| 1 Тоді Товія відповів своєму батькові, кажучи: «Я зроблю, тату, все, що ти мені заповідав; | 1 Then Tobias answered his father, and said: I will do all things, father, which thou hast commanded me. |
| 2 але як мені ті гроші у Гаваела відібрати? Ні я його, ні він мене не знає. Який знак дам йому, щоб він мене впізнав, мені повірив і звернув мені гроші? Та й шляхів туди не знаю, щоб пуститись у Мідію в дорогу.» | 2 But how I shall get this money, I cannot tell; he knoweth me not, and I know not him: what token shall I give him? nor did I ever know the way which leadeth thither. |
| 3 На це Товит відказав своєму синові Товії: «Він дав мені свою розписку, а я дав йому свою, роздерши її на двоє й кожен з нас узяв одну половину, і я передав її йому разом з грішми. Оце тепер уже 20 років, як я склав ці гроші. Шукай, отже, собі тепер, дитино, якогось вірного чоловіка, щоб пішов з тобою в дорогу, ми заплатимо йому аж до твого повороту, і забери від Гаваела гроші.» | 3 Then his father answered him, and said: I have a note of his hand with me, which when thou shalt shew him, he will presently pay it. |
| 4 Вийшов Товія шукати чоловіка, який міг би піти з ним у Мідію і який знав би туди дорогу. Вийшов він і знайшов ангела Рафаїла, що стояв перед ним, але він не знав, що це ангел Божий, | 4 But go now, and seek thee out some faithful man, to go with thee for his hire: that thou mayst receive it, while I yet live. |
| 5 і сказав до нього: «Звідки ти, юначе?» Той же відповів: «Із синів Ізраїля, твоїх братів. Я прибув сюди шукати праці.» Товія спитав його: «Чи знаєш дорогу, що веде в Мідію?» | 5 Then Tobias going forth, found a beautiful young man, standing girded, and as it were ready to walk. |
| 6 А той відказав йому: «Так! Я там бував часто й знаю дуже добре всі дороги. Нераз ходив я в Мідію й ночував у Гаваела, нашого брата, що живе в Рагах, в Мідії, добрих два дні ходи від Екбатани до Раг, що в горах, — Екбатана ж серед рівнини.» | 6 And not knowing that he was an angel of God, he saluted him, and said: From whence art thou, good young man? |
| 7 Товія ж сказав йому: «Почекай мене, юначе! Я піду повідомлю батька. Мені потрібно тебе, щоб ти пішов зо мною в дорогу, і я тобі дам за це платню.» | 7 But he answered: Of the children of Israel. And Tobias said to him: Knowest thou the way that leadeth to the country of the Medes? |
| 8 Той же відповів: «Гаразд, чекатиму тебе, гляди ж, не барися.» | 8 And he answered: I know it: and I have often walked through all the ways thereof, and I have abode with Gabelus our brother, who dwelleth at Rages a city of the Medes, which is situate in the mount of Ecbatana. |
| 9 Увійшов Товія й оповів все своєму батькові Товитові, і сказав до нього: «Ось ізнайшов я чоловіка з наших братів, із синів Ізраїля.» Батько сказав йому: «Поклич мені того чоловіка, бо хочу знати, з якого він роду, з якого він коліна й чи можна покластися на нього, що він, дитино, піде з тобою в дорогу.» | 9 And Tobias said to him: Stay for me, I beseech thee, till I tell these same things to my father. |
| 10 Вийшов Товія і покликав його й сказав йому: «Юначе, мій батько тебе кличе.» І він увійшов, а Товит перший привітав його. Рафаїл же сказав до нього: «Вітаю тебе щиро й бажаю тобі щастя!» На це Товит відповів: «Яке вже там для мене щастя! Для мене, що нездужаю на очі й світла небесного не бачу, що лежу в темряві, немов померлі, що вже не бачать світла! Живу, але мов мертвий; голос людей чую, але їх не бачу.» Тоді Рафаїл сказав до нього: «Бадьорся! Богові легко тебе уздоровити, не падай духом!» Тоді Товит промовив до нього: «Мій син Товія хоче йти в Мідію. Чи не міг би ти піти разом з ним та бути йому проводирем? Я дам тобі, брате, за це платню.» Той відповів йому: «Можу піти з ним, та й дороги її усі знаю; ходив я часто в Мідію й пройшов усі її рівнини й гори. Знаю всі її дороги.» | 10 Then Tobias going in told all these things to his father. Upon which his father being in admiration, desired that he would come in unto him. |
