Римлян 12

¹ Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну.

² І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале.

³ Ласкою, яка мені дана, я кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, а думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному.

⁴ Бо як в одному тілі маємо багато членів і всі члени не виконують ту саму роботу,

⁵ отак і ми: численні — одне в Христі тіло, кожен один одному член.

⁶ Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри;

⁷ хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає;

⁸ хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає — у простоті; хто головує — дбайливо; хто милосердиться — то з радістю.

⁹ Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра.

¹⁰ Любіть один одного братньою любов’ю. Пошаною один одного випереджайте.

¹¹ В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть;

¹² веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі;

¹³ святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність.

¹⁴ Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте.

¹⁵ Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть.

¹⁶ Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте, радше до покірного схиляйтеся; не будьте зарозумілі на себе.

¹⁷ Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро.

¹⁸ Коли можливо, оскільки це від вас залежить, будьте з усіма людьми в мирі.

¹⁹ Самих себе не відомщайте, любі, а дайте місце гніву, написано бо: «Мені належить помста, я відплачу», — говорить Господь.

²⁰ Але коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо, роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля.

²¹ Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром.