Вихід 5

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині.	1 À la suite de cela, Moïse et Aaron allèrent dire au Pharaon: “Voici une parole de Yahvé, le Dieu d’Israël: Laisse partir mon peuple pour qu’il me célèbre une fête dans le désert.”
2 А фараон відповів: Хто такий Господь, щоб я мав послухати його голосу та відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, й Ізраїля не відпущу.	2 Pharaon répondit: “Qui est Yahvé, pour que j’écoute sa parole et que je laisse partir Israël? Je ne connais pas Yahvé et je ne laisserai pas partir Israël!”
3 Вони ж сказали: Бог євреїв зустрів нас; хочемо, отже, піти за три дні ходи в пустиню і принести там жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем.	3 Ils dirent: “Le Dieu des Hébreux s’est présenté devant nous. Laisse-nous donc partir à trois jours de marche dans le désert, pour offrir un sacrifice à Yahvé notre Dieu. Autrement, il pourrait nous frapper par la peste ou par l’épée.”
4 І відповів їм цар єгипетський: Чому то ви, Мойсею й Ароне, відтягаєте людей від праці? Ідіть собі до своєї роботи.	4 Le roi d’Égypte leur dit: “Moïse et Aaron, pourquoi détournez-vous le peuple de son travail? Retournez sur vos chantiers!”
5 Вів далі фараон: Ось така сила-силенна того народу, більше як мешканців цієї землі, а ви ще хочете відтягати його від його роботи.	5 Le Pharaon ajouta: “Ils sont maintenant plus nombreux que le peuple du pays, et vous voudriez qu’ils arrêtent leur travail?”
6 І дав фараон того ж самого дня такий наказ начальникам та доглядачам народу:	6 Le jour même, Pharaon donna des ordres aux inspecteurs du peuple et aux surveillants:
7 Не постачайте вже більш людям соломи на цеглу, як досіль було; самі вони нехай ходять та призбирують собі солому.	7 “Vous ne leur donnerez plus de paille pour fabriquer les briques, comme vous le faisiez jusqu’ici. Ils iront eux-mêmes ramasser la paille.
8 А вимагайте від них стільки цеглин, скільки й досі вироблювалося; не поменшуйте нічого, бо вони ліниві, тому й кричать: ми бажали б піти та принести жертву Богу нашому!	8 Cependant vous exigerez d’eux la même quantité de briques que dans le passé, vous ne la réduirez pas. Ce sont des paresseux! C’est pour cela qu’ils viennent me crier: Laisse-nous aller pour offrir un sacrifice à notre Dieu!
9 Нехай тяжить робота на цих людях, нехай її пильнують, не зважавши на пусті теревені.	9 Faites-les travailler davantage et ils ne se laisseront plus tourner la tête avec toutes ces bêtises.”
10 Повиходили начальники та доглядачі над людьми та й кажуть до народу: Ось що велить фараон: Я вже не даватиму вам більш соломи.	10 Les inspecteurs du peuple et les surveillants vinrent donc dire au peuple: “Voici ce qu’a dit le Pharaon: On ne vous donnera plus de paille,
11 Ідіте, самі збирайте собі солому, де знайдете; бо нічого не буде знижено з роботи вашої.	11 vous irez la chercher vous-mêmes là où vous en trouverez. Mais on ne vous diminuera pas la tâche!”
12 І порозходились люди по всій єгипетській землі збирати собі стерню замість соломи.	12 Le peuple se dispersa dans toute l’Égypte pour ramasser de la paille et la broyer.
13 Доглядачі ж квапили їх, наказуючи: Виробляйте стільки щоденної роботи, як і тоді, коли була заготовлена солома.	13 Les surveillants étaient sur eux et leur disaient: “Terminez votre travail! Vous devez faire chaque jour la quantité prévue, comme quand il y avait de la paille!”
14 І бито доглядачів з синів Ізраїля, що їх настановили над ними фараонові доглядачі, примовляючи: Чому не виготували призначену вам кількість цеглин і вчора й сьогодні?	14 Les surveillants des Israélites, ceux qui avaient été mis à leur tête par les inspecteurs du Pharaon, reçurent des coups. On leur disait: “Pourquoi n’a-t-on pas fait hier et aujourd’hui la même quantité de briques qu’auparavant?”
15 Прийшли доглядачі з синів Ізраїля до фараона скаржитись та й кажуть: Чого знущаєшся так із рабів твоїх?	15 Les surveillants des Israélites vinrent se plaindre auprès du Pharaon: “Pourquoi traites-tu ainsi tes serviteurs?
16 Соломи не дають рабам твоїм, а цеглу, мовляв, виробляйте. А до того ще й б’ють рабів твоїх; а народ твій винен.	16 On ne donne plus de paille à tes serviteurs, et on leur dit: Faites des briques quand même! Et maintenant, on frappe tes serviteurs… ton peuple est réellement en faute!”
17 А він і каже: Ліниві ви, ліниві! Тому то й верзете: Підемо принести жертву Господеві.	17 Le Pharaon répondit: “Vous êtes des paresseux, oui, des paresseux! Voilà pourquoi vous dites: Laisse-nous offrir un sacrifice à Yahvé!
18 А зараз забирайтеся до праці; соломи вам не даватимуть, а цегли, скільки визначено — постачайте.	18 Maintenant donc, retournez au travail, on ne vous donnera pas de paille et vous fournirez la même quantité de briques qu’avant.”
19 Побачили доглядачі ізраїльські, що з ними погано, коли такий наказ: не зменшувати щоденного числа у виробі цегли.	19 Alors les surveillants se retournèrent contre les Israélites: “On ne diminuera pas le nombre des briques, vous ferez chaque jour la quantité fixée.”
20 Та саме як виходили вони від фараона, спіткались із Мойсеєм та Ароном, що стояли там, ждучи їх;	20 Comme ils sortaient de la maison du Pharaon, ils rencontrèrent Moïse et Aaron qui les attendaient.
21 і кажуть їм: Нехай Господь розсудить та скарає вас; зробили ж бо ви нас ненавидними перед фараоном та його слугами, дали ви меча їм у руки нас повбивати.	21 Ils leur dirent: “Que Yahvé voie, et qu’il juge! À cause de vous le Pharaon et ses serviteurs ne peuvent plus nous sentir. Vous avez mis dans leurs mains l’épée pour nous tuer.”
22 Тоді звернувся Мойсей до Господа й каже: Господи, чому допустив єси таке лихо на цих людей! Чому ти послав мене?	22 Alors Moïse se tourna vers Yahvé et lui dit: “Mon Seigneur, pourquoi as-tu fait du mal à ce peuple? Pourquoi m’as-tu envoyé?
23 Бо з того часу, як я ввійшов промовляти до фараона твоїм ім’ям, він по чав знущатися з людей оцих; а визволити твого народу ти не визволив.	23 Depuis le jour où je suis venu trouver le Pharaon pour lui parler en ton nom, il n’a cessé de maltraiter ce peuple et tu n’as rien fait pour le délivrer!”