| 11 Товит спитав його: «З якої ти родини, брате, з якого ти коліна? Скажи мені, мій брате!» | 11 So going in he saluted him, and said: Joy be to thee always. |
| 12 А той сказав до нього: «Навіщо тобі знати моє покоління?» Товит сказав: «Хочу напевне знати, брате, чий ти і як звешся?» | 12 And Tobias said: What manner of joy shall be to me, who sit in darkness, and see not the light of heaven? |
| 13 Тут Рафаїл сказав: «Я — Азарія, син Ананії Великого, з-поміж твоїх братів.» | 13 And the young man said to him: Be of good courage, thy cure from God is at hand. |
| 14 На це Товит мовив: «Здоров будь з приходом, і цілий, брате! Не гнівайся на мене, що я хотів дізнатись правду про твою родину. Таж ти доводишся мені кревним; ти — з гарного й почесного роду. Я знаю добре Ананію й Натана, обидвох синів Семеї Великого, як вони вкупі зо мною ходили в Єрусалим і там молилися зо мною; вони ніколи від віри не відступали. Що то за гарні були люди, оті твої брати! Ти з доброї родини, гостинно прошу, отже, до хати.» | 14 And Tobias said to him: Canst thou conduct my son to Gabelus at Rages, a city of the Medes? and when thou shalt return, I will pay thee thy hire. |
| 15 А далі додав: «Я дам тобі платню, драхму на день, і те, що потрібне тобі й моєму синові. | 15 And the angel said to him: I will conduct him thither, and bring him back to thee. |
| 16 Іди ж у дорогу з моїм сипом. Я ще й причиню до платні твоєї.» | 16 And Tobias said to him: I pray thee, tell me, of what family, or what tribe art thou? |
| 17 А Рафаїл йому сказав: «Я піду з ним, і ти не бійся; живі-здорові пустимося в дорогу й живі-здорові повернемось назад до тебе, дорога бо безпечна.» Товит же до нього: «Благословення на тобі, брате!» І прикликав сина та й сказав до нього: «Моя дитино! Приготуй усе, що потрібне на дорогу, і рушай з твоїм братом, а Бог неба нехай рятує вас у дорозі й поверне вас здоровими назад до мене; ангел його нехай буде завжди при вас у дорозі, щоб вас, дитино, захищати.» Тут молодий Товія, поцілувавши батька-матір, вийшов, щоб іти в дорогу. Товит же мовив до нього: «Ідіть здоровії.» | 17 And Raphael the angel answered: Dost thou seek the family of him thou hirest, or the hired servant himself to go with thy son? |
| 18 Мати ж заходилася плакати й сказала до Товита: «Навіщо ти послав мою дитину? Чи ж він не був підпорою рук наших, що входив і виходив перед нами? | 18 But lest I should make thee uneasy, I am Azarias the son of the great Ananias. |
| 19 Замість їх відбирати, оті гроші, ліпше було б утратити їх, щоб тільки син зостався! | 19 And Tobias answered: Thou art of a great family. But I pray thee be not angry that I desired to know thy family. |
| 20 Досить нам для життя й того, що Господь дав нам.» | 20 And the angel said to him: I will lead thy son safe, and bring him to thee again safe. |
| 21 А він сказав їй: «Не побивайся! Наша дитина здоровою піде в дорогу й здоровою повернеться назад до нас; очі твої його побачать у той день, коли він повернеться до тебе здоровим. | 21 And Tobias answering, said: May you have a good journey, and God be with you in your way, and his angel accompany you. |
| 22 Не журись, не бійся за них, сестро, бо ангел добрий буде його супроводжувати, йому щаститиме в дорозі, і він повернеться живим-здоровим.» | 22 Then all things being ready, that were to be carried in their journey, Tobias bade his father and his mother farewell, and they set out both together. |
| 23 І перестала плакати. | 23 And when they were departed, his mother began to weep, and to say: Thou hast taken the staff of our old age, and sent him away from us. |
| 24 I wish the money for which thou hast sent him, had never been. |
| 25 For poverty was sufficient for us, that we might account it as riches, that we saw our son. |
| 26 And Tobias said to her: Weep not, our son will arrive thither safe, and will return safe to us, and thy eyes shall see him. |
| 27 For I believe that the good angel of God doth accompany him, and doth order all things well that are done about him, so that he shall return to us with joy. |
| 28 At these words his mother ceased weeping, and held her peace. |