Второзаконие 26

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 Когда ты придешь в землю, которую Господь Бог твой дает тебе в удел, и овладеешь ею, и поселишься в ней;	1 «Коли прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посілість, і заволодієш нею та й осядеш у ній,
2 то возьми начатков всех плодов земли, которые ты получишь от земли твоей, которую Господь Бог твой дает тебе, и положи в корзину, и пойди на то место, которое Господь Бог твой изберет, чтобы пребывало там имя Его;	2 то візьмеш первини всіх плодів, які здобудеш із твоєї землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, і, поклавши їх у кошик, підеш до того місця, що його вибере Господь, твій Бог, щоб на ньому перебувало його ім’я,
3 и приди к священнику, который будет в те дни, и скажи ему: сегодня исповедую пред Господом Богом твоим, что я вошел в ту землю, которую Господь клялся отцам нашим дать нам.	3 і ввійдеш до священика, який тоді урядуватиме, і промовиш до нього: Об’являю сьогодні перед Господом, Богом моїм, що я оце прийшов уже в землю, про яку Господь клявся нашим батькам, що дасть її нам.
4 Священник возьмет корзину из руки твоей и поставит ее пред жертвенником Господа Бога твоего.	4 Священик візьме з твоїх рук кошик і поставить його перед жертовником Господа, Бога твого.
5 Ты же отвечай и скажи пред Господом Богом твоим: отец мой был странствующий Арамеянин, и пошел в Египет и поселился там с немногими людьми, и произошел там от него народ великий, сильный и многочисленный;	5 А ти станеш тоді промовляти перед Господом, Богом твоїм: Блукаючим арамієм був мій батько, спустивсь він був у Єгипет і тулився там як чужинець, малолюдний; там же став він народом велелюдним, потужним і численним.
6 но Египтяне худо поступали с нами, и притесняли нас, и налагали на нас тяжкие работы;	6 Та єгиптяни зневажали нас, утискали й накладали на нас важке рабство.
7 и возопили мы к Господу Богу отцов наших, и услышал Господь вопль наш и увидел бедствие наше, труды наши и угнетение наше;	7 Тоді зняли ми голос до Господа, Бога батьків наших, і Господь почув наш голос і побачив наше горювання, нашу гірку працю й нашу біду,
8 и вывел нас Господь из Египта рукою сильною и мышцею простертою, великим ужасом, знамениями и чудесами,	8 і вивів нас Господь з Єгипту потужною рукою та простягнутим рам’ям, серед великого страху, знаків і чудес;
9 и привел нас на место сие, и дал нам землю сию, землю, в которой течет молоко и мед;	9 і привів нас на те місце й дав нам цю землю, що тече медом і молоком.
10 итак вот, я принес начатки плодов от земли, которую Ты, Господи, дал мне. И поставь это пред Господом Богом твоим, и поклонись пред Господом Богом твоим,	10 Тож оце тепер я приношу перво-плоди землі, що ти, Господи, дав їх мені. І поставивши Їх перед Господом, Богом твоїм, уклонишся лицем до землі перед Господом, твоїм Богом.
11 и веселись о всех благах, которые Господь Бог твой дал тебе и дому твоему, ты и левит и пришелец, который будет у тебя.	11 І радітимеш з усього добра, яке Господь, Бог твій, дав тобі і твоєму домові, ти сам і левіт, і приходень, що буде серед тебе.
12 Когда ты отделишь все десятины произведений [земли] твоей в третий год, год десятин, и отдашь левиту, пришельцу, сироте и вдове, чтоб они ели в жилищах твоих и насыщались,
13 тогда скажи пред Господом Богом твоим: я отобрал от дома [моего] святыню и отдал ее левиту, пришельцу, сироте и вдове, по всем повелениям Твоим, которые Ты заповедал мне: я не преступил заповедей Твоих и не забыл;	13 тоді промовиш перед Господом, Богом твоїм: Я виніс із хати, що святе, і дав із нього левітові й приходневі, й сироті, і вдові, по заповіді, яку ти заповідав мені; не переступив я твоїх заповідей, ані й не забув про них.
14 я не ел от нее в печали моей, и не отделял ее в нечистоте, и не давал из нее для мертвого; я повиновался гласу Господа Бога моего, исполнил все, что Ты заповедал мне;	14 Нічого з того не їв я в своїм смутку, і не відкладав набік, коли був я нечистий, ані не давав я з того нічого для мерця: я слухсав голос Господа, Бога мого,й чинив усе, що ти заповідав мені.
15 призри от святого жилища Твоего, с небес, и благослови народ Твой, Израиля, и землю, которую Ты дал нам--так как Ты клялся отцам нашим [дать нам] землю, в которой течет молоко и мед.	15 Споглянь із твоєї святої оселі, з небес, і благослови твій люд, Ізраїля, і землю, що її дав нам, як клявся нашим батькам, землю, що тече молоком та медом!
16 В день сей Господь Бог твой завещевает тебе исполнять постановления сии и законы: соблюдай и исполняй их от всего сердца твоего и от всей души твоей.	16 Сьогодні наказує тобі Господь, Бог твій, виконувати ці установи й рішення; тож виконуватимеш їх старанно всім твоїм серцем і всією Душею твоєю.
17 Господу сказал ты ныне, что Он будет твоим Богом, и что ты будешь ходить путями Его и хранить постановления Его и заповеди Его и законы Его, и слушать гласа Его;	17 Ти одержав нині від Господа заяву, що він буде тобі Богом, якщо ти ходитимеш його дорогами та додержуватимеш його у-станови й заповіді і рішення та й слухатимешся його голосу.
18 и Господь обещал тебе ныне, что ты будешь собственным Его народом, как Он говорил тебе, если ты будешь хранить все заповеди Его,	18 А Господь заявив тобі сьогодні, що ти будеш для нього його особливим народом, як це обіцяв тобі, коли додержуватимеш його заповіді;
19 и что Он поставит тебя выше всех народов, которых Он сотворил, в чести, славе и великолепии, что ты будешь святым народом у Господа Бога твоего, как Он говорил.	19 і тоді учинить він тебе вищим над усіма народами, які він створив собі на хвалу, на славу й на честь. Ти ж будеш народом святим у Господа, Бога твого, як це він обіцяв тобі.»