Амос 6

Біблія	Bibbia C.E.I. 2008
¹ Горе безжурним на Сіоні та безпечним на горі самарійській, значним у першому з народів, до яких дім Ізраїля приходить!	¹ Guai agli spensierati di Sion e a quelli che si considerano sicuri sulla montagna di Samaria! Questi notabili della prima tra le nazioni, ai quali si rivolge la casa d’Israele!
² Перейдіть у Калне й гляньте, а звідти йдіть у Хамат Великий, потім спустіться в Гат Філістимлянський. Чи ж вони ліпші, ніж ці царства? Чи ж їхня країна більша, аніж ваша?	² Andate a vedere la città di Calne, da lì andate a Camat, la grande, e scendete a Gat dei Filistei: siete voi forse migliori di quei regni o il loro territorio è più grande del vostro?
³ Ви віддаляєте день лиха й наближаєте насильства осередок.	³ Voi credete di ritardare il giorno fatale e invece affrettate il regno della violenza.
⁴ Вилежуєтесь на слонових ложах і розтягаєтесь на їхніх постелях; їсте собі ягнят з отари та телят із хліву.	⁴ Distesi su letti d’avorio e sdraiati sui loro divani mangiano gli agnelli del gregge e i vitelli cresciuti nella stalla.
⁵ Кричать під звуки гарфи, вигадують собі, немов Давид, музичне знаряддя.	⁵ Canterellano al suono dell’arpa, come Davide improvvisano su strumenti musicali;
⁶ П’ють вино в великих чашах, намащуються мастьми вельми дорогими і над руїною Йосифа не вболівають.	⁶ bevono il vino in larghe coppe e si ungono con gli unguenti più raffinati, ma della rovina di Giuseppe non si preoccupano.
⁷ За те ж підуть тепер у полон на чолі полонених, і гульня тих, що вилежувалися, минеться.	⁷ Perciò ora andranno in esilio in testa ai deportati e cesserà l’orgia dei dissoluti.
⁸ Господь Бог поклявся самим собою, — слово Господа, Бога сил: «Мені огидна Якова гординя, його палаци ненавиджу; я видам місто з усім, що є у ньому.»	⁸ Ha giurato il Signore Dio, per se stesso! Oracolo del Signore, Dio degli eserciti. «Detesto l’orgoglio di Giacobbe, odio i suoi palazzi, consegnerò al nemico la città e quanto contiene».
⁹ І станеться, коли в одному домі лишиться десять чоловік, вони помруть.	⁹ Se sopravvivranno in una sola casa dieci uomini, anch’essi moriranno.
¹⁰ І останеться мало хто, щоб виносити спалені кості з хати. І як хтось спитає того, що в самій середині у хаті: «Чи є ще хтось із тобою?» — і той відкаже: «Ні!» — тоді він скаже: «Цить, бо не годиться згадувати ім’я Господнє!»	¹⁰ Lo prenderà il suo parente e chi prepara il rogo, per portare via le ossa dalla casa; dirà a chi è in fondo alla casa: «C’è ancora qualcuno con te?». L’altro risponderà: «No». Ed egli dirà: «Silenzio!», perché non si pronunci il nome del Signore.
¹¹ Бо ось Господь накаже, й великий дім на скіпки розпадеться, а малий — на тріски.	¹¹ Poiché ecco: il Signore comanda di fare a pezzi la casa grande, e quella piccola di ridurla in frantumi.
¹² Чи ж коні бігають по скелях? Чи хтось орав коли волами море? А ви обертаєте правосуддя в отруту, плід справедливости — у полин.	¹² Corrono forse i cavalli sulla roccia e si ara il mare con i buoi? Poiché voi cambiate il diritto in veleno e il frutto della giustizia in assenzio.
¹³ О ви, що радуєтесь невідь чому, кажучи: «Чи ж не нашою силою ми здобули собі могутність?»	¹³ Voi vi compiacete di Lodebàr dicendo: «Non abbiamo forse conquistato Karnàim con la nostra forza?».
¹⁴ «Та ось, доме Ізраїля, я на вас підійму, — слово Господа, Бога сил, — народ, і вас тіснитимуть від Хамат-входу до Арава-потоку.»	¹⁴ «Ora, ecco, io susciterò contro di voi, casa d’Israele – oracolo del Signore, Dio degli eserciti –, un popolo che vi opprimerà dall’ingresso di Camat fino al torrente dell’Araba».