Проповідник 10

Біблія	BIBBIA CEI 2008
1 Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.	1 Una mosca morta guasta l’unguento del profumiere: un po’ di follia ha più peso della sapienza e dell’onore.
2 Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного — ліворуч.	2 Il cuore del sapiente va alla sua destra, il cuore dello stolto alla sua sinistra.
3 Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!	3 E anche quando lo stolto cammina per strada, il suo cuore è privo di senno e di ognuno dice: «Quello è un pazzo».
4 Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.	4 Se l’ira di un potente si accende contro di te, non lasciare il tuo posto, perché la calma pone rimedio a errori anche gravi.
5 Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить:	5 C’è un male che io ho osservato sotto il sole, uno sbaglio commesso da un sovrano:
6 безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.	6 la stoltezza viene collocata in posti elevati e i ricchi siedono in basso.
7 Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки.	7 Ho visto schiavi andare a cavallo e prìncipi camminare a piedi, per terra, come schiavi.
8 Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.	8 Chi scava una fossa vi può cadere dentro e chi abbatte un muro può essere morso da una serpe.
9 Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку.	9 Chi spacca pietre può farsi male e chi taglia legna può correre pericoli.
10 Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.	10 Se il ferro si ottunde e non se ne affila il taglio, bisogna raddoppiare gli sforzi: il guadagno sta nel saper usare la saggezza.
11 Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.	11 Se il serpente morde prima d’essere incantato, non c’è profitto per l’incantatore.
12 Слова з уст мудрого — ласка, а уста дурня його гублять.	12 Le parole del saggio procurano stima, ma le labbra dello stolto lo mandano in rovina:
13 Початок слів уст його — дурниці, а кінець його бесіди — безглуздя.	13 l’esordio del suo parlare è sciocchezza, la fine del suo discorso pazzia funesta.
14 Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить?	14 L’insensato moltiplica le parole, ma l’uomo non sa quello che accadrà: chi può indicargli ciò che avverrà dopo di lui?
15 Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.	15 Lo stolto si ammazza di fatica, ma non sa neppure andare in città.
16 Горе тобі, о краю, коли твій цар — хлопчина, а князі твої їдять від ранку!	16 Povero te, o paese, che per re hai un ragazzo e i tuoi prìncipi banchettano fin dal mattino!
17 Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п’яниці.	17 Fortunato te, o paese, che per re hai un uomo libero e i tuoi prìncipi mangiano al tempo dovuto, per rinfrancarsi e non per gozzovigliare.
18 Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.	18 Per negligenza il soffitto crolla e per l’inerzia delle mani piove in casa.
	19 Per stare lieti si fanno banchetti e il vino allieta la vita, ma il denaro risponde a ogni esigenza.
20 Навіть і в думці не клени царя, а й у спальні не проклинай вельможу, бо небесне птаство рознесе голос, і пернаті оповістять ту мову.	20 Non dire male del re neppure con il pensiero e nella tua stanza da letto non dire male del potente, perché un uccello del cielo potrebbe trasportare la tua voce e un volatile riferire la tua parola.