Проповідник 10

Біблія	GREEK BIBLE
1 Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.	1 Μυιαι αποθνησκουσαι καμνουσι το μυρον του μυρεψου να βρωμα, να αναβραζη? και μικρα αφροσυνη ατιμαζει τον εν υποληψει επι σοφια και τιμη.
2 Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного — ліворуч.	2 Η καρδια του σοφου ειναι εν τη δεξια αυτου? η δε καρδια του αφρονος εν τη αριστερα αυτου.
3 Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!	3 Και ετι οταν ο αφρων περιπατη εν τη οδω, λειπει συνεσις αυτου και αναγγελλει προς παντας οτι ειναι αφρων.
4 Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.	4 Εαν το πνευμα του ηγεμονος εγερθη εναντιον σου, μη αφησης τον τοπον σου? διοτι η γλυκυτης καταπαυει αμαρτιας μεγαλας.
5 Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить:	5 Ειναι κακον το οποιον ειδον υπο τον ηλιον, λαθος, λεγω, προερχομενον απο του εξουσιαστου?
6 безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.	6 οτι ο αφρων βαλλεται εις μεγαλας αξιας, οι δε πλουσιοι καθηνται εν ταπεινω τοπω.
7 Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки.	7 Ειδον δουλους εφ' ιππων και αρχοντας περιπατουντας ως δουλους επι της γης.
8 Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.	8 Οστις σκαπτει λακκον, θελει πεσει εις αυτον? και οστις χαλα φραγμον, οφις θελει δαγκασει αυτον.
9 Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку.	9 Ο μετακινων λιθους θελει βλαφθη υπ' αυτων? ο σχιζων ξυλα θελει κινδυνευσει εν αυτοις.
10 Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.	10 Εαν ο σιδηρος αμβλυνθη και δεν ακονιση τις την κοψιν αυτου, πρεπει να προσθεση δυναμιν? η σοφια δε ειναι ωφελιμος προς διευθυνσιν.
11 Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.	11 Εαν ο οφις δαγκανη χωρις συριγμου, πλην και ο συκοφαντης καλητερος δεν ειναι.
12 Слова з уст мудрого — ласка, а уста дурня його гублять.	12 Οι λογοι του στοματος του σοφου ειναι χαρις? τα δε χειλη του αφρονος θελουσι καταπιει αυτον.
13 Початок слів уст його — дурниці, а кінець його бесіди — безглуздя.	13 Η αρχη των λογων του στοματος αυτου ειναι αφροσυνη? και το τελος της ομιλιας αυτου κακη μωρια.
14 Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить?	14 Ο αφρων προσετι πληθυνει λογους, ενω ο ανθρωπος δεν εξευρει τι μελλει γενεσθαι? και τις δυναται να απαγγειλη προς αυτον τι θελει εισθαι μετ' αυτον;
15 Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.	15 Ο μοχθος των αφρονων απαυδιζει αυτους, επειδη δεν εξευρουσι να υπαγωσιν εις την πολιν.
16 Горе тобі, о краю, коли твій цар — хлопчина, а князі твої їдять від ранку!	16 Ουαι εις σε, γη, της οποιας ο βασιλευς ειναι νεος, και οι αρχοντες σου τρωγουσι το πρωι
17 Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п’яниці.	17 Μακαρια συ, γη, της οποιας ο βασιλευς ειναι υιος ευγενων, και οι αρχοντες σου τρωγουσιν εν καιρω προς ενισχυσιν και ουχι προς μεθην
18 Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.	18 Δια την πολλην οκνηριαν πιπτει η στεγασις? και δια την αργιαν των χειρων σταλαζει η οικια.
	19 Δι' ευθυμιαν καμνουσι συμποσια, και ο οινος ευφραινει τους ζωντας? το δε αργυριον αποκρινεται εις παντα.
20 Навіть і в думці не клени царя, а й у спальні не проклинай вельможу, бо небесне птаство рознесе голос, і пернаті оповістять ту мову.	20 Μη καταρασθης τον βασιλεα μηδε εν τη διανοια σου? και μη καταρασθης τον πλουσιον εν τω ταμειω του κοιτωνος σου? διοτι πτηνον του ουρανου θελει φερει την φωνην, και το εχον τας πτερυγας θελει αναγγειλει το πραγμα.