Evangelho segundo São Mateus 27

SAGRADA BIBLIA	Біблія
1 Chegando a manhã, todos os príncipes dos sacerdotes e os anciãos do povo reuniram-se em conselho para entregar Jesus à morte.	1 Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.
2 Ligaram-no e o levaram ao governador Pilatos.	2 І зв’язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.
3 Judas, o traidor, vendo-o então condenado, tomado de remorsos, foi devolver aos príncipes dos sacerdotes e aos anciãos as trinta moedas de prata,	3 Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.
4 dizendo-lhes: Pequei, entregando o sangue de um justo. Responderam-lhe: Que nos importa? Isto é lá contigo!	4 «Згрішив я», — сказав, — «видавши кров невинну.» Ті ж відповіли: «Що нам до того? Ти побачиш!»
5 Ele jogou então no templo as moedas de prata, saiu e foi enforcar-se.	5 Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.
6 Os príncipes dos sacerdotes tomaram o dinheiro e disseram: Não é permitido lançá-lo no tesouro sagrado, porque se trata de preço de sangue.	6 Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: «Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.»
7 Depois de haverem deliberado, compraram com aquela soma o campo do Oleiro, para que ali se fizesse um cemitério de estrangeiros.	7 Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.
8 Esta é a razão por que aquele terreno é chamado, ainda hoje, Campo de Sangue.	8 Тому це поле й досі зветься Полем Крови.
9 Assim se cumpriu a profecia do profeta Jeremias: Eles receberam trinta moedas de prata, preço daquele cujo valor foi estimado pelos filhos de Israel;	9 Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: «І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,
10 e deram-no pelo campo do Oleiro, como o Senhor me havia prescrito.	10 і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.»
11 Jesus compareceu diante do governador, que o interrogou: És o rei dos judeus? Sim, respondeu-lhe Jesus.	11 Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: «Ти цар юдейський?» Ісус відповів: «Ти кажеш.»
12 Ele, porém, nada respondia às acusações dos príncipes dos sacerdotes e dos anciãos.	12 Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.
13 Perguntou-lhe Pilatos: Não ouves todos os testemunhos que levantam contra ti?	13 Тоді Пилат каже до нього: «Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?»
14 Mas, para grande admiração do governador, não quis responder a nenhuma acusação.	14 А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.
15 Era costume que o governador soltasse um preso a pedido do povo em cada festa de Páscoa.	15 На свято звик був правитель відпускати народові одного в’язня, якого вони хотіли.
16 Ora, havia naquela ocasião um prisioneiro famoso, chamado Barrabás.	16 Був же тоді визначний в’язень, що звавсь Варавва.
17 Pilatos dirigiu-se ao povo reunido: Qual quereis que eu vos solte: Barrabás ou Jesus, que se chama Cristo?	17 А коли вони зібралися, Пилат каже до них: «Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?»
18 {Ele sabia que tinham entregue Jesus por inveja.}	18 Знав бо він добре, що вони з зависти видали його.
19 Enquanto estava sentado no tribunal, sua mulher lhe mandou dizer: Nada faças a esse justo. Fui hoje atormentada por um sonho que lhe diz respeito.	19 І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: «Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.»
20 Mas os príncipes dos sacerdotes e os anciãos persuadiram o povo que pedisse a libertação de Barrabás e fizesse morrer Jesus.	20 Та первосвященики й старші намовили народ, — просити за Варавву, а Ісуса — видати на смерть.
21 O governador tomou então a palavra: Qual dos dois quereis que eu vos solte? Responderam: Barrabás!	21 Заговорив правитель і сказав їм: «Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?» Ті відповіли: «Варавву.»
22 Pilatos perguntou: Que farei então de Jesus, que é chamado o Cristo? Todos responderam: Seja crucificado!	22 Каже до них Пилат: «А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?» Усі відповіли: «Нехай буде розіп’ятий!»
23 O governador tornou a perguntar: Mas que mal fez ele? E gritavam ainda mais forte: Seja crucificado!	23 Спитав він: «Що злого вчинив він?» Вони ж ще більше заходилися кричати: «Нехай буде розіп’ятий!»
24 Pilatos viu que nada adiantava, mas que, ao contrário, o tumulto crescia. Fez com que lhe trouxessem água, lavou as mãos diante do povo e disse: Sou inocente do sangue deste homem. Isto é lá convosco!	24 Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: «Я невинний крови праведника цього; ви побачите.»
25 E todo o povo respondeu: Caia sobre nós o seu sangue e sobre nossos filhos!	25 Увесь же народ відповів, кажучи: «Кров його на нас і на наших дітях!»
26 Os soldados do governador conduziram Jesus para o pretório e rodearam-no com todo o pelotão.	26 Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп’яття.
27 Arrancaram-lhe as vestes e colocaram-lhe um manto escarlate.	27 Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту
28 Depois, trançaram uma coroa de espinhos, meteram-lha na cabeça e puseram-lhe na mão uma vara. Dobrando os joelhos diante dele, diziam com escárnio: Salve, rei dos judeus!	28 і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ
29 Cuspiam-lhe no rosto e, tomando da vara, davam-lhe golpes na cabeça.	29 і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: «Радуйся, царю юдейський!»
30 Depois de escarnecerem dele, tiraram-lhe o manto e entregaram-lhe as vestes. Em seguida, levaram-no para o crucificar.	30 І плювали на нього, брали тростину й били його по голові.
