Книга Иисуса Навина 9

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 Услышав сие, все цари, которые за Иорданом, на горе и на равнине и по всему берегу великого моря, близ Ливана, Хеттеи, Аморреи, Хананеи, Ферезеи, Евеи и Иевусеи,	1 Як же почули про те всі царі, що жили по тім боці Йордану, в горах та по долинах і вздовж берега Великого моря аж ген до Ливану: хеттити, аморії, ханааняни, перізії, хіввії і євусії,
2 собрались вместе, дабы единодушно сразиться с Иисусом и Израилем.	2 зібралися вони разом, щоб одностайно стати проти Ісуса й Ізраїля.
3 Но жители Гаваона, услышав, что Иисус сделал с Иерихоном и Гаем,	3 Мешканці ж Гівеону, почувши про те, що вчинив Ісус із Єрихоном та з Аї,
4 употребили хитрость: пошли, запаслись хлебом на дорогу и положили ветхие мешки на ослов своих и ветхие, изорванные и заплатанные мехи вина;	4 взялись і собі на хитрощі: вони пішли й набрали харчів на дорогу, обвішали своїх ослів драними мішками та старими подертими й позшиваними бурдюками на вино.
5 и обувь на ногах их была ветхая с заплатами, и одежда на них ветхая; и весь дорожный хлеб их был сухой и заплесневелый.	5 На ногах у них були старі полатані сандалі й на собі вони мали стару одіж, а ввесь харчовий хліб у них був черствий та покришений
6 Они пришли к Иисусу в стан [Израильский] в Галгал и сказали ему и всем Израильтянам: из весьма дальней земли пришли мы; итак заключите с нами союз.	6 Отак прийшли вони до Ісуса в табір під Гілгал та й промовили до нього й до мужів ізраїльських; «З далекої землі прийшли ми, укладіть, отже, союз із нами.»
7 Израильтяне же сказали Евеям: может быть, вы живете близ нас? как нам заключить с вами союз?	7 Мужі Ізраїля відповіли хіввіям: «А може ви живете серед нас; як же нам тоді входити в союз із вами?»
8 Они сказали Иисусу: мы рабы твои. Иисус же сказал им: кто вы и откуда пришли?	8 Та вони сказали до Ісуса: «Слуги твої — ми»; Ісус до них і каже: «Хто ви такі, звідкіля ви?»
9 Они сказали ему: из весьма дальней земли пришли рабы твои во имя Господа Бога твоего; ибо мы слышали славу Его и все, что сделал Он в Египте,	9 Ті ж йому: «З вельми далекої землі прибули твої слуги заради імени Господа, Бога твого, бо чули ми про нього й про все, що він учинив був у Єгипті,
10 и все, что Он сделал двум царям Аморрейским, которые по ту сторону Иордана, Сигону, царю Есевонскому, и Огу, царю Васанскому, который [жил] в Астарофе.	10 і про все, що був учинив з двома царями аморійськими, що були по той бік Йордану, з Сихоном, царем хешбонським, та Огом, царем башанським, що в Аштароті.
11 [Слыша сие], старейшины наши и все жители нашей земли сказали нам: возьмите в руки ваши хлеба на дорогу и пойдите навстречу им и скажите им: 'мы рабы ваши; итак заключите с нами союз'.	11 Тому наші старші й усі мешканці землі нашої сказали нам: Візьміть із собою харчів на дорогу та й ідіть назустріч їм і скажіть їм: Ми — ваші слуги, тож укладіть союз з нами.
12 Этот хлеб наш из домов наших мы взяли теплый в тот день, когда пошли к вам, а теперь вот, он сделался сухой и заплесневелый;	12 Ось наш хліб. Взяли ми його на харчі гарячим з нашої домівки, коли вирушали до вас у дорогу; а тепер він почерствів і покришився.
13 и эти мехи с вином, которые мы налили новые, вот, изорвались; и эта одежда наша и обувь наша обветшала от весьма дальней дороги.	13 А оце бурдюки на вино: були вони нові, як ми їх наливали, а тепер подрані. Ось одіж наша й взуття наше: повитирались у далекій дорозі.»
