Товита 4

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 Того ж дня згадав Товит про гроші, що склав їх у Гаваела в Рагах, у Мідії,	1 Therefore when Tobias thought that his prayer was heard that he might die, he called to him Tobias his son,
2 і сказав сам до себе: «Дійшов я вже до того, що просив собі смерти. Прикличу отже мого сина Товію, і скажу йому, раніше ніж умерти, про ті гроші.»	2 And said to him: Hear, my son, the words of my mouth, and lay them as a foundation in thy heart.
3 Та й прикликав він сина свого Товію, і коли той прибув, сказав до нього: «Як умру, то поховай мене належно. Шануй рідну матір, не покидай її ніколи, поки життя твого. Роби те, що їй любе, й не засмучуй її серця ніяким твоїм учинком.	3 When God shall take my soul, thou shalt bury my body: and thou shalt honour thy mother all the days of her life:
4 Згадай, моя дитино, про всі ті небезпеки, яких вона зазнала з-за тебе, коли ти був у її лоні. А як умре, то поховай її в одному гробі біля мене.	4 For thou must be mindful what and how great perils she suffered for thee in her womb.
5 У всі свої дні, дитино, згадуй про Господа, щоб не захотілось тобі згрішити й переступати заповіді його. Твори праведність усі дні життя свого і не ходи несправедливими дорогами.	5 And when she also shall have ended the time of her life, bury her by me.
6 Бо ті, що чинять правду, в ділах своїх будуть щасливі, як усі ті, що чинять справедливість.	6 And all the days of thy life have God in thy mind: and take heed thou never consent to sin, nor transgress the commandments of the Lord our God.
7 Роби милостиню з того, що маєш. А коли милостиню робиш, око твоє нехай не буде скупим. Не відвертай свого лиця від усякого бідного, і обличчя Боже не відвернеться від тебе.	7 Give alms out of thy substance, and turn not away thy face from any poor person: for so it shall come to pass that the face of the Lord shall not be turned from thee.
8 Милостиню роби згідно з тим, що маєш; коли у тебе є достатків повно, роби з них, а коли мало маєш, то не бійся й з того дати.	8 According to thy ability be merciful.
9 Бо так готуєш собі добрий скарб на день потреби,	9 If thou have much give abundantly: if thou have a little, take care even so to bestow willingly a little.
10 тому що милосердя рятує від смерти й не дає ввійти у темряву.	10 For thus thou storest up to thyself a good reward for the day of necessity.
11 Милостиня ж — приємний дар для всіх, що її чинять, перед Всевишнім.	11 For alms deliver from all sin, and from death, and will not suffer the soul to go into darkness.
12 Бережись, моя дитино, всякої розпусти й насамперед візьми собі жінку з роду твоїх предків. Не бери жінки-чужинки, що не з родини твого батька, бож ми сини пророків. Ной, Авраам, Ісаак, Яків, батьки наші від віку, — затям це собі, дитино, добре, — усі вони взяли собі жінок з-поміж своїх рідних, і були вони благословенні в своїх дітях, і потомство їхнє успадкує землю.	12 Alms shall be a great confidence before the most high God, to all them that give it.
13 Та й нині, моя дитино, люби твоїх братів і не погорджуй у своїм серці ні синами від твоїх братів, ні дочками твого народу, щоб з них не взяти собі жінку, тому що в гордощах — руїна й неладу багато, у ледарстві — недостача й велика біда, бо ледарство є матір’ю голоднечі.	13 Take heed to keep thyself, my son, from all fornication, and beside thy wife never endure to know a crime.
14 Заплати нікого з тих, що працюватимуть на тебе, в себе не затримуй; віддавай її негайно. Коли ти Богові будеш служити, то будеш мати нагороду. Вважай на себе, моя дитино, в усіх ділах твоїх. Будь завжди чемний у поведінці.	14 Never suffer pride to reign in thy mind, or in thy words: for from it all perdition took its beginning.
15 Не роби іншим того, що тобі не любе. Вина не пий аж-до пияцтва; пияцтво нехай тебе не супроводжує ніколи.	15 If any man hath done any work for thee, immediately pay him his hire, and let not the wages of thy hired servant stay with thee at all.
16 Зо свого хліба дай голодному, а з одежі — нагим. З усього того, що прибуває тобі, давай милостиню, нехай твоє око не буде зависне, коли будеш її робити.	16 See thou never do to another what thou wouldst hate to have done to thee by another.
17 Вилий своє вино та хліб на гробі справедливих, а грішникам не давай нічого.	17 Eat thy bread with the hungry and the needy, and with thy garments cover the naked.
18 У кожного розумного шукай поради, і всякою корисною порадою не знехтуй.	18 Lay out thy bread, and thy wine upon the burial of a just man, and do not eat and drink thereof with the wicked.
19 Увесь час благослови Господа Бога. Проси в нього, щоб твої дороги були прості й усі стежки та заміри таланили. Ніякий бо народ не має (доброї) поради; єдиний же Господь дає всі блага. (Він, кого хоче, вивищує), він, кого хоче, понижує глибоко аж до аду. Тож і нині, дитино, пам’ятай про ці заповіді! Й нехай вони не зітруться з твого серця.	19 Seek counsel always of a wise man.
20 Оце тепер, моя дитино, я тебе повідомлю, що я склав 10 талантів сріблом у Гаваела, сина Гаврі, що в Рагах, у Мідії.	20 Bless God at all times: and desire of him to direct thy ways, and that all thy counsels may abide in him.
21 Не бійсь, дитино, що ми зубожіли. Є в тебе багато добра, коли боїшся Бога, уникатимеш гріха й чинитимеш добро перед Господом, Богом твоїм.»	21 I tell thee also, my son, that I lent ten talents of silver, while thou wast yet a child, to Gabelus, in Rages a city of the Medes, and I have a note of his hand with me:
	22 Now therefore inquire how thou mayst go to him, and receive of him the foresaid sum of money, and restore to him the note of his hand.
	23 Fear not, my son: we lead indeed a poor life, but we shall have many good things if we fear God, and depart from all sin, and do that which is good.