Йова 29

Біблія	MODERN HEBREW BIBLE
1 І повів Іов далі свою мову і сказав:	1 ויסף איוב שאת משלו ויאמר
2 «О, коли б я був такий, як за місяців колишніх, | як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,	2 מי יתנני כירחי קדם כימי אלוה ישמרני
3 коли над головою в мене сяяв його світич, | коли при його світлі я ходив у пітьмі!	3 בהלו נרו עלי ראשי לאורו אלך חשך
4 Такий, як за днів осени моєї, | коли Бог вітав над моїм наметом,	4 כאשר הייתי בימי חרפי בסוד אלוה עלי אהלי
5 коли Всевишній був іще зо мною | і круг мене були мої діти;	5 בעוד שדי עמדי סביבותי נערי
6 коли у молоці купались мої ноги, | і скеля точила потоками олію!	6 ברחץ הליכי בחמה וצור יצוק עמדי פלגי שמן
7 Як я, було, виходив до брами в місті, | встановлював мій ослін на майдані,	7 בצאתי שער עלי קרת ברחוב אכין מושבי
8 хлопці, зобачивши мене, ніяковіли, | старі ж уставали — і залишалися стояти.	8 ראוני נערים ונחבאו וישישים קמו עמדו
9 Вельможі стримувались від розмови, | на уста клали собі руку.	9 שרים עצרו במלים וכף ישימו לפיהם
10 І голос старшин тихнув, | язик їхній прилипав до піднебіння.	10 קול נגידים נחבאו ולשונם לחכם דבקה
11 Вухо, що мене чуло, мене хвалило; | око, що мене бачило, свідчило про мене.	11 כי אזן שמעה ותאשרני ועין ראתה ותעידני
12 Я бо рятував убогого, що кликав, | і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.	12 כי אמלט עני משוע ויתום ולא עזר לו
13 Хто гинув, того благословення сходило на мене, | і серцю вдовиці я давав відраду.	13 ברכת אבד עלי תבא ולב אלמנה ארנן
14 Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене; | право моє було, мов мантія і корона.	14 צדק לבשתי וילבשני כמעיל וצניף משפטי
15 Я був сліпому оком, | кульгавому я був ногами!	15 עינים הייתי לעור ורגלים לפסח אני
16 Я батьком був для вбогих, | я розглядав невідомого справу.	16 אב אנכי לאביונים ורב לא ידעתי אחקרהו
17 Я торощив щелепи злому, | з зубів у нього виривав здобич.	17 ואשברה מתלעות עול ומשניו אשליך טרף
18 Я думав собі: Умру старим! | Днів моїх, як піску, буде багато.	18 ואמר עם קני אגוע וכחול ארבה ימים
19 Мій корінь буде при воді відкритий, | роса у мене на галуззі заночує.	19 שרשי פתוח אלי מים וטל ילין בקצירי
20 Слава моя завжди буде відновлятись, | лук мій зміцніє в руці у мене.	20 כבודי חדש עמדי וקשתי בידי תחליף
21 Вони мене слухали уважно | — замовкали, коли я їм радив.	21 לי שמעו ויחלו וידמו למו עצתי
22 По моїй мові не говорили більше, | — крапля по краплі спадало на них моє слово.	22 אחרי דברי לא ישנו ועלימו תטף מלתי
23 Вони, мов на дощ, на мене чекали, | і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.	23 ויחלו כמטר לי ופיהם פערו למלקוש
24 Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться, | — веселости з мого обличчя не проганяли.	24 אשחק אלהם לא יאמינו ואור פני לא יפילון
25 Я призначав дорогу їм, я був їм головою. | Я жив, неначе цар при війську; | куди б я їх тільки вів, — ішли за мною.»	25 אבחר דרכם ואשב ראש ואשכון כמלך בגדוד כאשר אבלים ינחם