| 1 От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось кошик з літніми плодами. | 1 Такое видение открыл мне Господь Бог: вот корзина со спелыми плодами. |
| 2 І він спитав: «Що ти, Амосе, бачиш?» Я відповів: «Кошик з літніми плодами.» Господь сказав до мене: «Настав кінець моєму народові Ізраїлеві: я не прощу йому вже більше. | 2 И сказал Он: что ты видишь, Амос? Я ответил: корзину со спелыми плодами. Тогда Господь сказал мне: приспел конец народу Моему, Израилю: не буду более прощать ему. |
| 3 І співи храму стануть того дня квилінням, — слово Господа Бога; багато трупів буде; на кожне місце кинуте буде мовчання!» | 3 Песни чертога в тот день обратятся в рыдание, говорит Господь Бог; много будет трупов, на всяком месте будут бросать их молча. |
| 4 Слухайте це, ви, що раді б бідного пожерти і вигубити вбогих краю, | 4 Выслушайте это, алчущие поглотить бедных и погубить нищих, -- |
| 5 кажучи: «Коли мине той новий місяць, щоб нам продати хліб наш? І субота, щоб нам засіки відчинити, і, зменшивши міру й збільшивши ціну шекля, невірною вагою шахрувати? | 5 вы, которые говорите: 'когда-то пройдет новолуние, чтобы нам продавать хлеб, и суббота, чтобы открыть житницы, уменьшить меру, увеличить цену сикля и обманывать неверными весами, |
| 6 Щоб нам купити бідолах за гроші, вбогого за пару капців, продати висівки пшенишні?» | 6 чтобы покупать неимущих за серебро и бедных за пару обуви, а высевки из хлеба продавать'. |
| 7 Господь поклявсь гординею Якова: Повіки не забуду ані одного з їхніх учинків. | 7 Клялся Господь славою Иакова: поистине во веки не забуду ни одного из дел их! |
| 8 Хіба не затрясеться через це країна; і не затужить кожен, хто живе в ній? Уся вона, немов ріка, піде вгору і скаламутиться, і знов осяде, як ріка Єгипту! | 8 Не поколеблется ли от этого земля, и не восплачет ли каждый, живущий на ней? Взволнуется вся она, как река, и будет подниматься и опускаться, как река Египетская. |
| 9 «І станеться в той день, — слово Господа Бога, — я сонцю заповім заходити опівдні, нашлю серед ясного дня пітьму на землю. | 9 И будет в тот день, говорит Господь Бог: произведу закат солнца в полдень и омрачу землю среди светлого дня. |
| 10 Оберну ваші свята в смуток, усі ваші пісні в лемент. Я наведу на кожен стан вереття, на кожну голову — лисину. Наведу плач, немов по синові одинакові: так воно буде до кінця, немов гіркий день. | 10 И обращу праздники ваши в сетование и все песни ваши в плач, и возложу на все чресла вретище и плешь на всякую голову; и произведу [в] [стране] плач, как о единственном сыне, и конец ее будет--как горький день. |
| 11 Ось дні надходять, — слово Господа Бога, — і я пошлю на землю голод; не голод за хлібом, не спрагу за водою, лише за слуханням слова Господнього. | 11 Вот наступают дни, говорит Господь Бог, когда Я пошлю на землю голод, --не голод хлеба, не жажду воды, но жажду слышания слов Господних. |
| 12 І вони будуть плентатись від моря і до моря, від півночі до сходу сонця будуть туди й сюди тинятися, шукаючи слова Господнього, але його не знайдуть. | 12 И будут ходить от моря до моря и скитаться от севера к востоку, ища слова Господня, и не найдут его. |
| 13 Того дня гарні дівчата й хлопці будуть від спраги умлівати. | 13 В тот день истаявать будут от жажды красивые девы и юноши, |
| 14 Ті, що кленуться гріхом Самарії і кажуть: Так певно, як живе твій Бог, о Дане! — або: Так певно, як живе дорога Версавії, — вони впадуть і більш не встануть.» | 14 которые клянутся грехом Самарийским и говорят: 'жив бог твой, Дан! и жив путь в Вирсавию!' --Они падут и уже не встанут. |