Амос 4

Біблія	DIODATI
1 Слухайте це слово, ви, корови башанські, що сидите на горі самарійській, що гнітите убогих, що утискаєте злиденних, що кажете до ваших чоловіків: «Нум лишень, будем пити!»	1 Ascoltate questa parola, vacche di Basan, che siete nella montagna di Samaria, che oppressate i miseri, che fiaccate i poveri, che dite a’ vostri signori: Recate, acciocchè beviamo.
2 Господь Бог поклявся святістю своєю: «Ось прийдуть певне на вас дні, і вас потягнуть геть гаками, останніх із вас — гарпунами.	2 Il Signore Iddio ha giurato per la sua santità, che ecco, i giorni vi vengono addosso, ch’egli vi trarrà fuori con uncini, e il vostro rimanente con ami da pescare.
3 Ви вийдете через проломи в мурах, кожна — куди потрапить, — і кинуть вас у напрямі Хермону, — слово Господнє.	3 E voi uscirete per le rotture, ciascuna dirincontro a sè; e lascerete in abbandono i palazzi, dice il Signore.
4 Ідіть у Бетел і грішіте, та у Гілгал — гріхи помножте! Приносьте ранком ваші жертви, що три дні — ваші десятини.	4 Venite pure in Betel, e commettete misfatto, moltiplicate i vostri misfatti in Ghilgal, e adducete ogni mattina i vostri sacrificii, e le vostre decime a’ tre giorni.
5 Паліть закваску в подячну жертву, кричіть про добровільні дари на все горло, бо ви так любите, о діти Ізраїля, — слово Господа Бога.	5 E fate ardere per profumo del pane levitato, per offerta di lode; e bandite a grida le offerte volontarie; poichè così amate di fare, o figliuoli d’Israele, dice il Signore Iddio
6 Я дав вам голі зуби по всіх містах ваших, безхліб’я по всіх селах ваших, та ви до мене не повернулися, — слово Господнє.	6 E benchè io vi abbia data nettezza di denti in tutte le vostre città, e mancamento di pane in tutti i luoghi vostri; non però vi siete convertiti a me, dice il Signore.
7 Я стримав від вас дощ, як було ще три місяці до жнив; пускав його на одне місто, та не пускав на друге; один наділ дощем скроплювано, а другий, на який дощ був не падав, висихав.	7 E benchè io vi abbia divietata la pioggia, tre mesi intieri avanti la mietitura, ed abbia fatto piovere sopra una città, e non sopra l’altra; e un campo sia stato adacquato di pioggia, ed un altro, sopra il quale non è piovuto, sia seccato;
8 І пленталися двоє-троє міст до одного міста, щоб води напитись, і не напивались; та ви до мене не повернулися, — слово Господнє.	8 e due, e tre città si sieno mosse verso una città, per bere dell’acqua, e non si sieno saziate; non però vi siete convertiti a me, dice il Signore.
9 Побив я вас сажкою та зоною; силу ваших садів та ваших виноградників, ваші смоковниці й маслини сарана пожерла, та ви до мене не повернулися, — слово Господнє.	9 Io vi ho percossi di arsura, e di rubigine; le ruche hanno mangiata la moltitudine de’ vostri giardini, e delle vostre vigne, e de’ vostri fichi, e de’ vostri ulivi; e pur voi non vi siete convertiti a me, dice il Signore.
10 Наслав на вас я пошесть, таку, як у Єгипті; вибив мечем ваших юнаків і забрав у полон ваших коней; постав сморід у таборі вашім, що бив вам у ніздра, та ви до мене не повернулися, — слово Господнє.	10 Io ho mandata fra voi la pestilenza, nella via di Egitto; io ho uccisi con la spada i vostri giovani, oltre alla presa de’ vostri cavalli; ed ho fatto salire il puzzo de’ vostri eserciti, fino alle vostre nari; e pur voi non vi siete convertiti a me, dice il Signore.
11 Я деяких з-між вас спустошив, як Бог спустошив був Содом та Гомору; й ви були, мов та головешка, вирвана з пожежі, та ви до мене не повернулися, — слово Господнє.	11 Io vi ho sovvertiti, come Iddio sovvertì Sodoma e Gomorra; e siete stati come un tizzone salvato da un incendio; e pur voi non vi siete convertiti a me, dice il Signore.
12 Тому отак, Ізраїлю, вчиню з тобою! Тому, що це вчиню з тобою, готуйсь, Ізраїлю, стрічати Бога твого!»	12 Perciò, io ti farò così, o Israele; e perciocchè io ti farò questo, preparati allo scontro dell’Iddio tuo, o Israele.
13 Бо ось він, той, хто утворює гори й творить вітер; хто відкриває людині її задуми, хто робить з ранку пітьму і хто ходить по землі висотах, — Господь, Бог сил — його ім’я.	13 Perciocchè, ecco colui che ha formati i monti, e che crea il vento, e che dichiara all’uomo qual sia il suo pensiero; che fa dell’alba oscurità, e che cammina sopra gli alti luoghi della terra; il cui Nome è: Il Signore Iddio degli eserciti