Єремія 49

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Про аммоніїв. Так говорить Господь: «Хіба в Ізраїля синів немає? Хіба нема спадкоємців у нього? Чому Мілком загарбав Гада, і його народ у його містах розсівся?	1 O sinovima Amonovim. Ovako govori Jahve: »Izrael nema sinova, nema nasljednika? Zašto je Milkom baštinio Gad i narod se njegov nastanio u njegovim gradovima?
2 Тому надійдуть дні, — слово Господнє, — і в Раббі синів Аммона залунає крик воєнний, і вона стане купою розвалин, а дочки її будуть спалені пожежею. Тоді Ізраїль заволодіє тими, які ним володіли, — слово Господнє.	2 Zato, evo, dolaze dani« – riječ je Jahvina – »i učinit ću da se zaore ratni krikovi u Rabi sinova Amonovih, i ona će biti humak poharani, i naseobine njene ognjem popaljene. Tada će Izrael opljačkati svoje pljačkaše« – govori Jahve.
3 Заголоси ж, Хешбоне, бо надійшов спустошник, здійміте крик, дочки Рабби, підперізуйтесь веретищем, плачте й блукайте з нарізами на шкірі, бо Мілком піде в неволю, а з ним його священики й князі.	3 »Plači, Hešbone, jer Ar je opustošen, zapomažite kćeri rapske. Opašite kostrijet, tužbalice povedite, obilazite s urezima. Jer Milkom mora u izgnanstvo sa svećenicima i knezovima.
4 Чого пишаєшся долинами, родючою низиною твоєю, дочко зрадлива? Надієшся на твої скарби й кажеш: Хто сміє виступити проти мене?	4 Što se dičiš dolinom svojom, kćeri odmetnice, koja se uzdaš u bogatstvo svoje i govoriš: ‘Tko se usuđuje ustati protiv mene?’
5 Ось я пошлю на тебе страх з усіх твоїх околиць, — слово Господа, Бога сил. Порозганяють вас, кожного куди попало, і нікому буде втікачів збирати.	5 Evo, svaljujem na te Stravu odasvud uokolo: bit ćete raspršeni, svak’ na svoju stranu, i nitko bjegunce neće skupiti.
6 Але потім я зміню долю аммоніїв, — слово Господнє.»	6 Ali uto ću opet promijeniti udes sinova Amonovih« – riječ je Jahvina.
7 Про Едома: Так говорить Господь сил: «Невже нема більш мудрости в Темані? Чи то не стало ради у розумних? Хіба їхня мудрість заникла?	7 Edoma O Edomu. Ovako govori Jahve nad vojskama: »Zar nema više mudrosti u Temanu, zar u razumnih nesta svjeta, zar se izvjetrila mudrost njihova?
8 Втікайте, не оглядайтеся, сховайтеся глибоко у печерах, о мешканці деданські, бо хочу навести погибель на Ісава, — час його кари!	8 Bježite, gubite se i duboko se sakrijte, stanovnici Dedana, jer Ezavu propast nosim, vrijeme kazne njegove.
9 Коли до тебе прийдуть виноград збирати, не лишиться на них ані грона, коли вночі вломляться злодії, награбують скільки захочуть.	9 Dođu li trgači k tebi, ni pabirka neće ostaviti; dođu li kradljivci noćni, opljačkat će sve što žele.
10 Я бо до нитки обберу Ісава, я сховище його відкрию, він не сховається вже більше. Вигублене буде його потомство і його брати, і його сусіди, — та й його самого більш не буде.	10 Jer ja sam onaj što će Ezava pretražiti i skrovišta mu otkriti da se ne mogne sakriti. Pleme je njegovo opustošeno: nema ga više! Nitko ne kaže:
11 Лиши твоїх сиріт, я буду їх живити, і твої вдови нехай на мене уповають.»	11 ‘Ostavi siročad svoju, ja ću je prehraniti i neka se udovice tvoje u me pouzdaju!’«
12 Так бо говорить Господь: «Ось і ті, яким би не належалося пити чашу, мусіли її пити, а ти б то не мав бути караний? Ні, не уникнеш кари! Мусиш пити!	12 Jer ovako govori Jahve: »Gle, oni koji odista ne bi morali piti čašu, moraju je iskapiti, i zar upravo ti da ostaneš nekažnjen? Ne, ti nećeš ostati nekažnjen, morat ćeš čašu ispiti!
