Das ist die Gottlosigkeit!« Dann stieß er das Weib wieder in das Getreidemaß zurück und warf die Bleiplatte wieder auf ihre Öffnung.
9 Підвів я очі й дивлюся: аж ось виходять дві жінки, вітер був у них в крилах, крила ж у них були, неначе крила в чорногуза, і вони підняли вгору мірку між землею та небом.	9 Als ich dann wieder aufblickte und hinschaute, sah ich zwei Weiber zum Vorschein kommen, in deren Flügeln sich Wind befand; sie hatten nämlich Flügel wie Storchenflügel; die hoben das Getreidemaß empor (und trugen es) zwischen Erde und Himmel (davon).
10 І я сказав до ангела, що говорив зо мною: «Куди вони несуть мірку?»	10 Als ich nun den Engel, der mit mir redete, fragte: »Wohin bringen diese das Getreidemaß?«,
11 А він сказав до мене: «У Шінгар-край, щоб збудувати їй дім; коли його приготують, вона буде поставлена там на своїм підложжі.»	11 antwortete er mir: »Es soll ihr (d.h. dem Weibe = der Gottlosigkeit) ein Haus im Lande Babylonien gebaut werden, und, wenn dieses fertig ist, soll es dort auf dem ihr gebührenden Platz niedergesetzt werden.«