Числа 30

Біблія	Smith Van Dyke
¹ Мойсей повчав синів Ізраїля згідно з усім тим, що заповідав йому Господь.	¹ وكلم موسى رؤوس اسباط بني اسرائيل قائلا هذا ما امر به الرب.
² Промовив Мойсей до голів у колінах синів Ізраїля: «Ось що заповідав Господь:	² اذا نذر رجل نذرا للرب او اقسم قسما ان يلزم نفسه بلازم فلا ينقض كلامه. حسب كل ما خرج من فمه يفعل.
³ Коли чоловік склав обітницю Господеві, чи заприсягся клятвою накласти на себе якесь зобов’язання, то не можна йому ламати своє слово; мусить він виконати все, що висловив устами.	³ واما المرأة فاذا نذرت نذرا للرب والتزمت بلازم في بيت ابيها في صباها
⁴ А коли жінка складе обітницю Господеві, а чи візьме на себе якесь зобов’язання в домі батька свого, за її дівування,	⁴ وسمع ابوها نذرها واللازم الذي الزمت نفسها به فان سكت ابوها لها ثبتت كل نذورها. وكل لوازمها التي الزمت نفسها بها تثبت.
⁵ і батько, довідавшися про її обітницю чи зобов’язання, що вона взяла на себе, нічого їй не скаже, то всі її обітниці чинні й усі її зобов’язання, що їх узяла на себе, чинні.	⁵ وان نهاها ابوها يوم سمعه فكل نذورها ولوازمها التي الزمت نفسها بها لا تثبت. والرب يصفح عنها لان اباها قد نهاها.
⁶ Коли ж батько заборонить їй того дня, як довідається про її обітниці й зобов’язання, що їх узяла вона на себе, то вони не будуть чинні, й Господь простить їй, бо її батько заборонив їй.	⁶ وان كانت لزوج ونذورها عليها او نطق شفتيها الذي الزمت نفسها به
⁷ Якже ж вона вийде заміж, мавши на собі обітниці або зв’язавши себе якимсь необережним словом,	⁷ وسمع زوجها فان سكت في يوم سمعه ثبتت نذورها. ولوازمها التي الزمت نفسها بها تثبت.
⁸ і чоловік її, того дня, коли довідається про те, не скаже їй нічого, то її обітниці будуть чинні й зобов’язання, що взяла їх на себе, будуть чинні.	⁸ وان نهاها رجلها في يوم سمعه فسخ نذرها الذي عليها ونطق شفتيها الذي الزمت نفسها به والرب يصفح عنها.
⁹ Коли ж її чоловік того дня, як довідається, заперечить їй, то тим він зробив обітницю, що на ній, нечинною, так само й необачне слово уст її, що ним була зобов’язалась, отож Господь простить їй.	⁹ واما نذر ارملة او مطلّقة فكل ما الزمت نفسها به يثبت عليها.
¹⁰ Обітниця вдови або розлученої і все те, чим вона себе зобов’язала, буде чинною для неї.	¹⁰ ولكن ان نذرت في بيت زوجها او الزمت نفسها بلازم بقسم
¹¹ Якже ж якась жінка склала обітницю або клятьбою взяла на себе якенебудь зобов’язання в господі у свого чоловіка,	¹¹ وسمع زوجها فان سكت لها ولم ينهها ثبتت كل نذورها. وكل لازم الزمت نفسها به يثبت.
¹² і чоловік її, довідавшись про те, не каже їй нічого, не перечить, то всі її обітниці чинні й усі зобов’язання матимуть силу.	¹² وان فسخها زوجها في يوم سمعه فكل ما خرج من شفتيها من نذورها او لوازم نفسها لا يثبت. قد فسخها زوجها. والرب يصفح عنها.
¹³ А коли чоловік зробить їх нечинними того дня, як довідається про них, то що б не вийшло з її уст, чи то обітниці, чи зобов’язання, які вона взяла на себе, — все те буде нечинне, бо нечинними зробив їх чоловік її, тож Господь простить їй.	¹³ كل نذر وكل قسم التزام لاذلال النفس زوجها يثبته وزوجها يفسخه.
¹⁴ Усяку обітницю й усяке заприсяжене зобов’язання вмертвляти себе чоловік може потвердити й може зробити нечинним.	¹⁴ وان سكت لها زوجها من يوم الى يوم فقد اثبت كل نذورها او كل لوازمها التي عليها. اثبتها لانه سكت لها في يوم سمعه.
¹⁵ Коли ж її чоловік з одного дня на другий не сказав їй нічого, то тим він згодився з усіма її обітницями або з усіма зобов’язаннями, що на ній; він затвердив їх, бо мовчав того дня, коли був про них довідався.	¹⁵ فان فسخها بعد سمعه فقد حمل ذنبها.
¹⁶ Якже ж, довідавшись про них, зробить їх нечинними пізніше, то понесе гріх за свою жінку.»	¹⁶ هذه هي الفرائض التي امر بها الرب موسى بين الزوج وزوجته وبين الاب وابنته في صباها في بيت ابيها
¹⁷ Це установи, що повелів Господь Мойсеєві, стосовні чоловіка та жінки, батька та дочки за її дівування в батьковій господі.