13 Бо я клянуся самим собою, — слово Господнє, — що Боцра стане острахом, сміховищем, дивовижею й прокляттям, а всі його міста поробляться вічною руїною.	13 Jer samim se sobom zakleh« – riječ je Jahvina: »Bosra će postati ruglo i sramota, pustinja i prokletstvo; a svi njezini gradovi bit će vječne razvaline.«
14 Я почув від Господа вістку, гінця вже послано поміж народи: Збирайтеся, ідіть на нього, готуйтеся до бою!	14 Jahve mi vijest uputi, glasnik bî poslan k narodima: »Skupite se! Krenite na nj, krenite! Ustajte! U boj!
15 Ось бо зроблю тебе малим між народами, погордженим серед людей.	15 Jer, gle, učinit ću te malim među narodima, prezrenim među ljudima.
16 Грізна постава твоя й твоє горде серце тебе завели в оману, тебе, що живеш у розщілинах скалистих, що дряпаєшся гірськими шпилями. Бо хоч би ти, немов орел, звив собі гніздо високо, я й звідти тебе скину, — слово Господнє.	16 Strah te tvoj zaveo, uznositost srca tvoga, ti koji živiš u pećinama kamenim i držiš se visova planinskih te viješ gnijezdo na timoru, k’o orlovi, odande ću te strovaliti« – riječ je Jahvina.
17 Едом стане пустинею; хто переходитиме попри нього, вжахнеться й тільки посвистуватиме, дивившись на його рани.	17 »Edom će postati pustoš; tko god njime prođe, zaprepastit će se i zviždati zbog svih rana njegovih.
18 Як по зруйнуванні Содому й Гомори й сусідніх міст, — слово Господнє, — ніхто не буде більше там жити й ніяка людина в нім не оселиться.	18 Razorit će ga kao Sodomu i Gomoru i susjede njihove« – govori Jahve. »Čovjek ondje neće stanovati, sin čovječji neće u njem boraviti.«
19 Ось він, неначе лев, виходить із чагарів йорданських на зелені луки. Але умить я прожену його звідти і поставлю там мого вибранця. Бо хто мені рівня? Хто мене на суд покличе? Та й де той пастир, що встоявся б проти мене?»	19 »Gle, kao lav on izlazi iz guštare jordanske na pašnjake vječno zelene. Ali ću ga učas otjerati i smjestiti ondje svog izabranika. Jer tko je meni ravan? I tko će mene na račun pozvati? I koji će mi pastir odoljeti?«
20 Тому слухайте Господню постанову, що він ухвалив проти Едома, і задуми, що він намислив проти мешканців Теману: навіть найменших із отари геть потягнуть, над тим здивується їхнє пасовисько.	20 Zato čujte što je Jahve naumio učiniti Edomu, čujte što je nakanio protiv stanovnika Temana: i najsitniju jagnjad on će odvući, i sam njihov pašnjak zgrozit će se nad njima.
21 Від гуку їхнього падіння земля стрясеться, а відгомін їхнього крику чути буде аж до Червоного моря.	21 Od lomljave pada njina zemlja će se potresti, razlijegat će se vapaj do Crvenog mora!
22 Ось він орлом здіймається й ширяє, і над Боцрою розпускає свої крила, і серце витязів едомських буде тоді, мов серце жінки-породіллі.	22 Gle, poput orla on se diže i lebdi, nad Bosrom širi krila. U dan onaj srce će junaka edomskih biti kao srce žene u trudovima.
23 Про Дамаск: «Окрилися соромом Хамат і Арад, почувши сумну вістку. Вони хвилюються, як море, стривожені, й заспокоїтись не можуть.	23 O Damasku. »Smeteni su Hamat i Arpad jer zlu vijest čuše. Srce im se steže od užasa i smirit se ne može.
24 Зомлів Дамаск і кинувся навтіки, його огорнув страх, схопили його болі й муки, мов породіллю.	24 Obeshrabren je Damask, u bijeg udario, strah ga spopao, tjeskoba i bolovi obuzeli ga kao porodilju.
25 Який полишений той славний город, те радісне місто!	25 Kako? Napušten je slavni grad, grad radosti moje!