14 Израильтяне взяли их хлеба, а Господа не вопросили.	14 І взяли мужі трохи харчів їхніх, не спитавши в Господа поради.
15 И заключил Иисус с ними мир и постановил с ними условие в том, что он сохранит им жизнь; и поклялись им начальники общества.	15 Ісус уклав мир з ними й ухвалив угоду з ними, що зоставить їх живими. І поклялись їм князі громадські присягою.
16 А чрез три дня, как заключили они с ними союз, услышали, что они соседи их и живут близ них;	16 Та ось по трьох днях після того, як увійшли з ними в союз, виявилось, що вони були зблизька, жили серед них.
17 ибо сыны Израилевы, отправившись в путь, пришли в города их на третий день; города же их [были]: Гаваон, Кефира, Беероф и Кириаф-Иарим.	17 Тоді сини Ізраїля рушили з табору в дорогу й на третій день прийшли до їхніх міст; міста ж ті були: Гівеон, Кефіра, Беерот і Кіріят-Єарім.
18 сыны Израилевы не побили их, потому что начальники общества клялись им Господом Богом Израилевым. За это все общество [Израилево] возроптало на начальников.	18 Але сини Ізраїля не заподіяли їм ніякого лиха, бо князі громадські клялись їм Господом, Богом Ізраїля, у присязі. Вся ж громада нарікала на князів громадських.
19 Все начальники сказали всему обществу: мы клялись им Господом Богом Израилевым и потому не можем коснуться их;	19 Тоді князі промовили до всієї громади: «Ми заприсяглись їм Господом, Богом Ізраїля, тому й не можемо їх чіпати.
20 а вот что сделаем с ними: оставим их в живых, чтобы не постиг нас гнев за клятву, которою мы клялись им.	20 А зробимо їм ось що: нехай собі живуть, щоб не вдарив на нас гнів Божий за присягу, що ми заприсягли їм.»
21 И сказали им начальники: пусть они живут, но будут рубить дрова и черпать воду для всего общества. [И сделало все общество] так, как сказали им начальники.	21 Промовили до них князі громадські: «Нехай собі живуть, але хай будуть дроворубами та водоносами для всієї громади, за вирішенням князів громадських.»
22 Иисус призвал их и сказал: для чего вы обманули нас, сказав: 'мы весьма далеко от вас', тогда как вы живете близ нас?	22 Тоді покликав їх Ісус і каже їм: «Чому ви нас ошукали, сказавши нам, що ви від нас далеко, коли ви живете посеред нас?
23 за это прокляты вы! без конца вы будете рабами, будете рубить дрова и черпать воду для дома Бога моего!	23 Тож будьте прокляті, і нехай між вами ніколи не забракне раба, що буде дроворубом і водоносом для дому Бога мого.»
24 Они в ответ Иисусу сказали: дошло до сведения рабов твоих, что Господь Бог твой повелел Моисею, рабу Своему, дать вам всю землю и погубить всех жителей сей земли пред лицем вашим; посему мы весьма боялись, чтобы вы не лишили нас жизни, и сделали это дело;	24 І відповіли вони Ісусові: «Переказано було нам, слугам твоїм, що Господь, Бог твій, велів Мойсеєві, слузі своєму, віддати вам увесь край і винищити перед вами всіх мешканців його. Тому ми вельми налякались перед вами за наше життя й тому так і зробили.
25 теперь вот мы в руке твоей: как лучше и справедливее тебе покажется поступить с нами, так и поступи.	25 Ось ми тепер у твоїх руках: чини з нами, що тобі здається добрим і справедливим.»
26 И поступил с ними так: избавил их от руки сынов Израилевых, и они не умертвили их;	26 Так і вчинив Ісус з ними і врятував їх з рук синів Ізраїля, що вони їх не повбивали.
27 и определил в тот день Иисус, чтобы они рубили дрова и черпали воду для общества и для жертвенника Господня; --посему жители Гаваона сделались дровосеками и водоносами для жертвенника Божия, --даже до сего дня, на месте, какое ни избрал бы [Господь].	27 Але з того дня зробив їх Ісус дроворубами та водоносами для всієї громади й для Господнього жертовника, на тому місці, яке Господь собі вибрав би, аж по цей день.