Atos dos Apóstolos 15

SAGRADA BIBLIA	Біблія
1 Alguns homens, descendo da Judéia, puseram-se a ensinar aos irmãos o seguinte: Se não vos circuncidais, segundo o rito de Moisés, não podeis ser salvos.	1 Тим часом деякі, що прийшли з Юдеї, навчали братів: «Коли ви не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не зможете спастися.»
2 Originou-se então grande discussão de Paulo e Barnabé com eles, e resolveu-se que estes dois, com alguns outros irmãos, fossem tratar desta questão com os apóstolos e os anciãos em Jerusalém.	2 По чималій суперечці та змаганні Павла і Варнави з ними, вирішено, щоб Павло і Варнава, і деякі інші з них, пішли в цій справі в Єрусалим до апостолів і старших.
3 Acompanhados {algum tempo} dos membros da comunidade, tomaram o caminho que atravessa a Fenícia e Samaria. Contaram a todos os irmãos a conversão dos gentios, o que causou a todos grande alegria.	3 Тож вони, виряджені Церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення поган, і чинили всім братам велику радість.
4 Chegando a Jerusalém, foram recebidos pela comunidade, pelos apóstolos e anciãos, a quem contaram tudo o que Deus tinha feito com eles.	4 Прибувши ж у Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами та старшими й оповіли, що Бог зробив через них.
5 Mas levantaram-se alguns que antes de ter abraçado a fé eram da seita dos fariseus, dizendo que era necessário circuncidar os pagãos e impor-lhes a observância da Lei de Moisés.	5 Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея.
6 Reuniram-se os apóstolos e os anciãos para tratar desta questão.	6 От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.
7 Ao fim de uma grande discussão, Pedro levantou-se e lhes disse: Irmãos, vós sabeis que já há muito tempo Deus me escolheu dentre vós, para que da minha boca os pagãos ouvissem a palavra do Evangelho e cressem.	7 По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували.
8 Ora, Deus, que conhece os corações, testemunhou a seu respeito, dando-lhes o Espírito Santo, da mesma forma que a nós.	8 І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам,
9 Nem fez distinção alguma entre nós e eles, purificando pela fé os seus corações.	9 і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні.
10 Por que, pois, provocais agora a Deus, impondo aos discípulos um jugo que nem nossos pais nem nós pudemos suportar?	10 Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?
11 Nós cremos que pela graça do Senhor Jesus seremos salvos, exatamente como eles.	11 А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.»
12 Toda a assembléia o ouviu silenciosamente. Em seguida, ouviram Barnabé e Paulo contar quantos milagres e prodígios Deus fizera por meio deles entre os gentios.	12 Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами.
13 Depois de terminarem, Tiago tomou a palavra: Irmãos, ouvi-me, disse ele.	13 А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене!
14 Simão narrou como Deus começou a olhar para as nações pagãs para tirar delas um povo que trouxesse o seu nome.	14 Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його.
15 Ora, com isto concordam as palavras dos profetas, como está escrito:	15 З тим згоджуються і слова пророків, як написано:
16 Depois disto voltarei, e reedificarei o tabernáculo de Davi que caiu. E reedificarei as suas ruínas, e o levantarei	16 А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю,
17 para que o resto dos homens busque o Senhor, e todas as nações, sobre as quais tem sido invocado o meu nome.	17 щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім’я моє, — каже Господь, що чинить це,
18 Assim fala o Senhor que faz estas coisas, coisas que ele conheceu desde a eternidade {Am 9,11s.}.	18 йому відоме споконвіку.
19 Por isso, julgo que não se devem inquietar os que dentre os gentios se convertem a Deus.	19 Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога,
20 Mas que se lhes escreva somente que se abstenham das carnes oferecidas aos ídolos, da impureza, das carnes sufocadas e do sangue.	20 але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови.
21 Porque Moisés, desde muitas gerações, tem em cada cidade seus pregadores, pois que ele é lido nas sinagogas todos os sábados.	21 Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.»
22 Então pareceu bem aos apóstolos e aos anciãos com toda a comunidade escolher homens dentre eles e enviá-los a Antioquia com Paulo e Barnabé: Judas, que tinha o sobrenome de Barsabás, e Silas, homens notáveis entre os irmãos.	22 Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами.
23 Por seu intermédio enviaram a seguinte carta: "Os apóstolos e os anciãos aos irmãos de origem pagã, em Antioquia, na Síria e Cilícia, saúde!	23 Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт!
24 Temos ouvido que alguns dentre nós vos têm perturbado com palavras, transtornando os vossos espíritos, sem lhes termos dado semelhante incumbência.	24 Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі,
25 Assim nós nos reunimos e decidimos escolher delegados e enviá-los a vós, com os nossos amados Barnabé e Paulo,	25 то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом,
26 homens que têm exposto suas vidas pelo nome de nosso Senhor Jesus Cristo.	26 людьми, що душі свої віддали за ім’я Господа нашого Ісуса Христа.
27 Enviamos, portanto, Judas e Silas que de viva voz vos exporão as mesmas coisas.	27 Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме.
28 Com efeito, pareceu bem ao Espírito Santo e a nós não vos impor outro peso além do seguinte indispensável:	28 Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного:
29 que vos abstenhais das carnes sacrificadas aos ídolos, do sangue, da carne sufocada e da impureza. Dessas coisas fareis bem de vos guardar conscienciosamente. Adeus!	29 стримуватися від ідоложертвенного м’яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.»
30 Tendo-se despedido, a delegação dirigiu-se a Antioquia. Ali reuniram a assembléia e entregaram a carta.	30 Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа,
31 À sua leitura, todos se alegraram com o estímulo que ela trazia.	31 а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою.
32 Judas e Silas, que eram também profetas, dirigiam aos irmãos muitas palavras de exortação e de animação.	32 Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом.
33 Demoraram-se ali por algum tempo. Foram depois pelos irmãos despedidos em paz, voltando aos que lhos tinham enviado.	33 По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.
34 {A Silas contudo, pareceu bem ficar ali, e Judas partiu sozinho.}	34 Сила задумав зостатися там.
35 Paulo e Barnabé detiveram-se também em Antioquia, ensinando e pregando com muitos outros a palavra do Senhor.	35 Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє.
36 Ao termo de alguns dias, disse Paulo a Barnabé: Tornemos a visitar os irmãos por todas as cidades onde temos pregado a palavra do Senhor, para ver como estão passando.	36 По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.»
37 Barnabé queria levar consigo também João, que tinha por sobrenome Marcos.	37 А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком.
38 Paulo, porém, achava que não devia ser admitido quem se tinha separado deles em Panfília e não os havia acompanhado no ministério.	38 Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу.
39 Houve tal discussão que se separaram um do outro, e Barnabé, levando consigo Marcos, navegou para Chipre.	39 І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру.
40 Paulo, porém, tendo escolhido Silas, e depois de ter sido recomendado pelos irmãos à graça do Senhor, partiu.	40 А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті.
41 Ele percorreu a Síria, a Cilícia, confirmando as comunidades.	41 І проходив він через Сирію та Кілікію, зміцняючи Церкви.