| 1 Ora Fassur, sacerdote, filho de Emer, que era prefeito da casa do Senhor, ouviu Jeremias profetizar estas coisas. | 1 Як же Пашхур, син Іммера, священик, старший наглядач у Господнім домі, зачув, що Єремія оті речі пророкує, |
| 2 Mandou vergastar o profeta Jeremias e pô-lo no cepo, que estava na porta superior de Benjamim, (porta) que pertence à casa do Senhor. | 2 то звелів він бити пророка Єремію й посадити його, забитого в колоди, в горішній Веніяминовій брамі у домі Господнім. |
| 3 Ao outro dia, Fassur tirou Jeremias do cepo. Jeremias disse-lhe: O Senhor não mais te chama Fassur, mas Magor-Missabib. | 3 Але другого дня випустив Пашхур Єремію з колодок. Єремія ж до нього й мовив: «Не Пашхур» дає тобі Господь ім’я, а «Звідусіль Жах.» |
| 4 Porque isto diz o Senhor: Vou encher-te de terror, a ti e a todos os teus amigos; cairão à espada de seus inimigos, e os teus olhos o verão. Porei também todo Judá na mão do rei de Babilônia, que transportará (os habitantes) a Babilônia, e os matará à espada. | 4 Так бо говорить Господь: «Ось, я поставлю тебе на пострах тобі самому й усім твоїм приятелям. Вони поляжуть від ворожого меча на очу в тебе. Та й усього Юду видам на поталу вавилонському цареві, і він забере їх у полон до Вавилону й мечем їх поб’єм. |
| 5 Todas as riquezas desta cidade, todo o produto do seu trabalho, tudo o que tem de precioso, todos os tesouros dos reis de Judá, tudo porei nas mãos dos seus inimigos, os quais os saquearão, tomarão e levarão a Babilônia. | 5 І дам усі багатства цього міста й усе його майно та й усі його дорогоцінності, всі клейноди царів юдейських у руки ворогам їхнім, а вони їх розграбують, заберуть та й повезуть у Вавилон. |
| 6 E tu, Fassur, com todos os moradores da tua casa, irás para o cativeiro; irás a Babilônia, ali morrerás e ali serás enterrado, tu e todos os teus amigos, a quem profetizaste a mentira. | 6 А й ти, Пашхуре, й усі, що в тебе у хаті живуть, підете у неволю. До Вавилону прийдеш і там помреш, і там тебе й поховають, тебе та й усіх твоїх приятелів, яким пророкував єси неправду.» |
| 7 Tu me seduziste, Senhor, e eu fui seduzido; foste mais forte do que eu e pudeste mais; tornei-me um objecto de escárnio todo o dia, todos me insultam. | 7 Ти ввів мене в оману, о Господи, і я дав себе ввести в оману. Схопив єси мене, подужав. Я став посміховищем щоденним, кожний глузує з мене. |
| 8 Porque todas as vezes que falo, devo gritar, anunciar violência e ruína; e a palavra do Senhor tornou-se-me em opróbrio e em ludíbrio, todos os dias. | 8 Щоразу бо, як почну я говорити, мушу кричати та голосити: «Насильство! Утиск!» Слово бо Господнє щодня стало для мене приводом до ганьби та наруги. |
| 9 Eu dizia (comigo): Não me lembrarei mais dele, não falarei mais em seu nome; porém ardia no meu coração como que um fogo abrasador, encerrado nos meus ossos; esforçava-me por o conter, mas não podia. | 9 Я собі думав: Не споминатиму про нього, і його ім’ям не промовлятиму більше! Та в серці у мене вогонь палючий, затаєний у костях моїх. Змагавсь я затамувати його, та не спромігся. |
| 10 Ouvia os maus intentos da plebe: Terror de todos os lados! Denunciai, vamos denunciá-lo! Todos os homens que viviam em paz comigo, espiam os meus passos: Vejamos se se deixa apanhar; então prevaleceremos contra ele, vingar-nos-emos dele. | 10 Я чув, як багато обмовляло мене: «Звідусіль Жах! Донесіте! Донесемо на нього!» Усі заприязнені зо мною чигали на моє падіння: «Може він упіймається, і ми його подолаєм та й помстимося на ньому.» |
| 11 Mas o Senhor está comigo como um poderoso herói; por isso os que me perseguem, cairão, não prevalecerão; serão cobertos de vergonha, porque não foram bem sucedidos, dum opróbrio eterno, que nunca se apagará da memória. | 11 Але Господь зо мною, немов воїн сильний, тим то гонителі мої спотикнуться, не подолають. Окриті соромом великим будуть, бо не пощастило їм, стидом побиті вічним, невигладним. |
| 12 Tu, Senhor dos exércitos que provas o justo, que penetras os rins e o coração, (espero em ti que) verei a tua justa vingança contra eles, pois confiei-te a minha causa. | 12 Господи сил! Ти, що вивідуєш праведного, що бачиш нутро й серце! Дай мені узріти відплату твою над ними, бо я на тебе звірився з моєю справою. |
| 13 Cantai ao Senhor, louvai o Senhor, porque livrou a alma do pobre da mão dos malvados. | 13 Співайте Господеві, хваліте Господа, бо він рятує душу вбогого з рук лиходіїв. |
| 14 Maldito seja o dia em que nasci; não seja abençoado o dia em que minha mãe me deu à luz. | 14 Проклят той день, коли я на світ родився! Нехай не буде благословен той день, коли породила мене моя мати! |
| 15 Maldito seja o homem que levou esta nova a meu pai: Nasceu-te um filho varão - e que o encheu de alegria. | 15 Проклят той чоловік, що приніс батькові моєму вістку: «Вродився в тебе хлопчик», та й звеселив його вельми. |
| 16 Seja este homem como são as cidades que o Senhor destruiu sem compaixão; ouça gritos de manhã, e clamores de guerra no meio-dia. | 16 Хай тому чоловікові станеться, як тим містам, що Господь їх зруйнував безпощадно, щоб він чув тривожні крики вранці, гомін війни опівдні, — |
| 17 Por que me não matou antes de sair do ventre materno, de sorte que minha mãe fosse o meu sepulcro, e nunca houvesse saído do seu ventre? | 17 за те, що він не вбив мене у материнському лоні так, щоб мати моя стала мені гробом, а утроба її була завжди вагітна. |
| 18 Por que saí eu do seio materno, para ver o trabalho e a dor, e consumirem-se os meus dias na confusão? | 18 Чи то ж на те я вийшов з материнської утроби, щоб дізнавати муки та печалі й коротати вік свій у зневазі? |
