Числа 22

Біблія	Biblia Matos Soares
1 Вирушили сини Ізраїля та й отаборились у степах моавських, по другому боці Йордану, навпроти Єрихону.	1 Tendo partido, acamparam nas planícies de Moab, aonde está situada Jericó além do Jordão.
2 Балак же, син Ціпора, довідався про все, що заподіяв Ізраїль аморіям.	2 Mas Balac, filho de Sefor, vendo tudo o que Israel tinha feito ao Amorreu,
3 Злякалися моавитяни вельми того люду, бо було його багато, і огорнув їх страх перед синами Ізраїля.	3 e que os Moabitas o temiam muito e não podiam sustentar o seu ataque,
4 І казали моавитяни старшим мідіянським: «Ось тепер об’їсть оця голота геть усе навкруги нас, як то об’їдає віл траву в полі.» А був тоді царем моавським Балак, син Ціпора.	4 disse aos anciães de Madian: Este povo destruirá todos os que habitam em nossos territórios, da mesma sorte que o boi costuma roer as ervas até à raiz. Este era naquele tempo rei dos Moabitas.
5 Послав він посланців до Валаама, сина Беора, у Петор, що над рікою, в землі синів його народу, щоб покликати його та й сказати: «Ось народ вийшов з Єгипту й покрив обличчя землі, та й осівся навпроти мене.	5 Mandou, pois, embaixadores a Balaão, filho de Beor, adivinho, que habitava sobre o rio do país dos filhos de Amon, para que o chamassem e lhe dissessem: Eis que saiu do Egito um povo, que cobriu a face da terra, o qual está acampado contra mim.
6 Тож прийди, прошу, та прокляни мені народ оцей, бо він дужчий за мене. Може, вдасться мені розбити його й вигнати з країни; бо знаю, кого ти благословиш, той благословен, кого ж прокленеш, проклят буде той.»	6 Vem, pois, e amaldiçoa este povo, porque ele é mais forte do que eu, a fim de ver se posso, por algum modo, batê-lo e lançá-lo fora do meu pais. Eu sei que será bendito aquele a quem tu abençoares, e maldito aquele a quem lançares maldições.
7 І пішли старші моавські та мідіянські з дарунками в руках за заклинання. Прийшли вони до Валаама та й переказали йому слова Балака.	7 Os anciães de Moab e os anciães de Madian partiram, levando nas mãos o preço da adivinhação. Tendo chegado junto de Balaão, e tendo-lhe referido todas as palavras de Balac,
8 Той же повідав їм: «Переночуйте отут сю ніч, і я дам вам відповідь так, як Господь мені скаже.» Князі моавські й зостались у Валаама.	8 ele respondeu: Ficai aqui esta noite, e eu vos responderei tudo o que o Senhor me disser. Estando eles em casa de Balaão, veio Deus, e disse-lhe:
9 Прийшов Бог до Валаама та й каже: «Що то за люди в тебе?»	9 Que querem estes homens, que estão junto de ti?
10 Валаам і відказує Богові: «Балак, син Ціпора, цар моавський, послав мені сказати:	10 Ele respondeu: Balac, filho de Sefor, rei dos Moabitas, mandou
11 ось народ вийшов з Єгипту та й укрив обличчя землі; тож прийди, проклени мені його, може я подужаю його в бою і вижену геть.»	11 dizer-me: Eis que um povo, que saiu do Egito, cobriu a superfície da terra: vem e amaldiçoa-o, para que eu, combatendo-o, por qualquer modo o possa afugentar.
12 І каже Бог Валаамові: «Не йди з ними й народ не проклинай, він бо благословенний.»	12 Deus disse a Balaão: Não vás com eles, nem amaldiçoes o povo, porque é bendito.
13 Устав Валаам уранці й сказав князям Балака: «Йдіть самі у вашу країну, бо не схотів Господь дозволити мені йти з вами.»	13 (Balaão), levantando-se pela manhã, disse aos príncipes: Tornai para a vossa terra porque o Senhor me proibiu ir convosco.
