І Хронік 12

Біблія	Biblia Matos Soares
1 Самуїл сказав до всього Ізраїля: «Оце я вволив вашу волю в усьому, що ви просили в мене, й настановив царя над вами.	1 Estes são os que foram juntar-se com Davide em Siceleg, quando ainda fugia de Saul, filho de Cis; homens fortíssimos e excelentes guerreiros,
2 Відсьогодні цар буде виступати перед вами; я ж уже старий і сивий, і сини мої між вами. Я з молодости по цей день виступав перед вами.	2 que manejavam o arco, hábeis em arremessar com ambas as mãos pedras com fundas e em atirar setas; eram parentes de Saul, da tribo de Benjamim.
3 Ось я! Свідкуйте проти мене перед Господом і перед його помазаником: в кого я взяв вола? В кого я взяв осла? Кого гнобив? Кого покривдив? Від кого взяв я підкуп, щоб ним заплющити собі очі? Я вам поверну!»	3 O principal era Aiezer, depois Joás, (ambos) filhos de Sarna, de Gabaa, Jaziel e Falet, filhos de Azmot, Baraca, Jeú de Anatot,
4 Ті ж відгукнули: «Ти не тіснив нас і не кривдив, і не взяв нічого ні від кого.»	4 Samaias de Gabaon, o mais valente dos trinta e comandante dos trinta. Jeremias, Jeeziel, Joanan, Jezabad de Gedera,
5 Далі сказав їм: «Господь — свідком на вас, і його помазаник свідком сьогодні; що ви нічого не знайшли в руках у мене.» І відповіли: «Так, він — свідок!»	5 Elusai, Jerimut, Baalia, Samaria, Safatia de Haruf,
6 Тоді Самуїл сказав до народу: «Свідок Господь, який покликав Мойсея й Арона і вивів батьків ваших з Єгипетського краю!	6 Elcana, Jesia, Azareel, Joezer, Jesbaão de Carelm,
7 Тепер же приступіте, й я судитимуся з вами перед Господом і нагадаю вам усі добродійства, що Господь зробив вам і батькам вашим:	7 e Joela e Zabadia, filhos de Jeroão de Gedor.
8 як прийшов Яків у Єгипет, і як єгиптяни їх гнітили; як батьки ваші закричали до Господа, й Господь послав їм Мойсея й Арона, що вивели ваших батьків із Єгипту, і він оселив їх у цій околиці.	8 Além destes, de entre os Gaditas passaram-se para Davide, quando estava oculto no deserto, homens muito valentes, soldados óptimos, armados de escudo e lança; o seu aspecto era como de leões, e a sua agilidade como das gazelas das montanhas.
9 Вони ж забули Господа Бога свого, й він віддав їх на поталу Сісері, начальникові хацорського війська, і на поталу філістимлянам та моавському цареві, що воювали з ними.	9 O primeiro era Ezer, o segundo Obdias, o terceiro Eliab,
10 Вони заголосили до Господа, кажучи: Ми згрішили, бо покинули Господа й служили Ваалам та Астартам. Тепер же визволь нас із рук ворогів наших, і ми будемо тобі служити.	10 o quarto Masmana, o quinto Jeremias,
11 І Господь послав Єрувваала, Варака, Єфту та Самуїла, й визволив вас із потали ворогів ваших навколо, й ви жили в безпеці.	11 o sexto foi Eti, o sétimo Eliel,
12 Як же побачили, що Нахаш, цар аммонійський, задумав проти вас рушити, ви мені сказали: Ні! Нехай цар царює над нами! — тим часом, як Господь, ваш Бог, — цар ваш.	12 o oitavo Joanan, o nono Elzebad,
13 Оце ж вам цар, що ви вибрали, що домагались, оце ж Господь наставив царя над вами.	13 o décimo Jeremias, o undécimo Macbanai.
14 Якщо ви будете боятись Господа й йому служити; як будете йому послушні й не будете противитись його велінням, ходитимете за Господом, і ви самі, і цар, який царює над вами, (то буде вам добре.)	14 Estes eram da tribo de Gad, chefes do exército. O menor era capaz de atacar sòzinho cem soldados, e o maior mil.
15 А як не будете слухняні Господеві й будете противитись його велінням, то рука Господня буде проти вас, як і була проти ваших батьків.	15 Foram estes que passaram o Jordão no primeiro mês, quando ele costumava trasbordar por cima das de suas ribeiras, e puseram em fuga todos os que habitavam nos vales, assim ao oriente, como ao ocidente.
16 Отож іще раз станьте й дивіться на те велике диво, яке Господь учинить у вас перед очима:	16 Foram também vários da tribo de Benjamim e da tribo de Judá, à fortaleza em que estava Davide.
