| 1 І повів Іов далі свою мову і сказав: | 1 ויסף איוב שאת משלו ויאמר |
| 2 «О, коли б я був такий, як за місяців колишніх, | як за тих днів, коли Бог мене хоронив був, | 2 מי יתנני כירחי קדם כימי אלוה ישמרני |
| 3 коли над головою в мене сяяв його світич, | коли при його світлі я ходив у пітьмі! | 3 בהלו נרו עלי ראשי לאורו אלך חשך |
| 4 Такий, як за днів осени моєї, | коли Бог вітав над моїм наметом, | 4 כאשר הייתי בימי חרפי בסוד אלוה עלי אהלי |
| 5 коли Всевишній був іще зо мною | і круг мене були мої діти; | 5 בעוד שדי עמדי סביבותי נערי |
| 6 коли у молоці купались мої ноги, | і скеля точила потоками олію! | 6 ברחץ הליכי בחמה וצור יצוק עמדי פלגי שמן |
| 7 Як я, було, виходив до брами в місті, | встановлював мій ослін на майдані, | 7 בצאתי שער עלי קרת ברחוב אכין מושבי |
| 8 хлопці, зобачивши мене, ніяковіли, | старі ж уставали — і залишалися стояти. | 8 ראוני נערים ונחבאו וישישים קמו עמדו |
| 9 Вельможі стримувались від розмови, | на уста клали собі руку. | 9 שרים עצרו במלים וכף ישימו לפיהם |
| 10 І голос старшин тихнув, | язик їхній прилипав до піднебіння. | 10 קול נגידים נחבאו ולשונם לחכם דבקה |
| 11 Вухо, що мене чуло, мене хвалило; | око, що мене бачило, свідчило про мене. | 11 כי אזן שמעה ותאשרני ועין ראתה ותעידני |
| 12 Я бо рятував убогого, що кликав, | і сироту, й того, кому ніхто не допомагає. | 12 כי אמלט עני משוע ויתום ולא עזר לו |
| 13 Хто гинув, того благословення сходило на мене, | і серцю вдовиці я давав відраду. | 13 ברכת אבד עלי תבא ולב אלמנה ארנן |
| 14 Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене; | право моє було, мов мантія і корона. | 14 צדק לבשתי וילבשני כמעיל וצניף משפטי |
| 15 Я був сліпому оком, | кульгавому я був ногами! | 15 עינים הייתי לעור ורגלים לפסח אני |
| 16 Я батьком був для вбогих, | я розглядав невідомого справу. | 16 אב אנכי לאביונים ורב לא ידעתי אחקרהו |
| 17 Я торощив щелепи злому, | з зубів у нього виривав здобич. | 17 ואשברה מתלעות עול ומשניו אשליך טרף |
| 18 Я думав собі: Умру старим! | Днів моїх, як піску, буде багато. | 18 ואמר עם קני אגוע וכחול ארבה ימים |
| 19 Мій корінь буде при воді відкритий, | роса у мене на галуззі заночує. | 19 שרשי פתוח אלי מים וטל ילין בקצירי |
| 20 Слава моя завжди буде відновлятись, | лук мій зміцніє в руці у мене. | 20 כבודי חדש עמדי וקשתי בידי תחליף |
| 21 Вони мене слухали уважно | — замовкали, коли я їм радив. | 21 לי שמעו ויחלו וידמו למו עצתי |
| 22 По моїй мові не говорили більше, | — крапля по краплі спадало на них моє слово. | 22 אחרי דברי לא ישנו ועלימו תטף מלתי |
| 23 Вони, мов на дощ, на мене чекали, | і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній. | 23 ויחלו כמטר לי ופיהם פערו למלקוש |
| 24 Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться, | — веселости з мого обличчя не проганяли. | 24 אשחק אלהם לא יאמינו ואור פני לא יפילון |
| 25 Я призначав дорогу їм, я був їм головою. | Я жив, неначе цар при війську; | куди б я їх тільки вів, — ішли за мною.» | 25 אבחר דרכם ואשב ראש ואשכון כמלך בגדוד כאשר אבלים ינחם |
CEI 1974
Volgare
Vulgata
Libro del Pueblo
New Jerusalem
Bible de Jérusalem
Sagrada Católica
Einheitsübersetzung
Káldi
Septuaginta
Modern Hebrew
Stuttgartensia 2
Smith Van Dyke
Hrvatska
Tysiącleci
Библия
Біблія
Peshitta