31 Saindo, encontraram um homem de Cirene, chamado Simão, a quem obrigaram a levar a cruz de Jesus.	31 А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп’яття.
32 Chegaram ao lugar chamado Gólgota, isto é, lugar do crânio.	32 Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім’я Симон, і примусили його нести хрест його.
33 Deram-lhe de beber vinho misturado com fel. Ele provou, mas se recusou a beber.	33 Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати «Череп-місце»,
34 Depois de o haverem crucificado, dividiram suas vestes entre si, tirando a sorte. Cumpriu-se assim a profecia do profeta: Repartiram entre si minhas vestes e sobre meu manto lançaram a sorte {Sl 21,19}.	34 дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити.
35 Sentaram-se e montaram guarda.	35 Ті ж, що розп’яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.
36 Por cima de sua cabeça penduraram um escrito trazendo o motivo de sua crucificação: Este é Jesus, o rei dos judeus.	36 А потім сіли, щоб його стерегти там.
37 Ao mesmo tempo foram crucificados com ele dois ladrões, um à sua direita e outro à sua esquerda.	37 Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: «Це Ісус — Цар Юдейський.»
38 Os que passavam o injuriavam, sacudiam a cabeça e diziam:	38 Тоді розіп’яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.
39 Tu, que destróis o templo e o reconstróis em três dias, salva-te a ti mesmo! Se és o Filho de Deus, desce da cruz!	39 Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами,
40 Os príncipes dos sacerdotes, os escribas e os anciãos também zombavam dele:	40 кажучи: «Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!»
41 Ele salvou a outros e não pode salvar-se a si mesmo! Se é rei de Israel, desça agora da cruz e nós creremos nele!	41 Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши:
42 Confiou em Deus, Deus o livre agora, se o ama, porque ele disse: Eu sou o Filho de Deus!	42 «Інших спасав, — себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.
43 E os ladrões, crucificados com ele, também o ultrajavam.	43 Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий.»
44 Desde a hora sexta até a nona, cobriu-se toda a terra de trevas.	44 Так теж і розбійники, що були з ним розіп’яті, ображали його.
45 Próximo da hora nona, Jesus exclamou em voz forte: Eli, Eli, lammá sabactáni? - o que quer dizer: Meu Deus, meu Deus, por que me abandonaste?	45 Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години.
46 A estas palavras, alguns dos que lá estavam diziam: Ele chama por Elias.	46 А близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: «Елі Елі, лема савах-тані», — тобто: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?»
47 Imediatamente um deles tomou uma esponja, embebeu-a em vinagre e apresentou-lha na ponta de uma vara para que bebesse.	47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він Іллю кличе».
48 Os outros diziam: Deixa! Vejamos se Elias virá socorrê-lo.	48 І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.
49 Jesus de novo lançou um grande brado, e entregou a alma.	49 Інші ж казали: «Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.»
50 E eis que o véu do templo se rasgou em duas partes de alto a baixo, a terra tremeu, fenderam-se as rochas.	50 А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.
51 Os sepulcros se abriram e os corpos de muitos justos ressuscitaram.	51 І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;
52 Saindo de suas sepulturas, entraram na Cidade Santa depois da ressurreição de Jesus e apareceram a muitas pessoas.	52 гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,
53 O centurião e seus homens que montavam guarda a Jesus, diante do estremecimento da terra e de tudo o que se passava, disseram entre si, possuídos de grande temor: Verdadeiramente, este homem era Filho de Deus!	53 і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з’явились.
54 Havia ali também algumas mulheres que de longe olhavam; tinham seguido Jesus desde a Galiléia para o servir.	54 А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: «Це справді був Син Божий!»
55 Entre elas se achavam Maria Madalena e Maria, mãe de Tiago e de José, e a mãe dos filhos de Zebedeu.	55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:
56 À tardinha, um homem rico de Arimatéia, chamado José, que era também discípulo de Jesus,	56 між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.
57 foi procurar Pilatos e pediu-lhe o corpo de Jesus. Pilatos cedeu-o.	57 Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;
58 José tomou o corpo, envolveu-o num lençol branco	58 Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.
59 e o depositou num sepulcro novo, que tinha mandado talhar para si na rocha. Depois rolou uma grande pedra à entrada do sepulcro e foi-se embora.	59 Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й
60 Maria Madalena e a outra Maria ficaram lá, sentadas defronte do túmulo.	60 поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.
61 No dia seguinte - isto é, o dia seguinte ao da Preparação -, os príncipes dos sacerdotes e os fariseus dirigiram-se todos juntos à casa de Pilatos.	61 А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.
62 E disseram-lhe: Senhor, nós nos lembramos de que aquele impostor disse, enquanto vivia: Depois de três dias ressuscitarei.	62 На другий день, що після п’ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть:
63 Ordena, pois, que seu sepulcro seja guardado até o terceiro dia. Os seus discípulos poderiam vir roubar o corpo e dizer ao povo: Ressuscitou dos mortos. E esta última impostura seria pior que a primeira.	63 «Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.
64 Respondeu Pilatos: Tendes uma guarda. Ide e guardai-o como o entendeis.	64 Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.»
65 Foram, pois, e asseguraram o sepulcro, selando a pedra e colocando guardas.	65 Пилат каже до них: «Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.»
	66 Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.