| 1 Jacob, tendo ouvido dizer que no Egito se vendia de comer, disse a seus filhos: Por que estais a olhar uns para os outros? | 1 І коли Яків довідався, що в Єгипті є хліб, каже до своїх синів: Чого перезираєтесь один з одним? |
| 2 Ouvi dizer que no Egito se vendia trigo: ide e comprai-nos o necessário, para que possamos viver e não sejamos consumidos pela fome. | 2 Я чув, що в Єгипті є хліб. Ідіть туди й купіть там хліба, аби нам жити, а не повмирати. |
| 3 Os dez irmãos de José foram, pois, ao Egito para comprar trigo. | 3 І вирушили десятеро братів Йосифа купити збіжжя в Єгипті. |
| 4 Benjamim ficou retido em casa por Jacob, o qual tinha dito aos teus irmãos: É de temer que lhe aconteça alguma desgraça na viagem. | 4 Веніямина ж, Йосифового брата, Яків не пустив з його братами, казав бо сам до себе: щоб не сталася з ним, мовляв, якась знегода. |
| 5 Eles entraram na terra do Egito com outros que iam comprar (trigo), porque existia a fome na terra de Canaan. | 5 Між іншими, що приходили, прибули й сини Ізраїля, щоб купити хліба, бо голоднеча була в Ханаан-краю. |
| 6 José era governador na terra do Egito, e, conforme a sua vontade, se vendia o trigo aos povos. Tendo-se prostrado diante dele os seus irmãos, ele os reconheceu, | 6 Краєм же правив Йосиф, він продавав збіжжя всім людям у краї. Прийшли отож Йосифові брати і вклонилися йому лицем до землі. |
| 7 e falava-lhes com aspereza, como a estrangeiros, perguntando-lhes: Donde vindes? Eles responderam: Da terra de Canaan, a fim de comprar o necessário para o sustento. | 7 Побачив Йосиф братів своїх та й пізнав їх, але вдавав, що він чужий їм: говорив з ними шорстко. Спитав їх: Звідкіля ви? А вони; З Ханаан-краю прийшли, купити хліба. |
| 8 Embora ele reconhecesse os irmãos, todavia não foi reconhecido por eles. | 8 Йосиф пізнав своїх братів, але вони його не впізнали. |
| 9 Lembrado dos sonhos que em outro tempo tivera, disse-lhes: Vós sois espiões; viestes reconhecer os lugares mais fracos do pais. | 9 І згадав він тоді сни, які йому снились, та й каже до них: Ви підглядачі! Прийшли ви розвідати, що безборонне в країні. |
| 10 Eles responderam: Não é assim, senhor, mas os teus servos vieram para comprar de comer. | 10 А вони відрекли: Ні, владико! Твої раби прийшли харчів купити. |
| 11 Somos todos filhos de um mesmo homem; vimos com sentimentos pacíficos, nem os teus servos maquinam mal algum. | 11 Всі ми сини одного чоловіка, ми люди чесні; раби твої ми, а не підглядачі. |
| 12 Ele respondeu-lhes: Isso não é assim; vós viestes observar os lugares não fortificados deste país. | 12 Та він до них: Ні, каже, ви прийшли оглянути, що відкрите у країні. |
| 13 Eles porém disseram: Nós, teus servos, somos doze irmãos, filhos de um mesmo homem na terra de Canaan: o mais pequeno está com nosso pai, o outro já não existe. | 13 Вони ж відповіли: Дванадцять нас, твоїх рабів; ми сини одного батька в Ханаан-краю. Найменший тепер з батьком, а одного немає. |
| 14 E o que eu disse, tornou (José): sois espiões. | 14 А Йосиф до них і каже: Так воно є, як я сказав вам: ви підглядачі! |
| 15 Desde já vos porei à prova: pela saúde de Faraó não saireis daqui, até que venha vosso irmão mais novo. | 15 Ось тому перевіримо вас: як жив фараон, не вийти вам звідсіля, хіба що прийде сюди ваш найменший брат. |
| 16 Mandai um de vós que o traga: vós ficareis prisioneiros, até que se prove se é verdadeiro ou falso o que dissestes: aliás, pela saúde de Faraó, sois espiões. | 16 Пошліть одного з вас, нехай він приведе брата, ви ж сидітимете в’язнями у темниці. Так випробуються ваші слова, чи вони правдиві. Як же ні, — жив фараон! — ви підглядачі. |
| 17 Meteu-os, pois, em prisão, durante três dias. | 17 І посадив їх усіх на три дні в темницю. |
| 18 Tendo-os mandado tirar do cárcere no terceiro dia, disse: Fazei o que vos disse, e vivereis, por quanto temo a Deus. | 18 На третій день, каже до них Йосиф: От що зробіть, — і залишетеся живими, бо ж я боюся Бога. |
| 19 Se sois de paz, um vosso irmão fique ligado no cárcere: vós ide e levai para vossas casas o trigo que comprastes. | 19 Як ви чесні люди, нехай один з вас, братів, зостанеться в’язнем у темниці, а ви йдіть та й везіть вашим родинам хліб, щоб не голодували. |
| 20 Trazei-me vosso irmão mais novo, para que eu possa verificar ás vossas palavras, e não sejais condenados à morte. Eles fizeram como (José) lhes tinha dito; | 20 Та приведіть до мене вашого найменшого брата; тоді справдяться ваші слова, й ви не помрете. Вони так і зробили. |
| 21 disseram uns para os outros: Justamente sofremos estas coisas porque pecamos contra o nosso irmão, vendo a angústia do seu coração, quando nos suplicava e nós o não atendemos; por isso veio sobre nós esta tribulação. | 21 Але заговорили вони один до одного: Направду провинилися ми супроти нашого брата, коли бачили, як боліла душа його, коли він благав ласки в нас, а ми не послухали; тому й найшло на нас це нещастя. |