14 Устали й князі моавські, а прийшовши до Балака, повідали: «Не схотів Валаам іти з нами.»	14 Voltando os príncipes, disseram a Balac: Balaão não quis vir connosco.
15 Тоді послав Балак знову князів, ще поважніших, ніж ті, й було їх більше.	15 Balac, enviou-lhe de novo outros (embaixadores) em maior número e de maior qualidade, do que os que antes enviara,
16 Прибули вони до Валаама та й кажуть до нього: «Так мовить Балак, син Ціпора: Не відмовляйся, прошу, прийти до мене.	16 os quais, chegando junto de Balaão, disseram-lhe: Eis o que diz Balac, filho de Sefor: Não te demores em vir ter comigo;
17 Я тебе вельми за те вшаную і вчиню все, що мені скажеш; прийди ж, будь ласкав, проклени мені народ отой!»	17 eu estou pronto para te honrar e te darei tudo o que quiseres: vem, e amaldiçoa este povo.
18 Відрік Валаам і повідав слугам Балака: «Навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, то я не міг би переступити наказ Господа, Бога мого, ні в малому, ні у великому.	18 Balaão respondeu: Ainda que Balac me desse a sua casa cheia de prata e de ouro, eu não poderei alterar a palavra do Senhor meu Deus, para dizer de mais ou de menos.
19 Але все ж таки зостаньтеся, прошу, ви й цієї ночі тут, а я довідаюся, що скаже мені Господь знову.»	19 Rogo-vos que fiqueis aqui ainda esta noite, para que eu possa saber o que é que o Senhor me responderá de novo.
20 Прийшов Бог уночі до Валаама та й каже до нього: «Та вже коли ті люди прийшли по тебе, то вставай, іди з ними; але чинитимеш тільки те, що я тобі повім.»	20 Veio, pois, Deus a Balaão de noite, e disse-lhe: Se estes homens te vierem chamar, levanta-te e vai com eles, mas com a condição de que faças o que eu te mandar.
21 Устав Валаам уранці, осідлав ослицю і рушив у дорогу з моавськими князями.	21 Balaão levantou-se de manhã, e, aparelhada a sua jumenta, partiu com eles.
22 Гнів Божий запалав за те, що пішов він, і ангел Господній став на шляху, щоб загородити йому: той же був верхи на ослиці й двоє слуг його з ним.	22 Porém, Deus irou-se, e o anjo do Senhor pôs-se no caminho diante de Balaão, que ia montado na jumenta, e levava consigo dois criados.
23 Уздріла ослиця ангела Господнього, що стояв на дорозі, й голий меч у руці в нього та й звернула з дороги й пішла полем. І почав Валаам бити ослицю, аби завернула на шлях.	23 A jumenta, vendo o anjo que estava no caminho com uma espada desembainhada, afastou-se do caminho e seguiu pelo campo. Como Balaão a fustigasse e a quisesse fazer voltar à estrada.
24 Але ангел став на вузькій стежці між виноградниками: стіна з одного боку й стіна з другого боку.	24 o anjo pôs-se numa azinhaga estreita entre dois muros, com que estavam cercadas as vinhas.
25 Як же уздріла ослиця ангела, то присунулася до муру й придавила трохи Валаамову ногу; він знову став бити її.	25 A jumenta, vendo-o, coseu-se com a parede, e apertou contra ela o pé de Balaão, que a voltou a fustigar.
26 Тоді ангел Господній пройшов далі наперед і став на вузькому місці, де було не спосіб звернути ні праворуч, ні ліворуч.	26 O anjo, passando a um lugar (ainda mais) apertado, onde não era possível desviar-se nem para a direita nem para a esquerda, parou diante.
27 Уздрівши ж ослиця ангела Господнього, лягла під Валаамом додолу; і запалав Валаам гнівом та й запопався бити ослицю палицею.	27 A jumenta, vendo o anjo parado, caiu debaixo dos pés de Balaão, o qual irado a fustigava mais fortemente com o seu bastão.
28 Розтулив тоді Господь рота ослиці, й вона мовила до Валаама: «Що бо я скоїла тобі, що б’єш мене вже втрете?»	28 O Senhor abriu a boca da jumenta, que disse: Que te fiz eu? Por que me feres? Esta é já a terceira vez!
