Книга Есфирь 6

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 В ту ночь Господь отнял сон от царя, и он велел принести памятную книгу дневных записей; и читали их пред царем,	1 Тієї ночі цар не міг заснути й звелів принести собі пам’яткову книгу, тобто літописи, і читали їх перед царем;
2 и найдено записанным [там], как донес Мардохей на Гавафу Ифарру, двух евнухов царских, оберегавших порог, которые замышлялиналожить руку на царя Артаксеркса.	2 і знайшли там записаним, як Мардохей доніс на Бігтана й Тереша, двох скопців царських, вартових при порозі, що задумували накласти руки на царя Ксеркса.
3 И сказал царь: какая дана почесть и отличие Мардохею за это? И сказали отроки царя, служившие при нем: ничего не сделано ему.	3 Спитав цар: «Яку честь і визначення дано за це Мардохеєві. І відповіли царські джури, що служили при ньому: „Нічого не зроблено для нього.“
4 И сказал царь: кто на дворе? Аман же пришел [тогда] навнешний двор царского дома поговорить с царем, чтобы Повесилимардохея на дереве, которое он приготовил для него.	4 Тоді цар спитав: „Хто у дворі?“ А саме тоді ввійшов у зовнішній двір царського дому Аман — поговорити з царем, щоб повісити Мардохея на шибениці, що він йому споготовив.
5 И сказали отроки царю: вот, Аман стоит на дворе. И сказалцарь: пусть войдет.	5 Царські джури й відповіли йому: „Он Аман стоїть у дворі.“ „Нехай увійде!“ — сказав цар.
6 И вошел Аман. И сказал ему царь: что сделать бы томучеловеку, которого царь хочет отличить почестью? Аман подумал всердце своем: кому [другому] захочет царь оказать почесть, кромеменя?	6 І ввійшов Аман. Цар сказав йому: „Що зробити б чоловікові, якого цар хоче вшанувати?“ Аман же подумав у своєму серці: „Кому ж іншому цар схоче зробити пошану, як не мені?“
7 И сказал Аман царю: тому человеку, которого царь хочетотличить почестью,	7 Та й відповів Аман цареві: „Для того, кого цар хоче вшанувати,
8 пусть принесут одеяние царское, в которое одевается царь, и [приведут] коня, на котором ездит царь, возложат царский венец наголову его,	8 нехай принесуть царську одежу, в яку вдягається цар, і приведуть коня, що на ньому їздить цар, а на голову йому покладуть царський вінець.
9 и пусть подадут одеяние и коня в руки одному из первыхкнязей царских, г и облекут того человека, которого царь хочетотличить почестью, и выведут его на коне на городскую площадь, ипровозгласят пред ним: так делается тому человеку, которого царьхочет отличить почестью!	9 Нехай дадуть одежу й коня в руки одному з визначніших царських князів і вберуть того чоловіка, якого цар хоче вшанувати, потім нехай вивезуть його на коні на міський майдан і нехай перед ним викликують: Так робиться тому чоловікові, якого цар хоче вшанувати!“
10 И сказал царь Аману: тотчас же возьмиодеяние и коня, как ты сказал, и сделай это Мардохею Иудеянину, сидящему у царских ворот; ничего не опусти из всего, что тыговорил.	10 І сказав цар Аманові: „Поспіши но та візьми й одежу, і коня, як ти сказав, і зроби це Мардохеєві, юдеєві, що сидить коло царської брами; не пропусти нічого з того, що ти сказав.“
11 И взял Аман одеяние и коня и облек Мардохея, и вывел его наконе на городскую площадь и провозгласил пред ним: так делаетсятому человеку, которого царь хочет отличить почестью!	11 Взяв Аман одежу й коня, вбрав Мардохея, вивів його на коні на міський майдан і скликував перед ним: „Так робиться чоловікові, якого цар хоче вшанувати!“
12 И возвратился Мардохей к царским воротам. Аман же поспешилв дом свой, печальный и закрыв голову.	12 Потім повернувся Мардохей до царської брами, а Аман, закривши голову, смутний поспішив додому.
13 И пересказал Аман Зереши, жене своей, и всем друзьям своимвсе, что случилось с ним. И сказали ему мудрецы его и Зерешь, жена его: если из племени Иудеев Мардохей, изгза которого тыначал падать, то не пересилишь его, а наверно падешь пред ним.	13 Коли Аман розповів своїй жінці Зереші та усім своїм приятелям те, що сталося з ним, то його дорадники та жінка сказали йому: „Коли Мардохей, перед яким ти почав падати, з роду юдеїв, то ти нічого проти нього не вдієш, а напевно впадеш іще більше перед ним.“
14 Они еще разговаривали с ним, [как] пришли евнухи царя и сталиторопить Амана идти на пир, который приготовила Есфирь.	14 Вони ще розмовляли з ним, як прийшли царські скопці та поспішно супроводили Амана на бенкет, що приготувала Естера.