| 22 Ruben, um deles, disse: Porventura não vos disse eu: Não pequeis contra o menino? E vós não me ouvistes. Eis que se requer (de nós) o seu sangue. | 22 А Рувим відповів їм: Чи ж я вам не говорив: Не грішіть, кажу, проти дитини! Та ви не послухали. Ось тому й домагається (від нас) його крови. |
| 23 Ora eles não sabiam que José os entendia, porque lhes falava por intérprete. | 23 Вони ж не знали, що Йосиф розуміє їх, бо між ними був перекладач. |
| 24 (José) retirou-se, um momento, e chorou; e, voltando; falou com eles. | 24 А він відвернувся від них і заплакав. Потім обернувся до них, порозмовляв з ними, а тоді взяв з-поміж них Симеона і на їхніх очах звелів його ув’язнити. |
| 25 Tendo mandado tomar e ligar Simeão na presença deles, mandou aos oficiais que enchessem os seus sacos de trigo e repusessem o dinheiro de cada um no seu (respectivo) saco, dando-lhes, além disso, mantimentos para o caminho. E assim se fez. | 25 По тому наказав Йосиф наповнити їхні лантухи збіжжям і повернути кожному в мішок їхні гроші та й дати їм ще харчів на дорогу. Так і зроблено. |
| 26 Eles levando trigo sobre os seus jumentos, partiram. | 26 І нав’ючивши своїх ослів збіжжям, відійшли звідти. |
| 27 Abrindo um deles o saco, para dar de comer ao (seu) jumento na estalagem, vendo o dinheiro, na boca do saco, | 27 Коли ж один (із них) на ночівлі розв’язав свій мішок, щоб всипати ослові корму, побачив свої гроші в мішку зверха; |
| 28 disse para seus irmãos: Tornaram-me a dar o dinheiro, ei-lo aqui no (meu) saco. E, pasmados e perturbados, disseram uns para os outros: Que é isto que Deus nos fez? | 28 тож каже він до своїх братів: Звернули мої гроші, й вони навіть у моєму мішку! Серце в них охляло, й вони, тремтівши, говорили один до одного: Що це Бог учинив нам? |
| 29 Chegaram a casa de Jacob, seu pai, na terra de Canaan, e contaram-lhe tudo o que lhes tinha acontecido, dizendo: | 29 Прибули вони до Якова, свого батька, в Ханаан-край, і оповіли йому все, що спіткало їх, кажучи: |
| 30 O Senhor daquela terra falou-nos com dureza e julgou que nós eramos espiões do país. | 30 Промовляв до нас той чоловік, господар цього краю, шорстко та й узяв нас за підглядачів у краю. |
| 31 Nós respondemos-lhes: Somos homens pacíficos, não maquinamos traição alguma. | 31 Але ми казали йому: Ми чесні люди, ми не підглядачі. |
| 32 Somos doze irmãos gerados de um mesmo pai; um já não existe, e o mais novo está com nosso pai na terra de Canaan. | 32 Нас дванадцятеро братів, синів нашого батька; одного нема, а найменший тепер з нашим батьком у Ханаан-краю. |
| 33 Ele disse-nos: Provarei deste modo se sois homens pacíficos: Deixa, um vosso irmão em meu poder, tomai os mantimentos necessários para as vossas famílias, e parti: | 33 Але той чоловік, господар краю, відповів нам: От по чому я знатиму, що ви чесні: зоставте одного з ваших братів у мене, візьміть для ваших голодних родин збіжжя та й рушайте. |
| 34 trazei-me (depois) o vosso irmão mais novo, para que eu saiba que não sois espiões e possais, recuperar este, que fica em prisão, e tenhais licença de comprar o que quiserdes. | 34 І приведіть вашого найменшого брата до мене; тоді я знатиму, що ви не підглядачі, а чесні люди. Тоді й віддам вам брата вашого, й будете приходити в цей край. |
| 35 Dito isto, ao despejar o trigo, cada um deles encontrou na boca do (seu) saco o dinheiro embrulhado; ao verem isto, eles e seu pai ficaram aterrados. | 35 Та коли вони заходилися випорожнювати свої лантухи, аж тут торбинка кожного з грішми була в його мішку. Як же побачили вони й їх батько гаманці з грішми, то налякалися. |
| 36 Jacob disse: Vós levastes-me a ficar sem filhos: José já não existe, Simeão está em cadeias, e haveis de levar-me Benjamin. Sobre mim caíram todos estes males. | 36 Тоді каже до них Яків, їхній батько: Ви робите мене бездітним. Немає Йосифа й немає Симеона, ще й Веніямина хочете забрати. Все падає на мене! |
| 37 Ruben respondeu-lhe; Mata os meus dois filhos, se eu to não trouxer outra vez; entrega-to nas minhas mãos e eu to restituirei. | 37 Тоді промовив Рувим до свого батька: Вбий, каже, двох моїх синів, як не приведу його (Веніямина) назад до тебе! Вручи його мені, і я поверну його назад тобі. |
| 38 Ele, porém, disse: Meu filho não irá convosco: seu irmão morreu, e ele ficou só; se lhe acontecer alguma desgraça na terra para onde ides, fareis descer os meus cabelos brancos com (essa) dor à habitação dos mortos. | 38 Та той промовив: Не піде мій син з вами, бож брат його вмер і він сам зостався. Як скоїться й з ним якесь лихо в дорозі, в яку пускаєтесь, то смутком зведете мене, сивоголового, до Шеолу. |