26 Тому поляже на майданах його юнацтво й всі його вояки загинуть того часу, — слово Господа сил.	26 Zato će mladići njegovi popadati po trgovima, svi će ratnici poginuti u onaj dan« – riječ je Jahve nad vojskama.
27 Я розкладу вогонь попід дамаськими мурами, він пожере палати Бен-Гадада.»	27 »Potpalit ću vatrom zidine Damaska: plamen će proždrijeti dvor Ben-Hadadov.«
28 Про Кедар і про царства Хацору, що завоював Навуходоносор, цар вавилонський, так говорить Господь: «Уставайте, рушайте на Кедар, руйнуйте синів Сходу!	28 O Kedaru i kraljevstvima hasorskim koje je potukao Nabukodonozor, kralj babilonski. Ovako govori Jahve: »Ustajte, na Kedar navalite, uništite sinove Istoka!
29 Шатра й овець їхніх позабирайте, опони для шатер і все начиння. Возьміте собі їхніх верблюдів, кричіте проти них: Страх з усіх боків!	29 Nek’ im se oduzmu šatori i stada, šatorska krila i sva im oprema! Neka im se deve odvedu, i nek’ viču na njih: ‘Strava odasvud!’
30 Біжіте, втікайте швидко, ховайтеся глибоко, о мешканці Хацору, — слово Господнє! Навуходоносор бо, цар вавилонський, взяв постанову й задум проти вас намислив.	30 Bježite glavom bez obzira, duboko se skrijte, žitelji Hasora« – riječ je Jahvina. »Jer Nabukodonozor, kralj babilonski, snuje naum protiv vas, navalu smišlja:
31 Уставайте, рушайте проти самовпевненого народу, що живе безпечно, — слово Господнє, — що не має ні дверей, ані засувів, що живе відлюдно.	31 ‘Ustajte, udarite na mirni narod što živi bez straha’ – riječ je Jahvina – ‘što nema vrata ni zasuna, što u osami prebiva!
32 Верблюди їхні зробляться лупом, здобиччю — численні їхні отари. Я їх розсію по всіх вітрах, — отих, що голять собі скроні; з усіх боків я наведу на них погибель, — слово Господнє.	32 Deve njihove bit će plijen, mnoštvo ovaca otimačina!’ I raspršit ću ih na sve strane, one ljude obrijanih zalizaka, i dovest ću odasvud na njih nesreću« – riječ je Jahvina.
33 І зробиться Хацор леговищем шакалів, пустинею навіки. Ніхто не буде більш там жити, ніяка людина в нім не оселиться.»	33 »Hasor će postati brlog čagaljski i pustinja vječna. Čovjek ondje neće prebivati, neće se ondje nastaniti sin čovječji.«
34 Слово, що надійшло до пророка Єремії про Елам на початку царювання Седекії, царя юдейського.	34 Riječ koju Jahve uputi proroku Jeremiji o Elamu, u početku kraljevanja Sidkije, kralja judejskoga.
35 Так говорить Господь сил: «Ось я зломлю лук Елама, стрижень його потуги.	35 Ovako govori Jahve nad vojskama: »Lomim, evo, luk Elamov, srž snage njegove.
36 Я наведу на Елама чотири вітри з чотирьох сторін неба. Я їх розвію по всіх тих вітрах, і не буде такого народу, до якого б не зайшли вигнані еламії.	36 Četiri ću vjetra dognati na Elam s četiri kraja neba i raspršit Elamce u sva četiri vjetra, i neće biti naroda kamo neće stići bjegunci elamski.
37 Нашлю на еламіїв страх перед їхніми ворогами й перед тими, що пантрують на їхню душу, і наведу на них лихо й палкий гнів мій, — слово Господнє. Я пошлю меч слідом за ними, аж доки не винищу їх дощенту.	37 Utjerat ću Elamcima strah u kosti pred njihovim dušmanima. Pustit ću na njih nesreću, oganj gnjeva svojega. Poslat ću mač za njima dok ne budu sasvim uništeni.
38 Я поставлю мій престол в Еламі і вигублю його царя та князів, — слово Господнє.	38 I postavit ću u Elamu prijesto svoj i zatrt ću ondje kralja i sve knezove« – riječ je Jahvina.
39 Але в майбутньому я зміню долю Елама», — слово Господнє.	39 »Ali ću okrenut’ udes Elama« – riječ je Jahvina.