Мудрости 19

Біблія	JERUSALEM
1 А на безбожних аж до кінця виллявся гнів немилосердний, | бо він знав наперед, що буде з ними, —	1 Mais sur les impies s'abattit jusqu'au bout un impitoyable courroux, car Il savait à l'avance ce qu'ilsallaient faire,
2 що вони, дозволивши вийти | і відпустивши їх поспішно, | роздумають і кинуться навздогін за ними.	2 et qu'après avoir permis aux siens de s'en aller et pressé leur départ, ils changeraient d'avis et lespoursuivraient.
3 Справді, ще в жалобі були, | ще плакали над гробами померлих, | а таки вже вхопилися в нестямі за інший намір | і тих, кого просили вийти, переслідували, немов утікачів.	3 De fait, ils étaient encore occupés à leurs deuils et ils se lamentaient auprès des tombes de leursmorts, quand ils imaginèrent un autre dessein de folie et se mirent à poursuivre comme des fugitifs ceux qu'avecdes supplications ils avaient expulsés.
4 На цю бо крайність штовхнула їх присуджена доля, | яка вибила їм з пам’яті те, що було сталося, | щоб доповнити кару, якої бракувало до їхніх мук;	4 Un juste destin les poussait à cette extrémité et il leur inspira l'oubli du passé: ils ajouteraient ainsile châtiment qui manquait à leurs tortures
5 і коли народ твій ступив на чудесну дорогу, | ті — знайшли нечувану смерть.	5 et, tandis que ton peuple ferait l'expérience d'un voyage merveilleux, eux-mêmes trouveraient unemort insolite.
6 Бо все творіння, підлягаючи твоїм наказам, | перетворилося знов у своїй природі, | щоб твої діти збереглися цілі.	6 Car la création entière, en sa propre nature, était encore de nouveau façonnée, se soumettant à tesordres, pour que tes enfants fussent gardés indemnes.
7 І видно було хмару, що отіняла табір, | і суху землю, що виринала звідти, де раніш вода стояла. | Червоне море стало битим шляхом, | зеленою рівниною — буруни могутні.	7 On vit la nuée couvrir le camp de son ombre, la terre sèche émerger de ce qui était l'eau, la merRouge devenir un libre passage, les flots impétueux une plaine verdoyante,
8 Ним увесь народ пройшов, під захистом руки твоєї, | оглядаючи дивні чудеса.	8 par où ceux que protégeait ta main passèrent comme un seul peuple, en contemplant d'admirablesprodiges.
9 Вони паслися, наче коні, | стрибали, мов ягнята, | славлячи тебе, Господи, що врятував їх.	9 Comme des chevaux, ils étaient à la pâture, comme des agneaux, ils bondissaient, en te célébrant,Seigneur, toi leur libérateur.
10 Вони пам’ятали те, що сталося з ними на вигнанні, | як замість тварин земля вивела комарів із себе | і замість водяних створінь ріка виригнула без ліку жаб.	10 Ils se souvenaient encore des événements de leur exil, comment la terre, et non des animaux,avait produit des moustiques, et comment le Fleuve, et non des êtres aquatiques, avait vomi une multitude degrenouilles.
11 Пізніше бачили, як виникали нові птахи, | коли, спонукаю жадобою, вони домагались вибагливих страв;	11 Plus tard, ils virent encore un nouveau mode de naissance pour les oiseaux, quand, poussés par laconvoitise, ils réclamèrent des mets délicats:
12 їм бо на втіху знялись від моря перепелиці.	12 pour les satisfaire, des cailles montèrent pour eux de la mer.
13 На грішних же спали кари, | і не без попередніх знаків — сильних громів; | вони страждали слушно за свої власні лукавства, | бо виявили ненависть запеклу до чужинців.	13 Mais les châtiments s'abattirent sur les pécheurs, non sans avoir été signalés à l'avance par deviolents coups de tonnerre, et c'est en toute justice qu'ils souffraient pour leurs propres crimes; car ils avaientmontré une haine de l'étranger par trop cruelle.
14 Одні бо не приймали знайомих, коли ті прибували, | другі ж гостей-добродіїв у рабство обернули.	14 D'aucuns, en effet, n'avaient pas accueilli les inconnus qui leur arrivaient, mais eux réduisaient enservitude des hôtes bienfaisants.
15 Та не тільки це, — бо для перших буде якась кара, | вони бо відразу вже прийняли чужинців ворожо;	15 Bien plus, et certes il y aura pour ceux-là un châtiment, puisqu'ils ont reçu les étrangers d'unemanière hostile,...
16 другі ж прийняли тих врочисто, | і які вже зажили однакових з ними прав, | страшними опісля роботами гнобили їх.	16 mais ceux-ci, après avoir reçu avec des fêtes ceux qui déjà partageaient les mêmes droits qu'eux,les ont ensuite accablés de terribles travaux.
17 Тож і були побиті сліпотою, | як ті під дверима праведника, | коли, огорнуті страшною пітьмою, | кожен шукав власних дверей порогу.	17 Aussi furent-ils frappés de cécité, comme ceux-là aux portes du juste, lorsque, enveloppés deténèbres béantes, ils cherchaient chacun l'accès de sa porte.
18 Отак і первні змінювались між собою, | так, як на гарфі звуки змінюють лад, | хоча й зберігають саме властиве звучання, | — як це й можна докладно виснувати з того, що сталося.	18 Ainsi les éléments étaient différemment accordés entre eux, comme, sur la harpe, les notesmodifient la nature du rythme tout en conservant le même son; ce qu'on peut se représenter exactement enregardant ce qui est arrivé:
19 Тварини сухопутні на водяних обертались, | а ті, що плавають, вилазили на землю.	19 des animaux terrestres devenaient aquatiques, ceux qui nagent se déplaçaient sur la terre;
20 Вогонь збільшував у воді власну силу, | а вода забувала свою гасильну властивість.	20 le feu renforçait dans l'eau sa propre vertu, et l'eau oubliait son pouvoir d'éteindre;
21 Полум’я ж не шкодило тілу кволих тварин, що в ньому ходили, | ані не танув, схожий на іней, | той рід небесної поживи, який так легко тане.	21 en revanche, les flammes ne consumaient pas les chairs d'animaux fragiles qui s'y aventuraient; etelles ne faisaient pas fondre l'aliment divin, semblable à de la glace et si facile à fondre!
22 Так, Господи, ти всяким робом звеличив люд твій і прославив, | і не покинув його, а повсякчас і скрізь стояв при ньому.	22 Oui, de toutes manières, Seigneur, tu as magnifié ton peuple et tu l'as glorifié; tu n'as pas négligé,en tout temps et en tout lieu, de l'assister!