| 1 Горе безжурним на Сіоні та безпечним на горі самарійській, значним у першому з народів, до яких дім Ізраїля приходить! | 1 הֹוי הַשַּׁאֲנַנִּים בְּצִיֹּון וְהַבֹּטְחִים בְּהַר שֹׁמְרֹון נְקֻבֵי רֵאשִׁית הַגֹּויִם וּבָאוּ לָהֶם בֵּית יִשְׂרָאֵל |
| 2 Перейдіть у Калне й гляньте, а звідти йдіть у Хамат Великий, потім спустіться в Гат Філістимлянський. Чи ж вони ліпші, ніж ці царства? Чи ж їхня країна більша, аніж ваша? | 2 עִבְרוּ כַלְנֵה וּרְאוּ וּלְכוּ מִשָּׁם חֲמַת רַבָּה וּרְדוּ גַת־פְּלִשְׁתּים הֲטֹובִים מִן־הַמַּמְלָכֹות הָאֵלֶּה אִם־רַב גְּבוּלָם מִגְּבֻלְכֶם |
| 3 Ви віддаляєте день лиха й наближаєте насильства осередок. | 3 הַמְנַדִּים לְיֹום רָע וַתַּגִּישׁוּן שֶׁבֶת חָמָס |
| 4 Вилежуєтесь на слонових ложах і розтягаєтесь на їхніх постелях; їсте собі ягнят з отари та телят із хліву. | 4 הַשֹּׁכְבִים עַל־מִטֹּות שֵׁן וּסְרֻחִים עַל־עַרְשֹׂותָם וְאֹכְלִים כָּרִים מִצֹּאן וַעֲגָלִים מִתֹּוךְ מַרְבֵּק |
| 5 Кричать під звуки гарфи, вигадують собі, немов Давид, музичне знаряддя. | 5 הַפֹּרְטִים עַל־פִּי הַנָּבֶל כְּדָוִיד חָשְׁבוּ לָהֶם כְּלֵי־שִׁיר |
| 6 П’ють вино в великих чашах, намащуються мастьми вельми дорогими і над руїною Йосифа не вболівають. | 6 הַשֹּׁתִים בְּמִזְרְקֵי יַיִן וְרֵאשִׁית שְׁמָנִים יִמְשָׁחוּ וְלֹא נֶחְלוּ עַל־שֵׁבֶר יֹוסֵף |
| 7 За те ж підуть тепер у полон на чолі полонених, і гульня тих, що вилежувалися, минеться. | 7 לָכֵן עַתָּה יִגְלוּ בְּרֹאשׁ גֹּלִים וְסָר מִרְזַח סְרוּחִים׃ פ |
| 8 Господь Бог поклявся самим собою, — слово Господа, Бога сил: «Мені огидна Якова гординя, його палаци ненавиджу; я видам місто з усім, що є у ньому.» | 8 נִשְׁבַּע אֲדֹנָי יְהוִה בְּנַפְשֹׁו נְאֻם־יְהוָה אֱלֹהֵי צְבָאֹות מְתָאֵב אָנֹכִי אֶת־גְּאֹון יַעֲקֹב וְאַרְמְנֹתָיו שָׂנֵאתִי וְהִסְגַּרְתִּי עִיר וּמְלֹאָהּ |
| 9 І станеться, коли в одному домі лишиться десять чоловік, вони помруть. | 9 וְהָיָה אִם־יִוָּתְרוּ עֲשָׂרָה אֲנָשִׁים בְּבַיִת אֶחָד וָמֵתוּ |
| 10 І останеться мало хто, щоб виносити спалені кості з хати. І як хтось спитає того, що в самій середині у хаті: «Чи є ще хтось із тобою?» — і той відкаже: «Ні!» — тоді він скаже: «Цить, бо не годиться згадувати ім’я Господнє!» | 10 וּנְשָׂאֹו דֹּודֹו וּמְסָרְפֹו לְהֹוצִיא עֲצָמִים מִן־הַבַּיִת וְאָמַר לַאֲשֶׁר בְּיַרְכְּתֵי הַבַּיִת הַעֹוד עִמָּךְ וְאָמַר אָפֶס וְאָמַר הָס כִּי לֹא לְהַזְכִּיר בְּשֵׁם יְהוָה |
| 11 Бо ось Господь накаже, й великий дім на скіпки розпадеться, а малий — на тріски. | 11 כִּי־הִנֵּה יְהוָה מְצַוֶּה וְהִכָּה הַבַּיִת הַגָּדֹול רְסִיסִים וְהַבַּיִת הַקָּטֹן בְּקִעִים |
| 12 Чи ж коні бігають по скелях? Чи хтось орав коли волами море? А ви обертаєте правосуддя в отруту, плід справедливости — у полин. | 12 הַיְרֻצוּן בַּסֶּלַע סוּסִים אִם־יַחֲרֹושׁ בַּבְּקָרִים כִּי־הֲפַכְתֶּם לְרֹאשׁ מִשְׁפָּט וּפְרִי צְדָקָה לְלַעֲנָה |
| 13 О ви, що радуєтесь невідь чому, кажучи: «Чи ж не нашою силою ми здобули собі могутність?» | 13 הַשְּׂמֵחִים לְלֹא דָבָר הָאֹמְרִים הֲלֹוא בְחָזְקֵנוּ לָקַחְנוּ לָנוּ קַרְנָיִם |
| 14 «Та ось, доме Ізраїля, я на вас підійму, — слово Господа, Бога сил, — народ, і вас тіснитимуть від Хамат-входу до Арава-потоку.» | 14 כִּי הִנְנִי מֵקִים עֲלֵיכֶם בֵּית יִשְׂרָאֵל נְאֻם־יְהוָה אֱלֹהֵי הַצְּבָאֹות גֹּוי וְלָחֲצוּ אֶתְכֶם מִלְּבֹוא חֲמָת עַד־נַחַל הָעֲרָבָה׃ ס |