29 І відказав Валаам ослиці: «Бо ти глумишся з мене; був би в мене меч у руці, я вбив би тебе на місці.»	29 Balaão respondeu: Porque tu o mereceste, e me escarneceste; oh! se eu tivesse uma espada para te matar!
30 А ослиця до Валаама: «Чи я ж не твоя ослиця, на якій ти завжди їздив відколи живеш і аж посьогодні? Хіба я звикла так поступати з тобою?» А він до неї: Ні.	30 A jumenta disse: Acaso não sou eu a tua besta, em que tu sempre costumaste cavalgar até hoje? Dize-me se te fiz jàmais coisa semelhante. Ele respondeu-lhe: Jàmais.
31 Тут відкрив Господь очі Валаамові, й побачив той ангела Господнього, що стояв на дорозі, та голий меч у руці в нього. І вклонився він, і припав обличчям до землі.	31 De repente abriu o Senhor os olhos de Balaão, e ele viu o anjo que estava no caminho com a espada desembainhada, e, prostrado por terra, o adorou.
32 Ангел же Господній запитав його: «За що бив єси свою ослицю аж тричі? Ось я вийшов перепинити тобі дорогу, бо путь твоя супротивна мені.	32 O anjo disse-lhe: Por que castigas tu pela terceira vez a jumenta? Eu vim opor-me a ti, porque o teu caminho é perverso e contrário a mim;
33 Ослиця бачила мене й завернула передо мною оце вже тричі. Була б вона не завернула передо мною, давно вже я вбив би тебе, її ж лишив живою.»	33 se a jumenta se não tivesse desviado do caminho, cedendo o lugar a quem se opunha (à tua passagem), eu ter-te-ia matado, e ela ficaria viva.
34 І каже Валаам до ангела Господнього: «Згрішив я, та проте не знав, що стояв єси проти мене на стежці. Отож, коли воно не гаразд на твій погляд, повернусь я назад.»	34 Balaão respondeu: Eu pequei, não sabendo que tu te opunhas a mim, mas agora, se não te apraz que eu vá, voltarei.
35 А ангел Господній до Валаама: «Та йди вже з тими людьми, але казатимеш тільки те, що я скажу тобі.» То й пішов Валаам із князями Балаковими.	35 Disse-lhe o anjo: Vai com estes, mas vê, não digas se não o que eu te mandar. Ele, pois, foi com os príncipes.
36 Як почув же Балак, що прибув Валаам, то вийшов йому назустріч в Ір-Моав, що на межі Арнона, на самому кінці границі.	36 Balac, tendo ouvido isto, saiu a recebê-lo numa cidade dos Moabitas, que está situada na fronteira do Arnon,
37 І каже Балак до Валаама: «Хіба не посилав я посланця мого по тебе? Чого ж не прибув єси до мене? Чи то я, може, не спроможен пошанувати тебе як слід?»	37 e disse a Balaão: Mandei embaixadores chamar-te. Por que não vieste logo ter comigo? Foi acaso porque eu não posso recompensar a tua viagem?
38 А Валаам до Балака й каже: «Ось я прибув до тебе. Та хіба ж то Моя воля — промовляти щонебудь? Що вкладе мені Господь в уста, те й скажу.»	38 Balaão respondeu-lhe: Eis-me aqui; mas poderei eu dizer outra coisa, que não seja o que Deus me puser na boca?
39 Вирушили Валаам з Балаком та й прибули в Кіріят-Хуцот.	39 Partiram, pois, ambos, e chegaram a uma cidade, que estava na fronteira do seu reino.
40 Приніс Балак жертву з великої та дрібної скотини й послав Валаамові та князям, що були з ним.	40 Balac, tendo matado bois e ovelhas, mandou presentes a Balaão e aos príncipes que estavam com ele.
41 Другого ж дня вранці взяв Балак Валаама та й вивів його вгору на Бамот-Ваал, звідки видно було край народу.	41 Chegada a manhã, levou-a aos altos de Baal, e (de lá Balaão) viu uma extremidade do povo.