| 1 «Марна була б твоя самовпевненість: | уже самий вигляд його валить на землю. | 1 תמשך לויתן בחכה ובחבל תשקיע לשנו |
| 2 Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись? | 2 התשים אגמון באפו ובחוח תקוב לחיו |
| 3 Хто був напав на нього й зоставсь цілим? | Ніхто у цілій піднебесній. | 3 הירבה אליך תחנונים אם ידבר אליך רכות |
| 4 Не промовчу й про його члени, | і розповім про його силу незрівнянну. | 4 היכרת ברית עמך תקחנו לעבד עולם |
| 5 Хто підняв колинебудь перед його одежі? | Хто пройшов крізь його подвійний панцер? | 5 התשחק בו כצפור ותקשרנו לנערותיך |
| 6 Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх! | 6 יכרו עליו חברים יחצוהו בין כנענים |
| 7 Спина його — щитів шереги, | замкнених щільно, мов камінною печаттю. | 7 התמלא בשכות עורו ובצלצל דגים ראשו |
| 8 Один до одного пристає тісно, | так, що між ними повітря не проходить. | 8 שים עליו כפך זכר מלחמה אל תוסף |
| 9 Кожен до кожного щільно прилипає, | вени зрослись докупи нероздільно. | 9 הן תחלתו נכזבה הגם אל מראיו יטל |
| 10 Чхне він — аж заблисне, | очі у нього, немов вії світанку, | 10 לא אכזר כי יעורנו ומי הוא לפני יתיצב |
| 11 З пельки у нього вилітають смолоскипи, | вискакують огненні іскри. | 11 מי הקדימני ואשלם תחת כל השמים לי הוא |
| 12 З ніздер у нього дим виходить, | мов з казана, що на вогні парує. | 12 לא אחריש בדיו ודבר גבורות וחין ערכו |
| 13 Своїм подихом він запалив би вугілля, | з пащі у нього полум’я виходить! | 13 מי גלה פני לבושו בכפל רסנו מי יבוא |
| 14 У його шиї сидить сила, | поперед нього жах стрибає. | 14 דלתי פניו מי פתח סביבות שניו אימה |
| 15 М’язи на його тілі грубі; | як натиснути на них, — не подаються. | 15 גאוה אפיקי מגנים סגור חותם צר |
| 16 Серце його тверде, мов камінь, | тверде, мов спід у жорнах! | 16 אחד באחד יגשו ורוח לא יבוא ביניהם |
| 17 Як він устане, на хвилі страх надходить; | морські буруни геть утікають. | 17 איש באחיהו ידבקו יתלכדו ולא יתפרדו |
| 18 Меч ударить його й одскочить, | також і копіє, спис та стріла. | 18 עטישתיו תהל אור ועיניו כעפעפי שחר |
| 19 Залізо йому — солома, | мідь — дерево трухляве. | 19 מפיו לפידים יהלכו כידודי אש יתמלטו |
| 20 Вистріл з лука не спонукає його до втечі, | каміння з пращі — то йому полова. | 20 מנחיריו יצא עשן כדוד נפוח ואגמן |
| 21 Ціп йому, мов стеблина, | а свисне спис, то він собі сміється! | 21 נפשו גחלים תלהט ולהב מפיו יצא |
| 22 Під ним — черепки гострі; | неначе борона, проходить по болоті. | 22 בצוארו ילין עז ולפניו תדוץ דאבה |
| 23 Під ним, мов у казані, кипить безодня, | йому море, мов горщик на пахощі. | 23 מפלי בשרו דבקו יצוק עליו בל ימוט |
| 24 По собі він лишає світлу стежку; | глибінь стає, мов голова сива. | 24 לבו יצוק כמו אבן ויצוק כפלח תחתית |
| 25 Рівні він на землі не має, | він створений безстрашним. | 25 משתו יגורו אלים משברים יתחטאו |
| 26 Він позирає на все гордо: | він цар над усіма гордими звірями!» | 26 משיגהו חרב בלי תקום חנית מסע ושריה |
| 27 יחשב לתבן ברזל לעץ רקבון נחושה |
| 28 לא יבריחנו בן קשת לקש נהפכו לו אבני קלע |
| 29 כקש נחשבו תותח וישחק לרעש כידון |
| 30 תחתיו חדודי חרש ירפד חרוץ עלי טיט |
| 31 ירתיח כסיר מצולה ים ישים כמרקחה |
| 32 אחריו יאיר נתיב יחשב תהום לשיבה |
| 33 אין על עפר משלו העשו לבלי חת |
| 34 את כל גבה יראה הוא מלך על כל בני שחץ |