Авакум 2

Біблія	Le Sainte Bible Vigouroux
1 Я стану на моїй сторожі, стоятиму на моїй башті і виглядатиму, щоб подивитись, що він мені скаже й що мені відповісти з приводу моєї скарги.	1 Je me tiendrai à mon poste de garde, et je demeurerai ferme sur le rempart, et je regarderai attentivement pour voir ce qui me sera dit, et ce que je répondrai à celui qui me reprendra (m'interpellera).
2 І відповів мені Господь і мовив: «Запиши видіння і вирізьби його виразно на таблицях, щоб у бігу можна було прочитати.	2 Alors le Seigneur me parla, et me dit : Ecris ce que tu vois, et marque-le sur des tablettes, afin qu'on puisse le lire couramment (que ne s'arrête pas celui qui la lira, note).
3 Бо це видіння — на означений час. Воно віщує про кінець, і не обмане; та хоч би й забарилось, ти його жди: воно бо збудеться напевно, не спізниться.»	3 Car ce qui t'a été révélé est encore lointain ; mais cela paraîtra enfin (à la fin) et ne mentira pas : si cela est différé, attends-le, car cela arrivera certainement et ne tardera pas.
4 Ось воно бундючне, воно нещире — його серце; а праведний з віри своєї буде жити.	4 Voici, celui qui est incrédule n'a(ura) pas (une) l'âme droite en lui ; mais le juste vivra par sa foi.
5 Яке ж воно зрадливе, те багатство! Втрачає голову й спокою не має чоловік, що роззявляє, немов пекло, свою пельку, що немов смерть, завжди ненаситний, що загортає до себе всі народи, всі племена загарбує собі.	5 Comme le vin trompe celui qui en boit, ainsi l'homme orgueilleux ne demeurera pas dans son éclat (ne sera pas honoré) ; il a dilaté son âme comme l'enfer, il est comme la mort et n'est pas rassasié (se rassasie pas) ; il attire(ra) à soi (vers lui) toutes les nations, et réunit(ra) auprès de lui tous les peuples.
6 Хіба вони не складуть усі про нього приповідку, глумливу загадку проти нього, і не скажуть: «Горе тому, хто накопичує те, що йому не належить, і хто себе обтяжує заставами?»	6 Est-ce que tous ceux-ci ne le prendront pas (Ne le prendront-ils pas, note) comme un sujet de fable, de railleries et d'énigmes ? On dira : Malheur à celui qui accumule (des biens) ce qui n'est pas à lui. Jusques à quand amassera-t-il contre lui une boue épaisse ?
7 Хіба не встануть притьмом твої позикодавці, не збудяться, не будуть торгати тебе? Ти станеш їх здобиччю!	7 Est-ce qu'il ne s'élèvera pas soudain des hommes qui te mordront ? ne s'éveilleront-ils pas pour te déchirer, de sorte que tu sois leur proie ?
8 Тому, що ти народів безліч грабував, усі, що зосталися з народів, тебе ограбують: за людську кров пролиту, за насильства над краєм, над містом та всіма тими, що живуть у ньому.	8 Parce que tu as dépouillé des nations nombreuses, tous ceux qui seront restés d'entre les peuples te dépouilleront, à cause du sang des hommes (que tu as versé), et des injustices exercées contre les terres de (de l'iniquité que tu as commise sur le pays,) la ville, et contre tous ceux qui y habitent.
9 Горе тому, хто лихі здирства чинить для свого дому, щоб на висоті гніздо для себе звити, щоб забезпечити себе від кігтів лиха.	9 Malheur à celui qui amasse avec (les fruits d') une avarice criminelle pour sa maison, et pour mettre son nid dans un lieu élevé, pensant qu'il se garantira de la main du mal(heur) !
10 Ти вигадав ганьбу твоєму домові; вигублювавши багато народів, накликав гріх на свою душу.	10 Tu as médité (des desseins qui ont été) la honte pour (de) ta maison, tu as détruit des peuples nombreux, et ton âme a péché.
11 Бож і каміння зо стін буде кричати, сволоки з риштування будуть їм відповідати.	11 Car la pierre criera de la muraille, et le bois qui lie la charpente du bâtiment lui répondra.
12 Горе тому, хто будує місто в крові, хто засновує город на злочині!	12 Malheur à celui qui bâtit une ville avec le sang, et qui fonde une ville dans (sur) l'iniquité ! (.)
13 Хіба ж то не від Господа сил, що народи для вогню працюють, що люди трудяться надармо?	13 N'est-ce pas le Seigneur des armées qui fera cela ? Les peuples travailleront pour le feu, et les nations pour le néant, et elles seront épuisées (périront).
14 Бо земля сповниться знанням Господньої величі, як води вкривають море.	14 Car la terre sera remplie de la connaissance de la gloire du Seigneur (sera remplie d'ennemis), comme (le lit de) la mer (qui est couvert) par les eaux qui la couvrent.
15 Горе тому, хто своїх сусідів напуває, хто наливає їм отрути, доки не уп’ються, щоб голизну їхню оглядати!	15 Malheur à celui qui met du fiel dans le breuvage qu'il donne à son ami, et qui l'enivre pour voir sa nudité !
16 Стидом наситився ти замість слави! Пий же й ти та покажи твій сором! Повернеться до тебе кубок Господньої правиці, ганьба впаде на твою славу!	16 Tu seras (a été) rempli d'ignominie au lieu de gloire. Bois, toi aussi, et sois frappé d'assoupissement. Le calice de la droite du Seigneur t'entourera, et un vomissement d'ignominie couvrira (viendra sur) ta gloire.
17 Насильства бо, яких зазнав Ливан, тебе окриють, і знищення тварин тебе злякає — за людську кров пролиту, насильства над землею, над містом і всіма тими, що живуть у ньому.	17 Car l'outrage fait au (commis sur le) Liban retombera sur toi, et les ravages des bêtes farouches (exercé sur les animaux) les effrayeront, à cause du sang des hommes et des injustices commises contre la terre, et la ville, et tous ceux qui y habitent.
18 Яка користь із кумира, що його вирізьбив майстер, з вилитої подоби, з брехливого вчителя? Щоб майстер, що його виробляє, покладавсь на нього та виробляв німих кумирів?	18 A quoi sert la statue (une image taillée au ciseau) qu'un sculpteur a faite, ou l'image fausse qui se coule en fonte (une statue jetée en fonte et une image fausse) ? Cependant l'ouvrier espère en son ouvrage et dans les idoles muettes qu'il a formées (pour faire des simulacres muets).
19 Горе тому, хто промовляє до дерева: «Прокинься!» «Вставай!» — до каменя німого. Чи ж він може навчитися? Таж він оббитий золотом і сріблом, і духу ніякого в собі не має.	19 Malheur à celui qui dit au bois : Réveille-toi ; et à la pierre muette : Lève-toi ! Cette pierre pourra-t-elle instruire ? Voici, elle est couverte d'or et d'argent, et il n'y a pas du tout de souffle (vie) dans ses entrailles.
20 А Господь у храмі святому своєму, — мовчи перед ним, уся земле!	20 Mais le Seigneur habite dans son temple saint : que toute la terre se taise devant lui ! (.)