17 ось тепер пшеничні жнива, та я закличу до Господа, і він зішле громи й дощ, і взнаєте й побачите, яке велике зло ви зробили перед Господніми очима тим, що царя просили.»	17 Davide saiu-lhes ao encontro e disse: Se vindes pacificamente a socorrer-me, o meu coração se unirá ao vosso; mas se me armais ciladas, secundando os meus inimigos, embora eu tenha as minhas mãos limpas de qualquer iniquidade, o Deus de nossos pais seja disto testemunha e juiz.
18 І закликав Самуїл до Господа, й Господь того ж самого дня послав громи й дощ, і ввесь народ вельми злякався Господа й Самуїла.	18 Amasai, porém, o primeiro entre os trinta, revestido do espírito (divino), disse: Nós somos teus, ó Davide, e estamos contigo, ó filho de Isaí. A paz, a paz seja contigo, a paz seja com teus defensores, porque o teu Deus te protege. Davide recebeu-os e constituiu-os com andantes das tropas.
19 Всі заблагали до Самуїла: «Помолися за твоїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо ми до всіх наших провин додали й те зло, що царя собі просили.»	19 Também alguns da tribo de Manassés se passaram para Davide, quando ele marchava com os Filisteus contra Saul, para pelejar. Todavia não socorreram os Filisteus, porque os príncipes dos Filisteus, tendo feito conselho, despediram Davide, dizendo: Ele, com perigo das nossas vidas, voltará para Saul, seu amo.
20 Самуїл же відповів народові: «Не бійтесь, хоч ви і вдіяли все це зло, тільки не відступайте від Господа, служіте Господеві всім серцем вашим.	20 Quando ele voltou para Siceleg, fugiram para ele, da tribo de Manassés, Ednas, Jozabad, Jediel, Miguel, Jozabad, Eliu e Salati, com andantes de mil homens na tribo de Manassés.
21 І не звертайте за пустими речами, що в них ні користи, ані спасіння, бо вони — ніщо!	21 Estes prestaram auxílio a Davide contra os guerrilheiros (dos Amalecitas), porque todos eram homens fortíssimos, e foram feitos capitães do exército.
22 Господь напевне не відкине свого народу заради великого імени свого, бо він зволив зробити вас своїм народом.	22 Assim cada dia concorria gente a Davide para o auxiliar, até que se fez um grande número, como um exército de Deus.
23 Та й здаля хай буде від мене те, щоб грішити перед Господом та перестати за вас молитись і вказували вам добру й просту дорогу.	23 Eis o número dos homens equipados que foram ter com Davide, quando estava em Hebron, a fim de transferirem para ele o reino de Saul, conforme a palavro do Senhor:
24 Лише глядіть, щоб боялись ви Господа й щиро йому служили від усього серця: глядіте бо, яке велике діло він учинив із вами.	24 Dos filhos de Judá, que manejavam escudo e lança, seis mil e oitocentos homens, prontos para a peleja;
25 Коли ж ви вперто будете зло чинити, загинете і ви, і цар ваш!»	25 dos filhos de Simeão, homens fortíssimos para a guerra, sete mil e cem;
	26 dos filhos de Levi, quatro mil e seiscentos,
	27 e Jojada, príncipe da linhagem de Aarão, com três mil e setecentos,
	28 e Sadoc, jovem de excelente índole, e a casa de seu pai, com vinte e dois chefes;
	29 dos filhos de Benjamim, irmãos de Saul, três mil, porque uma grande parte destes seguia ainda a casa de Saul;
	30 dos filhos de Efraim, vinte mil e oitocentos homens muito esforçados e de grande reputação nas suas famílias;
	31 da meia tribo de Manassés, dezoito mil, que foram, nominalmente, designados, para eleger rei a Davide;
	32 dos filhos de Issacar, homens inteligentes, que sabiam notar todos os tempos para ordenarem o que Israel devia fazer, duzentos chefes e todos os seus irmãos, sob as suas ordens;
	33 dos de Zabulon, que iam à guerra e que se punham em campo providos de armas guerreiras, foram em auxílio cinquenta mil, com um coração sincero;
	34 dos de Neftali, mil oficiais e, com eles, trinta e sete mil homens, armados de escudos e de lanças;
	35 dos de Dan, vinte e oito mil e seiscentos, prontos para a guerra;
	36 dos de Aser, quarenta mil, homens de guerra, aparelhados para o combate.
	37 Da banda de além do Jordão, cento e vinte mil, dos filhos de Ruben, de Gad e da meia tribo de Manassés, providos de armas de guerra.
	38 Todos estes homens guerreiros, prontos para combater, foram com um coração sincero a Hebron, para constituir Davide sobre todo o Israel. Também todo o resto de Israel tinha um mesmo coração para que Davide fosse feito rei.
	39 Demoraram-se lá, junto a Davide, três dias, comendo e bebendo, porque seus irmãos lhes tinham preparado provisões.
	40 Mesmo os que habitavam perto, até os de Issacar, de Zabulon e de Neftali, traziam em jumentos, camelos, machos e bois, víveres: farinha, figos, passas de uva, vinho, azeite, bois e carneiros em grande abundância, porque havia regozijo em Israel.